Постанова № 49222955, 24.09.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/5315/14-п 24.09.2014 24.09.2014 24.09.2014

Номер провадження: 33/784/199/14

Провадження № 33/784/199/14 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП

Головуючий суду першої інстанції: ОСОБА_1

Головуючий апеляційного суду: Гребенюк В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючої судді Гребенюк В.І.

За участю: секретаря судового засідання Ястреби С.С.

особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружену, не працюючу, зареєстровану на ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючу на ІНФОРМАЦІЯ_5; -

- притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді виді штрафу у розмірі 3 400 грн.

Згідно постанови судді, 15.04.2014 року приблизно о 03.20 год. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, керувала транспортним засобом «ВАЗ 2102», номерний знак Ж1001НИ, рухаючись вулицею Космонавтів в м. Миколаєві в районі АЗС «ВОГ», чим порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) і чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, та закрити провадження по справі за відсутністю в її діях складу правопорушення.

Вважає постанову судді необґрунтованою, посилаючись:

на порушення суддею її права на захист відхиленням її клопотання про перенесення розгляду справи;

на порушення фіксування правопорушення, посилаючись на те, що вона тричі проходила запропонований інспектором тест на вживання алкоголю і що лише в останній раз прилад показав наявність алкоголю, а виміри перших двох до протоколу не додані.

Твердить, що в той день алкоголю не вживала, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 130 КУпАП.

Заслухавши апелянта ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та додатково надані матеріали, допитавши свідків, вважаю апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Суддя суду першої інстанції при розгляді даної справи та при постановленні постанови у цій справі дотримався вищевказаних вимог закону.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 526551 від 15.04.2014 року у цей день 15.04.2014 року приблизно о 03.00 год. ОСОБА_3 у стані алкогольного спяніння керувала транспортним засобом «ВАЗ 2102» номерний знак НОМЕР_1, рухаючись вулицею Космонавтів в м. Миколаєві в районі АЗС «ВОГ», чим порушила п. 2.9 «а» ПДР, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 2).

Зазначення суддею у постанові про вчинення правопорушення о 03.20 год. є опискою, оскільки в цей час складався сам протокол про адміністративне правопорушення. Факт вчинення ОСОБА_3 правопорушення приблизно о 03.00 год. свідчить і час проведення тесту при огляді на стан спяніння - о 03.03 год. (а. с. 2, 1).

Тому належить уточнити постанову судді в цій частині і вважати вірним часом вчинення правопорушення - приблизно о 03.00 год. 15.04.2014 року.

Факт перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного спяніння обєктивно підтверджується результатами огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестору «Драгер».

Так, згідно роздруківки тесту алкотестору «Драгер» № 6810 від 15.04.2014 року у ОСОБА_3 в цей день о 03.03 год. зафіксований цифровий показник - 2,20 проміле алкоголю в крові (а. с. 1).

Відповідно до п. 2.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.09.2009 року N 400/666, установлення стану алкогольного спяніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

За таких обставин інспектори ДАІ на законних підставах констатували факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння, оскільки показник після проведення тесту у видихуваному повітрі мав цифровий показник, що перебільшував допустиму норму в 11 разів і складав 2,20 проміле алкоголю в крові (при допустимому показнику 0,2 проміле алкоголю в крові).

Зазначене спростовує твердження апелянта ОСОБА_2 про те, що вона тоді не вживала алкоголь.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 526551 від 15.04.2014 року, ОСОБА_2 підписала його без будь-яких заперечень та застережень. Свідками огляду на стан спяніння зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 2).

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в апеляційному суді пояснили, що в ту ніч були на сумісному з працівниками міліції чергуванні від рибінспекції. Кожен наряд відпрацьовував своє завдання. Свою операцію. Поряд чергував наряд ДАІ. Підтвердили, що дійсно у їх присутності ОСОБА_3 проходила тест на стан алкогольного спяніння, показник якого інспектори ДАІ їм показали і який вони записали у своїх поясненнях. Заперечили наявність у них будь-якої зброї, не кажучи вже про автомати. Також заперечили застосування будь-чийого та будь-якого тиску на ОСОБА_3 при оформленні протоколу та при його підписанні нею.

Зазначене спростовує доводи апелянта у судовому засіданні про її примус з боку понятих свідків огляду на стан спяніння - підписати вищевказаний протокол.

Крім того, свідок ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_2 сама йому сказала, що була за кермом.

Показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині проведення огляду ОСОБА_2 на стан спяніння та його результатів узгоджуються з їх письмовими поясненнями від 15.04.2014 року (а. с. 3, 4).

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 інспектори ДПС - апеляційному суду пояснили, що в ту ніч разом чергували на виїзді з міста. На стаціонарному посту також чергували співробітники Ленінського РВ, які відпрацьовували свою операцію «Вибух». А приблизно о 23.00 год. 24.00 год. прибули співробітники Миколаївської рибоохорони, які відпрацьовували операцію «Нерест». Вони та співробітники Ленінського РВ мали при собі табельну зброю пістолети, але їх не витягали. А тим більш під час оформлення. Крім того, пояснили, що коли оформлювався протокол відносно ОСОБА_2, співробітники Ленінського РВ знаходилися у своєму службовому автомобілі.

Свідки також пояснили, що близько 3 години ночі зі сторони кладовища виїхав автомобіль і при повороті висвітив їх. Побачивши пост, автомобіль почав заднім ходом заїжджати назад за поворот. Підїхали до нього. За кермом побачили ОСОБА_2, а на пасажирському сидінні - її чоловіка. Від них обох був чутний сильний запах алкоголю та видно порушення координації рухів. Вони обидва були у стані сильного алкогольного спяніння. Водію ОСОБА_2 були розяснені її права.

Запросивши понятих з рибінспекції, запропонували водію пройти медичний огляд за допомогою алкотестеру «Драгер».

ОСОБА_2 погодилася та продула його і побачили дуже велике перевищення показників норми. Кількісний показник був зависокий у 10 11 разів вище норми. Після жінці було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, але вона відмовилась, не схотіла. На ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП України.

Під час оформлення зазначеного протоколу поряд з ними та понятими, а також поряд з ОСОБА_2 та її чоловіком не було жодної особи з автоматом. Ніхто ніякого тиску на ОСОБА_2 не чинив. Вона сама все добровільно підписала.

Показання зазначених свідків апеляційний суд приймає як достовірні, оскільки відсутні підстави піддавати їх сумніву. Твердження апелянта ОСОБА_2 про те, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 її обмовляють, є голослівними та безпідставними, оскільки вони не були раніше знайомі, між ними не було ніяких неприязних стосунків, а, крім того, ОСОБА_2 не навела жодної причини, з якої б ці свідки могли її обмовляти.

Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині обставин огляду на стан спяніння ОСОБА_2 та обставин складання відносно неї вищевказаного протоколу.

Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 водночас також спростовують доводи апелянта ОСОБА_2 у судовому засіданні про примушування її з боку понятих свідків огляду на стан спяніння та сторонніх осіб підписати вищевказаний протокол шляхом наставляння на неї дула автомата; а також спростовують її доводи, що вона не керувала автомобілем і не була у стані алкогольного спяніння.

Ці твердження апелянта апеляційний суд розцінює як позицію захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Доводи апелянта ОСОБА_2 щодо того, що вона тричі продувала алкотестер узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які апеляційному суду пояснили, що спочатку у ОСОБА_2 не виходило продувати алкотестер у відповідності до інструкції 4 6 секунд. У неї це вийшло тільки на третій раз.

Зазначені обставини ОСОБА_2 не заперечувала.

За такого, відсутні підстави вважати, що кількість спроб пройти ОСОБА_2 тест є порушенням огляду на стан спяніння та якось вплинуло на його результати.

Таким чином, жоден з доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження при апеляційному розгляді справи. Всі її доводи спростовані сукупністю досліджених апеляційним судом доказів, про що зазначено вище.

З огляду на вищевикладене, є вірним висновок судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто - у керуванні нею транспортним засобом у стані алкогольного спяніння в порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР України.

А тому відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі у спосіб, зазначений апелянтом ОСОБА_2, оскільки її вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною.

Що стосується посилання ОСОБА_3 про порушення суддею її права на розгляд справи за її участі, то апеляційний суд це право та всі її права у цьому провадженні відновив.

При обранні адміністративного стягнення, суддя у відповідності до вимог ст. ст. 23, 33 - 35 КУпАП належним чином врахував характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу правопорушника та ступінь її вини, її майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують та помякшують відповідальність.

З урахуванням наведеного вважаю, що штраф у розмірі 3 400 грн. є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_2 зазначеного вище правопорушення.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_2 є справедливим, оскільки є найбільш мяким за видом стягнення, та мінімальним за розміром, передбаченим санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави вважати його занадто суворим.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування або зміни постанови судді.

Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Уточнити дану постанову і вважати вірним, що правопорушення вчинено ОСОБА_2 15.04.2014 року приблизно о 03.00 год.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області: ОСОБА_8