Ухвала суду № 49114260, 16.11.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

_____________________________

УХВАЛА

"16" листопада 2011 р. № 2602/11

Суддя Качур А.М. розглянувши матеріали за

позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

до Товариство з додатковою відповідальністю "Рівнехолод"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнехолод" про визнання договору недійсним.

При розгляді позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

А саме, 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір". Відповідно до ст.1 вказаного закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно з листом Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області від 25.10.2011 р. № 6-16/6970-1045 реквізити рахунку для зарахування надходжень по м.Рівне до спеціального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір": № 31217206700002, одержувач: УДК у м.Рівне, банк одержувача: ГУДКУ у Рівненській області, ЄДРПОУ: 22586331, МФО 833017.

Позивач подав позовну заяву до господарського суду 14.11.2011 року, що стверджується наявним на позовній заяві відбитком штампу вхідної документації. Тобто після набрання чинності ЗУ "Про судовий збір". При цьому в якості доказів сплати судового збору позивачем додано до позовної заяви квитанцію № 447 від 10.11.2011 року, з якої вбачається, що позивачем сплачено судовий збір на невірний рахунок - р/р 31116095700002.

Вказана квитанція не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" від 19 травня 2011 року № 3382-VI, згідно з п.2 якого цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон опубліковано в газетах "Голос України", 17.06.2011р. № 109 та "Урядовий кур'єр", 17.06.2011р. № 109. Тобто зазначений Закон набрав чинності з 18 червня 2011 року.

Відповідно до ст.56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Позивач з позовом до суду звернувся 14.11.2011р. згідно з відміткою канцелярії суду, в якості доказу направлення копії позовної заяви відповідачу надано фіскальний чек від 10.11.2011р. № 9518, при цьому описи вкладення відсутні.

Відповідно до п.2 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З вище викладеного, позивачем не надано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 4, п.6 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Позивач не позбавлений права повторного звернення до господарського суду з даною позовною заявою після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 4, п.6 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Повернути дану позовну заяву Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та додані до неї документи без розгляду.

Суддя Качур А.М.