Рішення № 49222949, 26.08.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/839/14-ц 26.08.2015 26.08.2015 26.08.2015

Провадження №22-ц/784/1958/15

Провадження 22ц-/784/1958/15 Головуючий по 1 інстанції Старчеус О.П.

Категорія 34 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2015р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Свіщука О.В., представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3

на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2015р.

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Арсенал страхування про відшкодування шкоди,

встановила:

У липні 2014р. ОСОБА_3 предявив позов до ОСОБА_4 і з врахуванням подальших уточнень кінцево просив відшкодувати 26294 грн. 59 коп. майнової шкоди (24209 грн. 59 коп. витрати на відновлення автомобіля, 2085 грн. витрати на лікування) та 10000 грн. моральної шкоди, завданої у звязку дорожньо-транспортною пригодою (далі ДТП), яка сталася 15 листопада 2013р. з вини відповідача.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2015р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2085 грн. майнової шкоди, яка складається з витрат на лікування. У задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність рішення суду, в частині відхилених вимог, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про їх задоволення.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.16 постанови №4 від 01 березня 2013р. „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки непредявлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. Питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання нею обовязку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір, повідомлення про ДТП встановленого зразка.

Судом встановлено, що 15 листопада 2013р. з вини ОСОБА_4 (порушив п.п.б п.2.3., п.14.2. Правил дорожнього руху), який керував автомобілем „AUDI 90, реєстраційний номер НОМЕР_1 сталась ДТП, яка призвела до пошкодження належного ОСОБА_3 автомобіля „TOYOTA HIACE, реєстраційний номер НОМЕР_2. Також у звязку ДТП ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження, які призвели до короткочасного розладу здоровя.

Постановою Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2014р. за наслідками вказаної ДТП ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 як власника транспортного засобу під час вчинення ДТП була застрахована у ПАТ „Страхова компанія „Арсенал страхування за договором обовязкового страхування від 28 лютого 2013р. Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю і здоровю потерпілого складає 100000 грн., а майну 50000 грн.

В досудовому порядку ПАТ „Страхова компанія „Арсенал страхування сплатила ОСОБА_3 13201 грн. 73 коп. страхового відшкодування, що складає різницю вартості його автомобіля до і після ДТП.

За таких обставин, а також враховуючи те, що ліміт відповідальності страховика ПАТ „Страхова компанія „Брокбізнес за договором зі страхувальником ОСОБА_4 за шкоду, заподіяну майну перевищує розмір позовних вимог ОСОБА_3, положень п.23.1. ст.23, ст.261 Закону „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Закон) про ліміт відповідальності страховика за завдану потерпілому моральну шкоду у звязку з ушкодженням здоровя, тобто наявності підстав для стягнення шкоди саме зі страховика, оскільки страхувальник в суді згоди на її компенсацію не дав, то суд дійшов до вірного висновку про передчасність предявлення позову, за виключенням суми франшизи та відшкодування моральної шкоди у звязку з пошкодженням автомобіля, до завдавача шкоди.

Що ж стосується франшизи, розмір якої за договором складає 500 грн., то суд безпідставно не відшкодував її позивачу за рахунок завдавача шкоди, оскільки згідно з п.12.1. ст.12 Закону сума страхового відшкодування страховика за шкоду заподіяну майну потерпілого завжди зменшується на розмір франшизи.

Таким чином, позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди за пошкодження автомобіля є обґрунтованими частково і підлягають задоволенню на підставі ст.1188 ЦК лише в розмірі 500 грн.

Також суд помилково відхилив вимоги про відшкодування моральної шкоди, так як на страховика покладається обовязок по її відшкодуванню лише у звязку ушкодженням здоровя. Між тим як позивач зазнав душевних страждань і у звязку з пошкодженням автомобіля.

За таких обставин, а саме враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань потерпілого, неможливість користування автомобілем за призначенням, ступеня вини відповідача та на підставі ст.ст.23,1167 ЦК з ОСОБА_4 слід стягнути на користь позивача 1000 грн. компенсації за завдану моральну шкоду у звязку з пошкодженням автомобіля.

З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в зазначеній частині, а також щодо судових витрат у звязку із збільшенням обсягу задоволеної майнової вимоги до 9,83% та частковим задоволенням немайнової вимоги в силу ч.3 ст.303, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає відповідно зміні та скасуванню.

Аргументи апелянта стосовно невідповідності суми страхового відшкодування дійсній шкоді не спростовують висновків суду, оскільки при новому розгляді спору за участі страховика в якості відповідача, потерпіла сторона не позбавлена можливості надати докази на спростування авто - товарознавчого висновку, здійсненого на замовлення страховика, в тому числі ставити питання про призначення судової експертизи, витребування матеріалів кримінального провадження.

Рішення суду в частині відшкодування майнової шкоди, яка складається з витрат на лікування не є предметом перевірки на його законність і обґрунтованість в апеляційному порядку (ч.1 ст.303 ЦПК).

Керуючись ст.ст.303,307-309,316 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2015р. в частині відшкодування майнової шкоди та судових витрат змінити, а в частині моральної шкоди скасувати і ухвалити нове про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 500 (пятсот) грн. майнової шкоди на відновлення автомобіля, 1000 (одна тисяча) грн. моральної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля та 525 (пятсот двадцять пять) грн. 02 коп. судових витрат.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: