Ухвала суду № 49206865, 20.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2015 року

справа № 804/5550/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2014р. у справі № 804/5550/14

за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"

про стягнення коштів з рахунків у банках,

ВСТАНОВИВ:

Податковим органом заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (далі по тексту – відповідач) коштів, що знаходяться на рахунках в банківсіьких установах на погашення податкового боргу в розмірі 8 559,31 грн.

На обґрунтування вимог податковий орган посилається на наявність непогашеного податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 6 567,63 грн., самостійно визначеного відповідачем в податкових деклараціях за період з лютого по грудень 2013 р. та січень, лютий 2014 р., з урахуванням пені в сумі 1 991,68 грн.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено. При цьому суд зазначив, що позовні вимоги обґрунтовано, наявність несплаченого податкового зобов’язання доведено.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивач в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми процесуального права. Апелянт стверджує, що наявні в матеріалах справи докази недостані для прийняття рішення про стягнення спірної суми з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" .

В ході розгляду даної справи в апеляційній інстанції позивач заявив клопотання про зупинення провадження справі до розгляду справи №2а/0470/4865/11 про стягнення податковим органом з відповідача боргу з земельного податку за період з 2002-2010р.р.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення. У вказаній відповідачем справі рішення набрало законної сили. Відповідачу надано роз’яснення, зо прийняття Вищим адміністративним судом України рішення у справі№2а/0470/4865/11 на користь платника, останній вправі звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відповідач зареєстрований як юридична особа за ідентифікаційним кодом 00130820.

Спірна сума заборгованості складається з податкових зобов’язань з земельного податку за період з лютого по грудень 2013р. в розмірі 5557,23 грн., самостійно визначених відповідачем в податковій декларації з плати за землю за 2013 р. №9007584333, відповідно до якої щомісячний розмір земельного податку дорівнює 505,20 грн., а за грудень – 505,23 грн., та за період січень - лютий 2014 р. в розмірі 1010,40 грн., самостійного визначених відповідачем в податковій декларації з плати за землю за 2014 р. №9008922654, відповідно до якої щомісячний розмір земельного податку дорівнює 505,20 грн., а за грудень – 505,23 грн., а також пені в сумі 1991,68 грн., яка виникла в період з 29.03.13 по 07.04.14 на підставі вимог пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ за наслідками погашення податкового боргу.

З аналізу матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, що доводи апелянта є помилковими.

Так, у відповідності до п.287.3. ст.287 Податкового кодексу України (ПКУ) податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З облікової картки платника податків – відповідача підтверджується факт несплати відповідачем земельного податку в наведеному вище розмірі. Враховуючи положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов’язання в розмірі 6567,63 грн. (5557,23+ 1010,40) набула статусу податкового боргу.

За даними особового рахунку платника податків – відповідача наявний залишок несплаченої пені в розмірі 1 991,68 грн. за несвоєчасно сплачені суми грошових зобов’язань, що не спростовано відповідачем.

За приписами п.59.1 ст.59 ПКУ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджені суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом на адресу відповідача були направлені податкові вимоги№1/3 від 10.10.01 та №2/61 від 15.11.01 (а.с.9-10).

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем суми податкового боргу в розмірі 8559,31 грн.

Нормами ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З урахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Суд вірно визначився щодо підтвердження суми непогашенного податкового зобов’язання у визначені законом строки. Відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати заявленої у позові суми.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення не вбачається. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи та прийняв рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2014р. у справі № 804/5550/14 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2014р. у справі № 804/5550/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна