Постанова № 49177269, 25.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа№ 910/5145/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Чорної Л.В.

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - Євтєєва О.М. ( довір. №ЦУПП-46 від 16.02.15);

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015р.

у справі № 910/5145/15-г (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"

про стягнення 34 900, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2015р. у справі №910/5145/15-г позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" штраф в сумі 34 900 грн., витрати, пов'язані з проїздом в сумі 585 грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що при застосуванні положень статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015р. та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовник вимог відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення штрафу за перевантаження вагонів понад вантажопідйомність, оскільки накладна №53125381 та лист про відвантаження надлишків вантажу оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, вони не можуть слугувати доказами невірного зазначення відповідачем у накладній маси вантажу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2015р. у розгляд апеляційної скарги призначено на 25.08.2015р.

25.08.2015р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився представник позивача.

Враховуючи те, що позивач про час та місце розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила.

У травні 2014 року зі станції Хлібодарівка Донецької залізниці по залізничній накладній № 53125381 у вагонах № 55227185, № 65353724, № 67125625, № 56291248 та № 62499058 на станцію Придача Південно - Східної залізниці було відвантажено вантаж "щебень для балластировки железнодорожного пути", відправник Хлібодарівське кар'єроуправління.

При проходженні вагону через станцію Павлоград -1, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

Так, після прибуття вагону на станцію Павлоград -1 Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні. Про даний факт складено комерційний акт А № 049243/11 від 04.05.2014 року.

Так, у накладній №53125381 у вагоні №55227185 вказана маса вантажу складає 69 000 кг, в той час як фактично встановлено, що маса вантажу складає 72 400 кг, що на 3400 кг більше, ніж вказано у накладній та на 2400 кг більше, ніж вантажопідйомність вагону. У вагоні № 65353724 вказана маса вантажу складає 69 000 кг, в той час як маса вантажу складає 73 050 кг, що на 4050 кг більше, ніж вказано у накладній та на 4050 кг більше, ніж вантажопідйомність вагону. У вагоні №67125625 вказана маса вантажу складає 69 000 кг, в той час як маса вантажу складає 73 300 кг, що на 4300 кг більше, ніж вказано у накладній та на 4300 кг більше, ніж вантажопідйомність вагону. У вагоні № 56291248 вказана маса вантажу складає 69 000 кг, в той час як маса вантажу складає 71 700 кг, що на 2 700 кг більше, ніж вказано у накладній та на 1700 кг більше, ніж вантажопідйомність вагону. У вагоні № 62499058 вказана маса вантажу складає 69 000кг, в той час як маса вантажу складає 70700 кг, що на 1700кг більше, ніж вказано у накладній та на 1700кг більше, ніж вантажопідйомність вагону.

Підставою для покладання на відповідача, як відправника, відповідальності, згідно ст.122 Статуту залізниць, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.15 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 за № 04-5/225) та Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29.11.07 № 01-8/917, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Пунктом 11 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих у міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 861/5082 визначено, що у разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) - додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто відповідач має можливість запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Статтею 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.

04.05.2014 на станції Павлоград -1 Придніпровської залізниці складено комерційний акт серії А №049243/11 яким зафіксовано що при контрольному зважуванні вагонів № 55227185, № 65353724, № 67125625, № 56291248 та № 62499058 виявлено надлишки вантажу на основі акта загальної форми №402 від 04.05.2014 ст. Павлоград.

Усі виявлені надлишки вантажу із вагонів № 55227185, № 65353724, № 67125625, № 56291248 та № 62499058 відвантажено та забрано самовивозом представником Хлібодарівського кар'єроуправління за межі станції Павлоград - 1, про що свідчить розписка.

У матеріалах справи наявна копія технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки "Вагоні ваги" №7 станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці, власник ЗВВТ Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень, з якого вбачається, що засіб ваговимірювальної техніки "Вагоні ваги" №7 пройшов перевірку, про що свідчить відмітка контроль придатності, ЗВВТ для зважування вантажів, профілактичне обслуговування, перевірки несправності, ремонт та усунення недоліків. Термін експлуатації ваг встановлено 12 років. Дата оформлення паспорту 29.03.2013р.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів у випадку, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником. На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній №53125381 масу вантажу нараховано відповідачу штраф розміром 34900,00 грн., що становить 5-ти кратний розмір провізної плати - 1396,00 грн.

При застосуванні положень статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки (аналогічна правова позиція викладена в Постановах Вищого господарського суду України від 08.11.2012 у справі № 5006/23/117/2012; від 06.08.2014 у справі №911/866/14).

Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Перевірка проміжною станцією маси вантажів у вагонах може здійснюватись нею у будь-який спосіб, передбачений для визначення маси відповідного вантажу.

Стосовно спірного вантажу норми діючого законодавства дозволяють здійснювати перевірку його маси шляхом як зважування, так і умовно.

Однак, саме зважування є більш точним способом визначення маси вантажу (аналогічна правова позиція викладена, зокрема в п.3.18 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Можливість визначення маси певних вантажів умовно не виключає можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Однак, враховуючи викладені висновки, залізниця, користуючись правом, визначеним ст. 24 Статуту залізниць України під час перевірки на проміжних станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.

Крім того, ст. 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Здійснивши перевірку наведеного Державним підприємством "Придніпровська залізниця" розрахунку, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" про стягнення штрафу в сумі 34 900 грн. підлягають задоволенню.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення штрафу за перевантаження вагонів понад вантажопідйомність, оскільки накладна №53125381 та лист про відвантаження надлишків вантажу оформлені з порушенням вимог чинного законодавства не спростовують висновків суду а тому не можуть бути покладені в основу рішення.

За приписами ст.44 Господарського процесуального кодексу України визначено судові витрати, які складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Склад судових витрат, визначений ст.44 Господарського процесуального кодексу України, не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні вказаної статті Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст.30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою (п.1.1 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Заявлені позивачем в суді першої інстанції до відшкодування витрати складаються з вартості двох квитків (Дніпропетровськ-Київ, Київ-Дніпропетровськ) загальною вартістю 585, 20грн. та витрат на проживання у місті Києві в сумі 1 400, 00 грн.

Ухвалою місцевого господарського суду про порушення провадження у справі № 910/5155/15-г явка представників позивача та відповідача у судові засідання визнавалась обов'язковою.

Як вбачається з поданих представником позивача доказів, останнім витрачено на переїзд з Дніпропетровська до Києва та назад суму в розмірі 585,20 грн. (копії перевізних документів наявні у матеріалах справи), отже судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги в цій частині.

У стягненні з відповідача витрат на проживання у місті Києва в розмірі 1400грн. судом обґрунтовано відмовлено з огляду необґрунтованість та недоведеність таких вимог.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015р. підлягає залишенню без мін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015р. у справі №910/5145/15-г залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5145/15-г.

Повний текст постанови складено та підписано 27.08.2015р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Л.В. Чорна