Ухвала суду № 49206868, 20.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2015 рокусправа № П/811/435/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Юрко І.В.

зрозглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі № П/811/435/15 за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

В лютому 2015 року Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (надалі - Відповідач), у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило скасувати:

податкове повідомлення-рішення № 0000021703 від 13.11.2014 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 40 268 210,55 грн., в тому числі 26 845 473,70 грн. за основним платежем та 13 422 736,85 грн. за нарахованими штрафними санкціями;

податкове повідомлення-рішення № 0000061702 від 06.03.2015 року, яким Позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 6 683 916,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ними у спірному періоді самостійно було задекларовано суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 26 845 473,70 грн. шляхом подання до Відповідача податкового розрахунку форми 1-ДФ, тобто, вказані суми є узгодженими та підлягали сплаті до бюджету у встановлені законом строки. З огляду на те, що сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 0000021703 від 13.11.2014 року не є самостійно визначеною контролюючим органом, то спірні суми вважаються сумою податкового боргу, у зв'язку з чим винесення податкового повідомлення-рішення в даному випадку є неправомірним, як і розрахунок штрафних санкцій. (а.с.3-7, 52-53)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року адміністративний позов ОКВП "Дніпро-Кіровоград" задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що сума податку з доходу фізичних осіб є узгодженою, при цьому Позивачем було пропущено граничні строки його сплати. Оскільки спірна сума грошового зобов'язання не була розрахована податковим органом, то винесення податкового повідомлення-рішення в даному випадку чинним законодавством не передбачено. Крім того, при здійсненні розрахунку суми штрафу Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р», в той час як при розрахунку штрафних санкцій має виноситись податкове повідомлення-рішення форми «Ш». (а.с.158-162)

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, Кіровоградська ОДПІ подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що поданий Позивачем розрахунок за формою 1-ДФ є лише розрахунком відображення сум доходу, нарахованого (сплаченого) на конкретного працівника, а вже про наявність чи відсутність податкового боргу може свідчити лише інформація, що міститься в особовому рахунку платника податків. При цьому направлення податкових вимог здійснюється податковим органом лише у разі несплати платником податків у встановлені строки грошового зобов'язання, визначеного саме податковим повідомленням-рішенням. Вважають також правомірним і нарахування ними штрафних санкцій з огляду на приписи ст.. 127 ПК України. (а.с.167-172).

ОКВП "Дніпро-Кіровоград" заперечувало проти задоволення апеляційної скарги та зазначали, що внаслідок самостійного визначення у податковій декларації суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягають сплаті, не сплата вказаних сум у визначені законом строки, вважається податковим боргом та вказані суми мають бути стягнуті в судовому порядку за іншою процедурою, а не шляхом винесення податкового повідомлення -рішення. (а.с.224-227).

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОКВП "Дніпро-Кіровоград" зареєстроване як юридична особа 18.12.1992 року Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради. (а.с.39)

Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 30.09.2014 року, за результатами якої складено акт від 27.10.2014 року №70/11-23-17-03/03346822. (а.с.8-15).

Перевіркою встановлено порушення:

- пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України, а саме не сплати податку на доходи фізичних осіб протягом 01.01.2012-01.10.2014 років у сумі 26845473,70 грн.;

-пп.168.1.2 п.168.1 ст.168,пп.168.1.5 п.168.1 ст.168,пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України нараховано пеню в сумі 264401,80 грн.

- ст.115, ст.116 КЗпП України, ст.43 Конституції України. ( а.с.15)

За позицією податкового органу, оскільки ОКВП «Дніпро-Кіровоград» від структурних підрозділів прийнято борг по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 9861024.58 грн., та несвоєчасно і не в повному обсязі перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, чим порушено пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 та пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, вказана сума згідно з п. 54.2 ст. 54 ПК України, визначена грошовим зобов'язанням, а тому, згідно з пп.129.1.3 п.129.1 ст. 129 ПК України, нараховано пеню в сумі 264401,80 грн. Таким чином, станом на 30.09.2014р. Позивачем не сплачено до бюджету грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 26845473,70 грн.( а.с.11), що дає підстави для винесення оскаржуваних ППР.

При цьому в акті перевірки зазначено, що перевіркою не встановлено порушень відображення у податковій звітності сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб, та утриманого з них податку. Розрахунки форми 1-ДФ про виплачені доходи за перевіряє мий період надавались до ДПІ у встановлені законодавством строки ( а.с.11)

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000021703 від 13.11.2014 року, яким ОКВП «Дніпро-Кіровоград» встановлено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб та штрафна санкція в розмірі 40268210,55 грн., з яких за основним платежем - 26845473,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 13422736,85 грн. (а.с.28).

Позивач скористався адміністративним порядком оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення та подало на неї скаргу до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (а.с.29-31), рішенням якого від 29.01.2015 року №236/10/11-28-10-01-08 про результати розгляду первинної скарги було залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 13.11.2014 року №0000021703 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 26845473,70 грн. та 13422736,85 грн. штрафної (фінансової) санкції та збільшено визначені в ньому штрафні санкції відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України на суму 6683916,50 грн., а скаргу ОКВП «Дніпро-Кіровоград» залишено без задоволення (а.с.33-36).

06 лютого 2015 року Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000021702, яким ОКВП «Дніпро-Кіровоград» збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6683916,50 грн. (а.с. 37).

06.03.2015 року Кіровоградська ОДПІ повідомила ОКВП «Дніпро-Кіровоград», про те, що у зв'язку з технічною помилкою вважається недійсним податкове повідомлення-рішення від 06.02.2015 року №0000021701, а дійсним є податкове повідомлення-рішення від 06.03.2015 року №0000061702 за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6683916,50 грн. (а.с.54,55).

Визнання протиправним та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень №0000021703 від 13.11.2014 року та від 06.03.2015 року №0000061702і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ОКВП «Дніпро-Кіровоград», суд першої інстанції виходив з того, що сума податку з доходу фізичних осіб є узгодженою. Оскільки спірна сума грошового зобов'язання не була розрахована податковим органом, то винесення податкового повідомлення-рішення в даному випадку чинним законодавством не передбачено. Крім того, при здійсненні розрахунку суми штрафу Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р», в той час як при розрахунку штрафних санкцій має виноситись податкове повідомлення-рішення форми «Ш».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи із наступного.

Згідно з пп.14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Згідно абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Тобто, чинне законодавство передбачає, що саме за допомогою податкових декларацій, до яких відносяться і розрахунки, платник податків самостійно визначає суму грошового зобов'язання, яке підлягає сплаті.

Підпунктом 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з абз.1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, відповідно до вимог чинного законодавства, у визначені законом строки подавав до податкового органу податковий розрахунок сум доходу за формою 1-ДФ, а перевіряючими не встановлено порушень відображення у податковій звітності сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб, та утриманого з них податку ( а.с.11)

З огляду на приписи п. 46.1 ст. 46 ПК України форма № 1ДФ є податковою декларацією, яка згідно з пп. «б» п. 176.2ПК України подається до органу державної податкової служби у строки, встановлені Податкового кодексу України для податкового кварталу. Відповідно до пп. 49.18.2 ПК України така податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Пункт 2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, встановлює, що форма № 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

З огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням того, що податковий розрахунок за формою 1-ДФ є податковою декларацією, яка самостійно подається платником податків до контролюючого органу, тому визначене у ній грошове зобов'язання є узгодженим, а тому, у разі несвоєчасної сплати його до бюджету, вважається податковим боргом.

Приписами п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Відповідно до п.59..4. ст.. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, податкове законодавство не вимагає винесення податкового повідомлення-рішення за наявності узгодженого грошового зобов'язання та передбачає особливий порядок стягнення відповідних сум у разі несвоєчасної їх сплати.

Враховуючи узгодженість податкових зобов'язань Підприємством у зв'язку із поданням податкових розрахунків форми 1-ДФ, несвоєчасно та не в повному обсязі перераховані до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб, відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, набувають статусу податкового боргу, щодо погашення якого платнику податків підлягало надіслання податкової вимоги.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що винесення податкового повідомлення-рішення у відповідності до приписів ст.. 58 ПК України передбачено у разі розрахунку, зменшення або збільшення суми грошового зобов'язання саме контролюючим органом.

Як вбачається із акту перевірки від 27.10.2014 року №70/11-23-17-03/03346822 , Кіровоградською ОДПІ лише було встановлено факт несплати ОКВП «Дніпро-Кіровоград» заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26 845473,70 грн., які були самостійно задекларовані Позивачем, що сторонами не заперечується.

Відносно нарахування позивачеві сум штрафних санкцій відповідно до приписів ст.. 127 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Колегія суддів вважає, що ДПІ безпідставно застосувала до Позивача приписи ст. 127 Податкового кодексу України, оскільки сума грошового зобов'язання не розраховувалась податковим органом, а набула статусу податкового боргу ( про що, доречі, зазначено у акті перевірки на а.с. 11), тому до спірних правовідносин застосуванню підлягає ст. 126 Податкового кодексу України, якою передбачена відповідальність платника податків за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом встановлених строків.

Більш того, згідно акту перевірки, перевіряючими встановлено порушення Позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, що відповідає передбаченому ст.126 Податкового кодексу України складу порушення, однак податковим повідомленням-рішенням відповідач застосував штраф на підставі п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, тобто, за несплату податку до моменту виплати працівникам заробітної плати.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем змінено підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій та визначено грошове зобов'язання платника податків, на підставі ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, що не відповідає складу правопорушення, встановленого ДПІ під час перевірки.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно безпідставного направлення податковим органом податкового повідомлення-рішення форми «Р», адже у даному випадку ОДПІ не визначала та не змінювала суму грошового зобов'язання за основним платежем, а лише нараховувала штрафні санкції, у зв'язку з чим у відповідності до приписів Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 N 1236, мало бути направлене податкове повідомлення-рішення форми «Ш».

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі № П/811/435/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 25 серпня 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: І.В. Юрко