Рішення № 4933396, 07.10.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-1179/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2009 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Клименко О.В., за участі прокурора – Мазур М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу за позовом Прокурора Ленінського району міста Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення 1719 грн. 36 коп., -

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2009 року, прокурор Ленінського району м. Харкова звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідно до ст.361 Закону України "Про Прокуратуру": "Підставою для представлення прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або державою". Згідно ст.121 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави з позовною заявою, вказує орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Під представництвом прокуратурою України інтересів держави в місцевому суді за змістом пункту 2 статті !2І Конституції України та статей 121 і 122 Цивільного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючі визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави". Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави. Відповідно до статті 1 Закону України "Про міліцію" міліція України - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань". Статтею 7 Закону України "Про міліцію" встановлено, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції". Підрозділи Державної служби охорони входять до складу МВС України згідно статті 7 Закону України "Про міліцію" як підрозділ міліції охорони, організаційна структура Державної служби охорони визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Положенням про Державну службу охорони при МВС України (далі - Положення), яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності", визначені правові засади господарської діяльності підрозділів ДСО. Одним із основних завдань Державної служби охорони є розроблення та здійснення заходів реалізації єдиної на території України концепції охорони об'єктів усіх форм власності та громадян. Відповідно до змісту пункту 9 Положення підрозділи Державної служби охорони є органами управління, діяльність яких не має за мету одержання прибутку, а чистий прибуток по підсумках їх фінансово-господарської діяльності спрямовується на вдосконалення службової діяльності цих підрозділів ДСО, матеріально-технічне та фінансово-господарське забезпечення служби, здійснення заходів соціального захисту їх працівників. Виконуючи поставлені державою завдання по забезпеченню надійної охорони державних (та інших) об'єктів і безпеки громадян, підрозділи ДСО здійснюють свою господарську діяльність на засадах госпрозрахунку виключно за рахунок коштів, які надходять по укладених договорах, та інших джерел фінансування не мають. Згідно з довідкою про внесення до ЄДРПОУ Управління ДСО при ГУМВС України в Харківській області зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як орган виконавчої влади. Враховуючи те, що Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (далі - Позивач) існує на засадах самофінансування, невиконання суб'єктами господарювання своїх зобов'язань перед Позивачем перешкоджає нормальному функціонуванню цього підрозділу ДСО, чим завдається шкода інтересам держави. 26.09.2006 року між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Харківській області, Рівненським Вищим професійним училищем ДДСО при МВС України та громадянином України ОСОБА_1 було укладено договір № 505 про навчання кандидата на службу в ОВС України. Відповідно до умов пунктів 1.2, 1.4 Договору, Позивач зобов'язався оплатити у повному обсязі Училищу вартість навчання Відповідача за спеціальністю охоронник, а також призначити Відповідача на посаду для проходження служби в ОВС України. Згідно з пунктами 2.1,2.3-2.5 Договору, Відповідач зобов'язався пройти у повному обсязі навчання в Училищі, по закінченню навчання прибути на роботу до Позивача та відпрацювати у Позивача на призначеній посаді два наступних роки (пункт 2.4 Договору). У відповідності з умовами Договору, 01.06.2007 Відповідача було направлено Позивачем на навчання до Училища, а 25.09.2007 Відповідач отримав свідоцтво про здобуття професії охоронника. 26.09.2007 року Відповідача було прийнято на службу в ОВС України на посаду міліціонера по охороні об'єктів роти міліції Комінтернівського міжрайонного відділу Державної служби охорони в м. Харкові Позивача (витяг з від 20.11.2007 № 133 о/с наказу Позивача.

Наказом Позивача №37 о/с від 10.03.2009 Відповідача було звільнено зі служби в ОВС України за пунктом 63"Є" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 №114, за порушення дисципліни. Таким чином, час перебування Відповідача на посаді міліціонера склав 01 рік 05 місяців 15 днів, а недопрацьований в порушення пункту 2.4 Договору Відповідачем час на посаді міліціонера склав 199 днів. Пунктом 2.5 Договору був передбачений обов'язок Відповідача відшкодувати Позивачу витрати останнього на проведення навчання Відповідача в Училищі у випадку дострокового звільнення Відповідача з роботи (раніше двох років). Зобов'язання повинні виконуватися належним чином (ст.ст.526,527 ЦК України). Відповідно до статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Згідно з пунктом 4 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, у Відповідача настають правові наслідки, передбачені Договором або законом, зокрема, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу понесені збитки. Позивачем на навчання Відповідача в Училищі було витрачено 5266,36 грн. Таким чином, пропорційно до відпрацьованого Відповідачем часу в підрозділах Позивача, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу 1719,36 грн. збитків, завданих порушенням умов Договору. Письмове звернення Позивача від 24.04.2009 №48/1-2-1590/Як про відшкодування збитків по Договору залишилося Відповідачем без задоволення. Харківським Апеляційним адміністративним судом в аналогічних справах було встановлено, що спірні відносини між Позивачем і Відповідачем не є спором у сфері публічно-правових відносин, оскільки між сторонами існують договірні відносини, які знаходяться поза межами компетенції адміністративного суду, так як угоду було укладено до прийняття Відповідача на службу та посилаючись на п. 1, ч. 1 ст. 157 КАС України було закрито провадження у справах.

На підставі викладеного позивач прохає суд стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., паспорт № НОМЕР_1 , виданий Лозівським МРВ ГУМВС України в Харківській області 23.01.2003 АДРЕСА_1 ) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 1719,36 грн. збитків, завданих невиконанням умов договору від 26.09.2006року №669. Судові витрати Позивача по справі покласти на Відповідача. Відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за №1789-XII, зі змінами та доповненнями, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Прокурором і позивачем по справі 24 липня 2009 року через канцелярію суду була надана уточнена позовна заява, в якій даною заявою, він уточнює прізвище відповідача по справі - ОСОБА_1 .

Лозівський міжрайонний прокурор Харківської області в особі помічника – Мазур М.С., у судовому засіданні прохала суд задовольнити у повному обсязі уточнені позовні вимоги.

Інтереси позивача – Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, у судовому засіданні за довіреністю від 12.12.2008 року, представляв ОСОБА_2 .

Представник позивача – Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області – ОСОБА_2 , вказав, що знаходить заяву позивача з урахуванням уточнень, такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки ті обставини, які в ній викладені, повністю відповідають дійсності.

Відповідач – ОСОБА_1 , позов визнав, у судовому засіданні 06 жовтня 2009 року, та пояснив, що обставини викладені в позові дійсно мали місце, він був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України – за керування у стані алкогольного сп’яніння, який ним не був оскаржений, так як він з ним був згоден.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

26.09.2006 року між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Харківській області, Рівненським Вищим професійним училищем ДДСО при МВС України та громадянином України ОСОБА_1 було укладено договір № 505 про навчання кандидата на службу в ОВС України.

У відповідності з умовами Договору, 01.06.2007 року, Відповідача було направлено Позивачем на навчання до Училища, а 25.09.2007 Відповідач отримав свідоцтво про здобуття професії охоронника. 26.09.2007 року Відповідача було прийнято на службу в ОВС України на посаду міліціонера по охороні об'єктів роти міліції Комінтернівського міжрайонного відділу Державної служби охорони в м. Харкові Позивача (витяг з від 20.11.2007 № 133 о/с наказу Позивача.

Наказом Позивача №37 о/с від 10.03.2009 Відповідача було звільнено зі служби в ОВС України за пунктом 63"Є" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 №114, за порушення дисципліни. Таким чином, час перебування Відповідача на посаді міліціонера склав 01 рік 05 місяців 15 днів, а недопрацьований в порушення пункту 2.4 Договору Відповідачем час на посаді міліціонера склав 199 днів. Даний факт підтверджено довідкою.

Пунктом 2.5 Договору був передбачений обов'язок Відповідача відшкодувати Позивачу витрати останнього на проведення навчання Відповідача в Училищі у випадку дострокового звільнення Відповідача з роботи (раніше двох років).

Відповідно до статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з пунктом 4 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, у Відповідача настають правові наслідки, передбачені Договором або законом, зокрема, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу понесені збитки.

Позивачем на навчання відповідача в Училищі було витрачено 5266,36 грн. Таким чином, пропорційно до відпрацьованого відповідачем часу в підрозділах позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу 1719,36 грн. збитків, завданих порушенням умов Договору.

Судом було оглянуто адміністративну справу №3-429/2009 року №110, відносно до ОСОБА_1 ., з якого встановлено, що ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ст.130 ч. 1 КУпАП України у вигляді усного зауваження.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням пояснень сторін, визнання відповідачем позовних вимог,що не суперечить діючому законодавству та вивчених матеріалів справи, суд приходить до висновку щодо можливості задоволення уточнених позовних вимог, а саме, вважає такими, що є законними, доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

У відповідності до ст.ст.81, 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, а також витрати пов’язані зі сплатою державного мита при подачі позовної заяви до суду в сумі 51 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 45, 57, 58, 59, 60, 77, 79, 88, 174, 209, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України; ст. ст. 610, 611, 615ЦК України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву (уточнену) Прокурора Ленінського району міста Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення 1719 грн. 36 коп. – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (61012, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 20, р/р 26004014014, МФО 351607 в АСУБ «Гранд» м. Харкова, код ЄДРПОУ 08597026) 1719 (одна тисяча сімсот дев’ятнадцять) гривень 36 копійок, збитків, завданих невиконанням умов договору від 26 вересня 2006 року №669.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 51 гривня 00 копійок (п’ятдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень 00 копійок (тридцять гривень 00 копійок) на користь УДК у Лозівському районі м. Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок 31211259700015 за кодом бюджетної класифікації 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд