Ухвала суду № 49346300, 07.02.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011 р. Справа № 80519/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2009р. в адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові про визнання протиправними та скасування рішення першої та другої податкових вимог, акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

04.08.2009р. позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство /ВАТ/ «Селянський комерційний банк /СКБ/ «Дністер» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зміну (доповнення) позовних вимог, просив визнати протиправними і скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Львові № 3-09 від 16.07.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, першу податкову вимогу № 1/82 від 17.04.2009р., другу податкову вимогу № 2/90/8409/24-0 від 25.05.2009р., Акт опису активів № 5/19159542/24-0 від 24.04.2009р., на які поширюється право податкової застави (а.с.3-4, 39).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2009р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м.Львові № 3-09 від 16.07.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з державного бюджету на користь позивача судові витрати (а.с.78-81).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач ОСОБА_2 податкова інспекція у м.Львові, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.86-88).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при прийнятті рішення суд не врахував тої обставини, що після винесення першої податкової вимоги в позивача виник новий податковий борг, через що платнику податків було скеровано другу податкову вимогу; оскільки мораторій не поширювався на зобовязання, які виникли протягом мораторію, відповідач правомірно виніс рішення від 16.07.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів в рахунок погашення його податкового боргу.

У звязку із реорганізацією Державної податкової інспекції у м.Львові шляхом перетворення в Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків /СДПІ/ у м.Львові, судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача (апелянта) його правонаступником - СДПІ у м.Львові (а.с.97, 98).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Національного Банку України № 229 від 18.04.2009р. «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві «Селянський комерційний банк «Дністер» введено тимчасову адміністрацію на один рік з 17.04.2009р. до 16.04.2010р. (а.с.5).

Цією ж постановою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 17.04.2009р. до 16.10.2009р.

17.04.2009р. відповідачем винесено і скеровано позивачу першу податкову вимогу на суму 6188217 грн. 82 коп., яка залишилася неоплаченою платником податків, та 25.05.2009р. другу податкову вимогу 11101531 грн. 97 коп. (а.с.9, 34).

Актом опису активів № 5/19159545/24-0 від 24.04.2009р. податковий орган визначив перелік активів, на які поширюється право податкової застави (а.с.10-12), а 16.07.2009р. відповідачем прийнято рішення № 3-09 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.6, 7).

Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги і відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними і скасування першої і другої податкових вимог, акту опису активів, суд першої інстанції вірно виходив з того, що Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачено заборони податковому органу вчиняти щодо банків, у яких введено мораторій, дії, що спрямовані на погашення зобовязань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами; також останнім не передбачено норм про звільнення банків в період дії мораторію від сплати податків, зборів та інших обовязкових платежів.

За таких обставин вищевказані дії податкового органу вчинені в межах його компетенції та відповідають вимогам закону.

Окрім цього, підставно судом першої інстанції враховано те, що продаж активів, які перебувають в податковій заставі, відповідно до ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» проводиться на підставі відповідного рішення податкового органу.

Таким чином, враховуючи визначення поняття мораторію, наведене в ст.2, ч.2 ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», прийняте податковим органом рішення № 3-09 від 16.07.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, є виконавчим документом в розумінні п.1 ч.3 ст.85 вищевказаного Закону, а тому винесення такого суперечить вимогам закону, оскільки в період дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що в розглядуваній ситуації належить враховувати виникнення в позивача після винесення першої податкової вимоги нового податкового боргу, на погашення якого й було винесено спірне рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, оскільки в такому випадку стягненню підлягали активи, вказані в Акті опису активів № 5/19159545/24-0 від 24.04.2009р., що був складений для погашення саме боргу по першій податковій вимозі (на останню поширюється дія мораторію); на суму боргу, який виник після першої податкової вимоги, новий Акт опису активів не складався.

За таких обставин спірне рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу фактично призводить до стягнення коштів та активів, які були описані для погашення тої частини податкового боргу, на стягнення якої поширюється мораторій.

Також зміст вказаного рішення не дає можливість визначити, яку саме частину боргу буде погашати податковий орган за рахунок стягнутих коштів та проданих активів платника податків.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування рішення податкового органу № 3-09 від 16.07.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є підставними та обґрунтованими, через що заявлений позов підлягає до часткового задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2009р. в адміністративній справі № 2а-4992/09/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

ОСОБА_3