Ухвала суду № 49345679, 21.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 р. Справа № 5050/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Гулида Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Феро-Буд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2009р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Феро-Буд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова та Головного управління Державного казначейства України у Львівській обл. в особі Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И Л А:

19.10.2005р. позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю /ОСОБА_2/ «Феро-Буд» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням остаточно сформульованих позовних вимог, просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Шевченківському районі м.Львова № 0006382320/2/11764 від 06.05.2005р. (Т.1, а.с.5-12; Т.2, а.с.42-44, 51-53, 88-91).

Справа розглядалася судами різних інстанції неодноразово (Т.1, а.с.230-234, 251-254; Т.2, 23-28).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2009р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.2, а.с.120-121).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_2 «Феро-Буд», який покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та заявлений позов задоволити (Т.2, а.с.126-128).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при винесенні судом рішення не враховані положення ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»; чинне законодавство не містить вказівки щодо обєму інформації, яка повинна бути зазначена в первинному документі, що відображає здійснення господарської операції; акт передання виконаних робіт засвідчує лише сам факт передачі робіт (послуг); обсяг наданих послуг зазначений у звіті про проведення дослідження.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо неправомірного віднесення витрат на проведені дослідження до складу валових витрат.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як зясовано судом першої інстанції, відповідачем ДПІ у Шевченківському районі м.Львова була проведена виїзна планова перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства ОСОБА_2 «Феро-Буд» за період з 01.02.2004р. по 30.06.2004р., по результатам якої складено Акт перевірки № 1003/23-2/32801319 від 29.12.2004р. (Т.1, а.с.22-36).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств за І півріччя 2004 року в сумі 50363 грн. 85 коп.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006382320/0/32830 від 31.12.2004р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 60436 грн. 62 коп.

В порядку процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було частково скасовано на суму 5995 грн. 10 коп. основного платежу та застосованих штрафних (фінансових) санкцій; за таких обставин відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0006382320/2/11764 від 06.05.2005р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 53242 грн. 50 коп., в тому числі 44368 грн. 75 коп. за основним платежем та 8873 грн. 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.18).

Проведеною перевіркою встановлено, що між ОСОБА_2 «Феро-Буд» (замовник) та СПД ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір № 12 від 02.04.2004р. про надання консультаційних та інформаційних послуг, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобовязання надати замовнику оплатні послуги з проведення досліджень та надання консультаційних та інформаційних послуг щодо вивчення можливостей налагодження поставок замовником таких видів готової продукції: акрилових, вінілових та силікатних водоемульсійних фарб, акрилових штукатурок, грунтівок; складення програми дій при налагодженні роботи з даними групами товарів та налагодження поставок даного виду товару по договорам (а.с.13-15).

Вартість наданих послуг протягом ІІ кварталу 2004 року склала 177475 грн.; факти надання послуг засвідчені сторонами шляхом складання відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт; зазначені витрати віднесені підприємством до складу валових витрат (а.с.16-17).

Разом з тим, в складених актах прийому-передачі виконаних робіт не вказано чітко, які саме дослідження та консультації щодо вивчення можливостей налагодження поставок були надані та які програми дій складені при налагодженні роботи з конкретними групами товарів, що суперечить п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», відповідно до якої первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити, як зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції, а також порушено принцип бухгалтерського обліку та фінансової звітності - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій, подій та суть (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р.).

За таких обставин акти прийому-передачі виконаних робіт по зазначеному договору не оформлені належним чином, через що витрати по зазначеному договору не повязані з веденням господарської діяльності, тобто, підстави для включення вказаних витрат до валових витрат є відсутніми.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що представлені акти прийому-передачі виконаних робіт не містять обовязкових реквізитів, які передбачені приписами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», зокрема в таких не вказано зміст та обсяг господарських операцій; представлений звіт носить загальний характер; також помилковими є покликання позивача на внутрішні документи підприємства, якими визначено перелік відомостей, що складають комерційну таємницю.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції вірними та обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 «Феро-Буд» є субєктом підприємницької діяльності, основними видами діяльності якого є гуртова торгівля будівельними матеріалами (Т.1, а.с.28).

Предметом укладеного договору № 12 від 02.04.2004р. є надання послуг консультаційного та інформаційного характеру, останні торкаються досліджень та вивчення можливостей налагодження поставок таких видів готової продукції (акрилових, вінілових та силікатних водоемульсійних фарб, акрилових штукатурок, грунтівок) а також складення програми дій при налагодженні роботи з даними групами товарів та налагодження поставок даного виду товару по договорам.

Аналіз умов укладеного договору та змісту актів здачі-приймання виконаних робіт, а також звіту наданих послуг не дозволяє достовірно встановити використання отриманих від СПД ОСОБА_3 послуг в господарській діяльності позивача, оскільки вказані послуги носять загальний характер і торкаються значного кола питань.

Вимоги до первинних документів передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка передбачає обовязкові реквізити первинних та зведених облікових документів, що повинні мати обовязкові реквізити як назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як слідує із змісту представлених актів здачі-приймання виконаних робіт, в них нечітко вказується, якого саме виду надаються послуги (виконуються роботи), не вказуються конкретні особи, які надали і отримали вказані послуги.

Також в актах здачі-приймання виконаних робіт не зазначені обсяги наданих послуг, вартість конкретних послуг, а також позивачем не надано для перевірки інших підтверджуючих документів про фактичне отримання та використання послуг у своїй господарській діяльності.

За таких умов представлені позивачем документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які встановлені для первинних бухгалтерських документів, та не можуть слугувати достатньою підставою для віднесення вартості наданих послуг (виконаних робіт), підтверджених такими актами, до складу валових витрат, оскільки в актах не розкритий зміст наданих послуг (виконаних робіт).

Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З матеріалів справи не вбачається, що консультаційні та інформаційні послуги, які надавались позивачу, були спрямовані на обслуговування його господарської діяльності; позивачем не доведено, що отримання розглядуваних послуг призвело до збільшення кількості покупців та постачальників продукції, розширення товарного асортименту, що вплинуло на збільшення прибутку підприємства.

Згідно з вимогами ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

На виконання цієї норми податковий орган надав суду належні докази, які свідчать про правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає підставним визначення відповідачем податкових зобовязань по наведеним господарським операціям, а тому позовні вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення є безпідставними та задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Феро-Буд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2009р. у адміністративній справі № 2а-3561/08/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

ОСОБА_4