Рішення № 48979409, 14.08.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 301/521/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 серпня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Кеміня М.П.,

суддів - Дроботі В.В., Кондор Р.Ю.

при секретарі: Дашковська С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Украгазбанк» на заочне рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 червня 2015 року по справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, штрафу за іпотечним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

У березні 2015р. ПАТ АБ «Укргазбанк» (надалі по тексту Банк) звернулося в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором №20/11 від 01 грудня 2011 року в сумі 278901,46 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно вказаного кредитного договору Банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит на задоволення споживчих потреб у сумі 410 000 грн. на строк з 01.12.2011 р. до 30.11.2016 р. зі сплатою 19,5% річних за користування кредитними коштами та 24,5% річних у разі виникнення простроченої заборгованості, шляхом перерахування банком коштів на поточний рахунок відповідача. Вказаний кредитний договір було забезпечено порукою згідно договору поруки, за яким ОСОБА_3 поручилася перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором та зобов'язалася відповідати за неналежне виконання останнім своїх зобов'язань як солідарний боржник. Крім того, 01.12.2011 року між банком та майновим поручителем ОСОБА_3 укладений нотаріально засвідчений договір іпотеки предметом якого є: 1) нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами житловою площею 162,1 кв.м., загальною площею 357,7 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 Оскільки ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 26 грудня 2014 року його заборгованість перед банком становить 278901,46 грн. Дана сума складається з: строкової заборгованості за кредитом у сумі 210325,55 грн., просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В процесі розгляду справи Банк з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем уточнив позовні вимоги в частині суму боргу та просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно заборгованість за договором кредиту у сумі 186109,43 грн., яка складається з 171514,57 грн. строкової заборгованості по кредиту, 11513,30 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 3081,56 грн. поточної заборгованості по процентах; стягнути з відповідачки ОСОБА_3 штраф за невиконання договору іпотеки в сумі 15574,43 грн., а також звернути стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 червня 2015 року уточнений позов задоволено частково стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 186 109 (сто вісімдесят шість тисяч сто дев'ять) грн. 43 коп., що складається з: строкової заборгованості за кредитом у сумі 171514,57 грн.; простроченої заборгованості за кредитом у сумі 11513,30 грн.; поточної заборгованості за процентами у сумі 3081,56 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» штраф за невиконання договору іпотеки в сумі 15574 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 43 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У апеляційній скарзі Банк порушує питання про зміну зазначеного рішення суду першої інстанції, зокрема просить скасувати рішення суду щодо відмови Банку в вимогах про звернення стягнення на предмет іпотеки та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в зазначеній частині. Вказує, що на його думку суд першої інстанції прийшов до хибного висновку, щодо не співмірності суму боргу та вартості предмета іпотеки, та що порушення боржником основного зобов'язання не завдає збитків Банку як іпотекодержателю та не змінює обсяг його прав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах його оскарження та вимог, зазначених у суді першої інстанції колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи Банку в зверненні стягнення на предмет іпотеки констатував, що згідно Договору іпотеки загальна вартість іпотечного майна становить 865 246 грн., що значно перевищує суму боргу за кредитним договором -186 109,43 грн., отже, сума боргу є неспівмірною із вартістю іпотечного майна, а порушення боржником основного зобов'язання не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав та прийшов висновку, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Про те погодитися із зазначеними доводами суду першої інстанції не можна з огляду на наступне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 39 Закону «Про іпотеку» суд має право відмовити в задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю й не змінює обсяг його прав.

Формулювання ч. 3 ст. 39 Закону «Про іпотеку» визначає це правило як право, а не зводить відмову в задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки в обов'язок суду. Зважаючи на це та беручи до уваги зміст ст. 11 ЦПК, положення ч. 3 ст. 39 Закону «Про іпотеку» застосовуються, якщо цього вимагає чи на це посилається сторона у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, суд виніс заочне рішення, оскільки відповідачі не були присутні в судовому засіданні та не приймали участь у розгляді справи по суті, також в матеріалах справи відсутні будь-які дані, що хтось із відповідачів ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 зверталися до суду із письмовими запереченнями або вимогами про застосування судом до даних правовідносин ст. 39 Закону України «Про іпотеку», а отже суд першої інстанції неправомірно вдався до застосування положень ч.3 ст. 39 Закону «Про іпотеку», в силу чого прийшов до хибного висновку, що до даний правовідносин слід застосовувати положення ч. 3 ст. 39 Закону «Про іпотеку».

Зважаючи на вищевикладене, та те, що факт порушення боржником свого основного зобов'язання по кредиту не оспорюється як і не оспорюється загальна сума заборгованості стягнута судом, колегія суддів приходить висновку, що Банком наведено та доведено всі юридичні підставі для захисту свого порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в силу чого приходить висновку, що вимоги Банку в частині звернення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

За змістом ч.5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, Банк за подачу апеляційної скарги заплатив 1008 грн. 42 коп. судового збору (а.с.151). Вимоги банку апеляційним судом задоволено в повному обсязі. В силу чого із іпотекодавця ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати понесенні Банком за оплату судового збору при подачі апеляційної скарги.

Керуючись, статями 303, 307, 309, 314, 316, 88, ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду Закарпатської області,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Украгазбанк» задовольнити.

Заочне рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 червня 2015 року - змінити.

Викласти перший абзац резолютивної частини рішення в такій редакції: Зменшений позов Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Украгазбанк» задовольнити повністю.

Рішення суду в частині відмови в решті позовних вимог, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 20/11 укладеним між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 01 грудня 2011 року, в сумі 186 109 (сто вісімдесят шість тисяч сто дев'ять) грн. 43 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами житловою площею 162,1 кв.м., загальною площею 357,7 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 12.08.2011 року виконавчим комітетом Іршавської міської ради згідно рішення №165 від 10.08.2011 року та зареєстровано у КП «Іршавське БТІ» 09.09.2011 року в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №34598542; земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,656 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, і належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 14.03.1994 року Іршавською міською радою та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №19, та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною встановленою в самому договорі іпотеки в розмірі 865 246 (вісімсот шістдесят п'ять тисяч двісті сорок шість) гривень без ПДВ в тому числі: вартість земельної ділянки 44 246 грн. без ПДВ, та вартість нерухомого майна будівлі споруди 821 000 грн. без ПДВ.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судові витрати у сумі 1008 (одна тисяча вісім) грн. 42 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено на протязі двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: Судді: