Постанова № 4894869, 30.09.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-3946/09/1170

Категорія статобліку 2.11.1

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"30" вересня 2009 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 30 вересня 2009 року о 10-30 год. адміністративну справу №2-а-3946/09/1170

за позовом : Приватного підприємства «Ол-Дар»,

до відповідача : Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання - Канюки І.І.,

представників:

прокурора - Яременко О.Д.,

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

Приватне підприємство «Ол-Дар» звернулося з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000602300/3 від 12 березня 2009 року, яким Приватному підприємству «Ол-Дар» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 856 254,00 грн., з яких - 1 237 503,00 грн. - основного платежу та 618 751,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, винесеного Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі акту невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Ол-Дар» з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами зустрічної перевірки з АПНВП «Візит», висновками якого є порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п.п.7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач не погоджується з висновками, викладеним в акті перевірки, оскільки чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ до держбюджету, якщо такий податок не було сплачено продавцем з урахуванням суми податку, отриманого в ціні товару. Також позивач зазначає, що сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме він несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Висновок Кіровоградської МДПІ про непідтвердження валових витрат видатковими накладними є узгодженим, оскільки всі видаткові накладні, оформлені АПНВП «Візит» було надано в повному обсязі у процесі перевірки. Також позивач зазначає, що на момент проведення перевірки, договір купівлі-продажу не було визнано у встановленому порядку недійсним.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки за результатами зустрічних перевірок АПНВП «Візит», проведених Хмільницькою ОДПІ встановлено, що останнє не мало ніяких взаємовідносин з ПП «Ол-Дар» за період з 01.05.2007 р. по 01.04.2008 року. Відповідач вказує, що усі первинні та бухгалтерські документи були знищені позивачем, однак до матеріалів справи ним надано їх копії. Відповідач вважає, що правочини позивача з АПНВП «Візит» є нікчемними, а тому податковим органом самостійно здійснено нарахування ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, представник відповідача позов не визнав з підстав вказаних в запереченні на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.09.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05.10.2009 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2008 року Кіровоградською міжрайонної державною податковою інспекцією було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПП «Ол-Дар» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за результатами зустрічної перевірки з АПНВП «Візит», за наслідками якої складено акт №336/23-00/34780378 від 05.09.2009 р. (а.с.6-10), де висновками є включення до податкового кредиту суми ПДВ, яка не підтверджена податковими накладними, а також віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не пов'язаної з їх використанням у власній господарській діяльності в сумі 1 237 502,95 грн.

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000602300/3 від 12.032009 р. (а.с.5), яким ПП «Ол-Дар» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі - 1 237 503,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 618 751,00 грн., на загальну суму 1 856 254,00 грн. В процесі адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

В судовому засіданні встановлено, що ПП «Ол-Дар» в перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість, що не заперечувалось сторонами.

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за 2007 рік (а.с.104 - 119) та І квартал 2008 року (а.с.120 - 125) позивачем відображено в складі податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 1 237 502,95 грн. на підставі податкових накладних (а.с.11-44), відповідно до змісту яких, продавцем вказано АПНВП «Візит».

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що письмових договорів ПП «Ол-Дар» з АПНВП «Візит» не укладало, а лише досягло усної домовленості щодо постачання останнім заморожених м'ясопродуктів та будматеріалів. В обґрунтування фактів отримання товару, позивач надав до матеріалів справи копії видаткових накладних (а.с.66-76, 78-88, 90-96, 98-102), а в якості доказу подальшої оплати вартості товару готівкою - копії квитанцій до прибуткових касових ордерів (а.с.212-233).

У відповідності до п.п.7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) , на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, податковий кредит  звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)  платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів  (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено в судовому засіданні позивач формував податковий кредит на підставі податкових накладних, які підписані з боку продавця ОСОБА_3(а.с.11-44) за другою із подій - отримання товару.

У відповідності до ч.ч.4, 5 ст.11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають установленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

В судовому засіданні суд ухвалою від 14.07.2009 року, отриманою директором ПП «Ол-Дар» (а.с.251), витребовував у позивача докази відвантаження та транспортування товару, з огляду на його специфічність (заморожені м'ясопродукти та будматеріали) та великий обсяг партій. Вимоги ухвали суду позивачем не виконано та надано пояснення, що він транспортувався продавцем - АПНВП «Візит» відразу на адресу контрагента ПП «Ол-Дар», якому, зі слів представника позивача, цей товар перепродано (а.с.211).

Ухвалою від 20.08.2009 року (а.с.242-244) суд витребував копії товарно-транспортних накладних на перевезення товару у АПНВП «Візит» та відомості щодо того, на якій посаді працювала особа, яка підписала податкові накладні, а саме - ОСОБА_3

Листом АПНВП «Візит» повідомило суд про те, що ніяких взаємовідносин з ПП «Ол-Дар» у підприємства не було, а ОСОБА_3ніколи в АПНВП «Візит» не працював.   

При дослідженні в судовому засіданні копій податкових та видаткових накладних, а також квитанцій до прибуткових касових ордерів судом встановлено, що підписи на копіях податкових накладних (а.с.11-44) від імені ОСОБА_3є різними, відтиски печатки продавця не співпадають з відтиском печатки що стоїть на відповіді АПНВП «Візит» на запит суду (а.с.255), що помітно при звичайному порівнянні, з огляду на відмінність шрифтів та їх розміру.

У відповідності до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Оскільки відтиски печатки на податкових та видаткових накладних, а також квитанціях до прибуткових касових ордерів є нечіткими, суд витребував їх оригінали для дослідження в судовому засіданні. Представник позивача пояснив, що надати для огляду оригінали не є можливим, оскільки їх було знищено у зв'язку з відсутністю умов зберігання, натомість були залишені належним чином завірені їх копії.

Суд оцінює критично пояснення представника позивача та вважає його безпідставним, оскільки ним необґрунтовано чому відсутні умови для зберігання оригіналів обсяг яких є невеликим, а є можливість зберігати їх копії.

У судовому засіданні директор ПП «Ол-Дар» ОСОБА_4 пояснив, що розрахунки за товар проводилися готівкою, яку він передавав особі, що виписувала податкові накладні та яку він вважав представником свого контрагента АПНВП «Візит». Директор ПП «Ол-Дар»  повідомив, що ним не було з'ясовано чи мала законні повноваження на здійснення господарських операцій та підписання первинних документів від імені ОПНВП «Візит» особа, яка ці дії здійснювала .

Суд враховує, що на момент передачі коштів у позивача була не тільки реальна можливість встановити особу, яка їх отримувала, та встановити її правовий статус щодо АПНВП «Візит», а й необхідність перевірити особу, якій передаються такі великі суми.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на зміст письмового пояснення АПНВП «Візит» щодо відсутності з ПП «Ол-Дар» взаємовідносин щодо поставки та трудових взаємовідносин з ОСОБА_3(особи, яка виписувала первинні документи від імені АПНВП «Візит»), ненадання суду позивачем доказів відвантаження та транспортування товару, суд приходить до висновку про відсутність реального факту господарських операцій між цими підприємствами за податковими накладними (а.с.11-44), продавцем в яких вказане АПНВП «Візит», а тому визначення позивачем податкового кредиту є безпідставним, навіть незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 13.01.2009 року по справі за позовом ТОВ «Дабл ю Джей-Херсон» до ДПІ в м.Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення.

Окрім того, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідний усний договір купівлі-продажу на час винесення акту перевірки не визнаний у судовому порядку недійсним, оскільки його дійсність або недійсність не впливає на правильність визначення податкового кредиту в податковому обліку позивача.

Згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ у  разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом вірно обраховано позивачу суму податкового зобов'язання в розмірі 1 237 503,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 618 751,00 грн. (1 237 503,00 х 50%).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення постанови у повному обсязі - 02 жовтня 2009 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан