Ухвала суду № 49222975, 20.08.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/908/15-к 20.08.2015 20.08.2015 20.08.2015

Провадження № 11-кп/784/618/15 Категорія ст. 314 ч. 3 п. 3 КПК України

Головуючий 1 інстанції суддя Алєйніков В.О.

Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Головуючої: Гребенюк В.І.

Суддів: Гулого В.П., Маркової Т.О.

За участі секретаря судового засідання Демянюк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № 12015150020000428 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - старшого прокурора прокуратури Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2015 року, якою обвинувальний акт відносно обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого на ІНФОРМАЦІЯ_3; -

- повернутий прокурору.

Учасники судового провадження:

прокурор Андреєва Н.В.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції і вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2015 року:

обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, повернутий прокурору;

постановлено скасувати запобіжний захід у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_2 та заставу і сумі 97 440 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі прокурор Кравченко В.М. просить скасувати дану ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Прокурор Кравченко В.М. просить скасувати ухвалу у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Твердить:

що у обвинувальному акті допущена саме технічна помилка при зазначенні, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 63 КК України, оскільки 22.01.2015 року ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 208 КІІК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, 23.01.2015 року йому повідомлено про підозру у вчиненні даного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України;

що у подальшому під час досудового розслідування ОСОБА_2 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні цього злочину не повідомлялося;

що 30.01.2015 року ОСОБА_2 вручено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015150020000428 від 22.01.2015 року за ч. 1 ст. 263 КК України; що у вказаному обвинувальному акті зазначено встановлені фактичні обставини злочину, які дають достатні підстави кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 263 КК України, правова кваліфікація злочину із зазначенням, що він обвинувачується саме у носінні та зберіганні бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, що передбачає лише диспозиція ч. 1 ст. 263 КК України.

За таких підстав вважає, що право ОСОБА_2 знати, у чому він обвинувачується, не порушене.

Також наводить положення ч. 1 ст. 338 КПК України щодо права прокурора змінити обвинувачення з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення під час судового розгляду.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

02 лютого 2015 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2

За результатами підготовчого судового засідання суд першої інстанції прийшов до висновку, що наявний в суді обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 не відповідає вимогам КПК України і підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

При цьому зазначає, що наданий суду обвинувальний акт взагалі не містить посилань на положення закону і статті (частини статті) закону, який передбачає кримінальну відповідальність, а ч. 1 ст. 63 КК України передбачає лише загальні норми щодо певного виду покарання, а кримінальну відповідальність не передбачає. Також наводить доводи щодо незгоди з поясненнями прокурора, що вказівка про ч. 1 ст. 63 КК України є опискою, зазначаючи, що викладення замість одного знаку (числа 263) іншого (63) у суттєвій частині обвинувального акту, де вказується в чому обвинувачується ОСОБА_2, призводить до порушення права останнього знати, у чому він обвинувачується, та тягне порушення засад верховенства права та справедливості судового розгляду.

Також наводить обґрунтування свого рішення щодо скасування запобіжного заходу у виді застави.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Андреєвої Н.В. на підтримку апеляційної скарги прокурора Кравченко В.М., дослідивши матеріали кримінального провадження № 12015150020000428, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає її підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Апеляційним судом встановлено, щообвинувальнийакт (а. с. 2 - 4), виходячи з його фактичного змісту, відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію дій обвинуваченого, а також інші дані, передбачені вказаною статтею кримінального процесуального закону.

Приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав невірної кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 63 КК України, суд першої інстанції вибірково підійшов до окремих положень цього процесуального документу і залишив поза увагою зміст даного обвинувального акту в цілому та додатків до нього (реєстру матеріалів досудового розслідування та розписок про отримання ОСОБА_2 та захисником ОСОБА_4 копій цих документів), відповідно до яких:

22.01.2015 року до ЄРДР за № 12015150020000428 внесено відомості про злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, за рапортом оперативного чергового ЧЧ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_5 про надходження 22.01.2015 року о 18.45 год. сигналу від оператора «102» про те, що на вул. Громадянська, 1 в м. Миколаєві біля магазину ходить чоловік з гранатометом;

22.01.2015 року о 20.20 год. біля будинку № 1 на вул. Громадянська в м. Миколаєві працівниками міліції затримано ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з подальшим вилученням у нього наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та реактивної протитанкової гранати РПГ-26 «Аглень»;

23.01.2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у носінні бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України;

30.01.2015 року у цьому кримінальному провадженні № 12015150020000428 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22.01.2015 року складено обвинувальний акт за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відносно ОСОБА_2, який вручено останньому та його захиснику ОСОБА_4 30.01.2015 року (а. с. 7, 8).

Тобто, у даному кримінальному провадженні мова йде лише про злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого підозрювався, а зараз обвинувачується ОСОБА_2 І жодних інших обвинувачень у даному кримінальному провадженні йому не інкримінувалося. А тому є слушними доводи прокурора про допущення у даному випадку саме технічної помилки опечатки (описки).

За таких обставин, вказівка суду щодо неузгодженості формулювання обвинувачення та кваліфікація дій обвинуваченого, на думку колегії суддів, є передчасною, тобто саме на стадії підготовчого судового засідання, що свідчить про необґрунтованість процесуального рішення, повязаного з поверненням обвинувального акту прокурору на підставі норм ст. ст. 42, 291 КПК України.

Більш того, судом першої інстанції не взято до уваги наявність процесуальних повноважень прокурора щодо зміни правової кваліфікації та (або) обсягу обвинувачення під час судового розгляду, з дотриманням положень ст. ст. 338, 339 КПК України, а також щодо відмови від підтримання державного обвинувачення в межах вимог ст. ст. 340, 341 КПК України.

В будь-якому випадку, внаслідок проведеного судового розгляду, суд першої інстанції не позбавлений процесуальної можливості, на підставі ст. 373 КПК України, ухвалити судове рішення, зазначивши в ньому відповідні висновки, в тому числі і стосовно кваліфікації та предявленого обвинувачення.

З урахуванням наведеного, апеляційні доводи прокурора щодо незаконностісудового рішення, постановленого судом за наслідками проведення підготовчого судового засідання, та повязане з цим прохання про скасування оскаржуваної ухвали, - на думку колегії суддів, мають правові та фактичні підстави.

За таких обставин, висновки суду, що зазначені у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та порушення права обвинуваченого ОСОБА_2 знати, у чому він обвинувачується, є необґрунтованими, а постановлене рішення про повернення обвинувального акту прокурору - не можна вважати таким, що відповідає вимогам чинного КПК України, в тому числі нормам ст. 370, 9 КПК України.

Реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних принципів, що містяться у главі 2 КПК України, колегія суддів, дійшла висновку про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 412, п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 ч. 1 п. 6, 9 ч. 6 , 412 ч. 1, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - старшого прокурора прокуратури Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2015 року, якою обвинувальний акт відносно обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_2 повернутий прокурору, - скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8