Постанова № 49177270, 25.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа№ 910/13918/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Чорної Л.В.

Від позивача - Смалюх О.Я. ( довір.№02 від 20.01.15);

Від відповідача - Самойленко А.О. (довір. від 15.07.15);

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Нова Лайт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2015р.

у справі № 910/13918/15 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом фізичної особи-підприємця Книша Степана Миколайовича

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Нова Лайт"

про стягнення 48 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2015р. у справі №910/13918/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Нова Лайт» на користь фізичної особи-підприємця Книша Степана Миколайовича 10 000 грн. боргу; 38 000 грн. штрафних санкцій та 1 827 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що на виконання умов заявки, позивач здійснив перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною, а відповідач отримав вантаж, у визначений строк.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2015р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що відсутній оригінал заявки, підписаної між сторонами із погодженням штрафних санкцій.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

22.12.2014 ФОП Книшом С.М., як перевізником та товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Нова Лайт», як замовником укладено договір перевезення вантажу, який оформлено заявкою, з наступними умовами:

- перевізник надає послуги з перевезення вантажу за маршрутом Польща - Україна;

- дата та час подачі транспорту під завантаження - 23.12.2014 з 09:00 год.;

- термін доставки вантажу: 25-26.12.2014;

- узгоджена сума фрахту: по безготівковому розрахунку згідно рахунку 19 000 грн. протягом семи банківських днів;

Заявку підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - ФОП Книшом С.М., та від відповідача - виконавчим директором Бодровим Г.А., та скріплено печатками.

Частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов заявки, позивач здійснив перевезення вантажу а відповідач 26.12.2014р. отримав вантаж, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 079911.

26.12.2014 сторонами підписано акт № ОУ-0000772 здачі-прийняття робіт (надання послуг), який скріплено також їх печатками.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру від 26.12.2014 № СФ-0000796 на суму 19 000 грн., який був дійсний до сплати до 09.01.2015.

ФОП Книш С.М. вказує, що пакет документів на перевезення було надіслано відповідачу рекомендованим листом та отримано останнім 08.01.2015, а тому строк оплати наданих послуг сплинув 16.01.2015.

Відповідач, порушуючи строки оплати, перерахував позивачу 9 000 грн., а саме 02.02.2015 - 6 000 грн.; 27.02.2015 - 3 000 грн.

Враховуючи частково оплату відповідачем за заявкою, заборгованість відповідача перед позивачем складає 10 000 грн. (19 000 грн. - 9000,00 грн.).

18.03.2015 позивач надіслав відповідачу претензію № 41, з вимогою погасити борг у сумі 10 000 грн. протягом трьох робочих днів з дня отримання вказаної претензії. Товариство отримало вказаний лист 23.03.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яка залишена відповідачем без виконання.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 10 000 грн.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що відсутній оригінал заявки, підписаної між сторонами із погодженням штрафних санкцій, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки в матеріалах справи наявна заявка на перевезення від 22.12.2014р., належним чином завірена позивачем. В розділі «застереження виконавця» заявки сторонами погоджено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує виконавцю штраф у подвійному розмірі від узгодженої суми фракту.

Судова колегія зазначає про те, що відповідачем схвалено заявку шляхом отримання вантажу; підписання відповідного акту від 26.12.2014 № ОУ-0000772 здачі-прийняття робіт (надання послуг), в якому є посилання на реквізити Заявки та чітко визначено послуги, які надавалися згідно умов заявки; сплатило частково суму боргу, а саме перерахувало позивачу грошові кошти у сумі 9 000 грн.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, позивач нарахував штраф у сумі 38 000 грн., відповідно до пункту 4 заявки, а отже позовні вимоги і в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2015р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Нова Лайт" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2015р. у справі №910/13918/15 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13918/15.

Повний текст постанови складено та підписано 27.08.2015р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Л.В. Чорна