Постанова № 4894870, 24.09.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-5569/09/1170

Категорія статобліку 2.11.4

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"24" вересня 2009 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 24 вересня 2009 року о 15-50 год. адміністративну справу №2-а-5569/09/1170

за позовом : Приватного підприємцяОСОБА_1

до відповідача : Державної податкової інспекції у м. Кіровограді,

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання - Канюки І.І.,

позивача - ОСОБА_1.,

представників:

позивача - ОСОБА_2., ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4ОСОБА_5

Приватний підприємецьОСОБА_1вернувся з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень а саме - №0002011710/0 від 11.08.2008 р., №0002011710/1 від 17.10.2008 р., №0002011710/3 від 25.03.2009 р., винесених Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді, якими йому визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 18 112,50 грн., на підставі акту від 31.07.2008 р. №77/17-10/НОМЕР_1, складеного за наслідками планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.11.2007 р. по 31.03.2008 р.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1. зазначає, що у відповідача не було законних підстав для проведення планової перевірки його діяльності як приватного підприємця до закінчення року після реєстрації підприємницької діяльності, а грошові кошти були ним отримані від підприємницької діяльності саме за тим видом діяльності, який ним був повідомлений відповідачеві, однак допущена помила у визначенні коду діяльності відбулася не з його вини та не має суттєвого значення, оскільки обидва підвиди є одним видом діяльності та ставка єдиного податку за ними є однаковою, а саме - 110,00 грн. на місяць.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі. При цьому відповідач посилається на те, що ОСОБА_1. здійснював діяльність незалежних професійних творчих працівників у сфері культури (композитора), яка відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності відноситься до класу 92.31.1 «Театральна та інша мистецька діяльність», а відповідно до поданої позивачем заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік йому видано свідоцтво платника єдиного податку на здійснення діяльності - інша видовищно-розважальна діяльність за кодом 92.34.0, а тому позивач повинен був сплатити податок з доходів фізичних осіб на загальних підставах.

В судове засідання з'явилися позивач та представники позивача, які позов підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, вказаних в запереченні на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.09.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 29.09.2009 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та показання свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

З 21 липня 2008 року по 31 липня 2008 року Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді на підставі направлення №987 від 22.07.2008 р. (а.с.111) було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1за період з 30.11.2007 р. по 31.03.2008 р. за результатами якої складено акт від 31.07.2008 р. №77/17-10/НОМЕР_1 (а.с.7-15; 81-89), на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0002011710/0 від 11.08.2008 р. (а.с.16), яким визначено позивачу податок з доходів фізичних осіб в сумі 18 112,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення у встановленому порядку оскаржувалось позивачем, за наслідками його перегляду винесено податкові повідомлення-рішення №0002011710/1 від 17.10.2008 р. (а.с.149), 0002011710/2 від 10.01.2009 року (а.с.79), №0002011710/3 від 25.03.2009 р. (а.с.17), якими позивачу підтверджено нарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 18 112,50 грн.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. в перевіряємому періоді був зареєстрований платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом сторонами та зазначено в акті (а.с.8) за видом діяльності «інша видовищно-розважальна діяльність».

Між позивачем та ТОВ «СТАР МЕДІА» 15.01.2008 р. було укладено авторські договори №15/01/2008 (а.с.26-31) та №15/01/2008-1 (а.с.35-40) на створення ОСОБА_1музичних творів без тексту з фіксацією їх в фонограмі.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за договорами, ОСОБА_1. виконав в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (а.с.34,43) на загальну суму 282 800,00 грн. Позивачем ТОВ «СТАР МЕДІА» виставлено рахунки для здійснення оплати в загальній сумі 282 800,00 грн. (а.с.32, 33, 41, 42).

В І кварталі 2008 року на розрахунковий рахунок позивача від ТОВ «СТАР МЕДІА» надійшли кошти в сумі 161 000,00 грн., що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні (а.с.13). Дані кошти відображено в Книзі обліку №8308/1 доходів та витрат (а.с.23-25).

Під час розгляду справи представники відповідача посилалися на те, що ОСОБА_1. в перевіряємому періоді здійснював діяльність незалежних професійних творчих працівників у сфері культури (композитора), яка відповідно до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) відноситься до підкласу 92.31.1 «Театральна та інша мистецька діяльність», в той час як у свідоцтві про сплату єдиного податку вказано підклас 92.34.0 - «Інша видовищно-розважальна діяльність», отримавши таким чином інші доходи, ніж передбачені п.9.12.1. пункту 9.12. статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року.

З цих підстав відповідач, вирахувавши із суми надходження на розрахунковий рахунок позивача суму валових витрат на підставі Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року № 12 (161 000,00 грн. х 25% = 40 250,00 грн.), визначив позивачу суму податку з доходів фізичних осіб в сумі 18 112,50 грн. (161 000,00 грн. - 40 250,00 грн. = 120 750,00 грн. х 15%).

У відповідності до п.9.12.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Законом для платників податків, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно п. 9.12.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Згідно п.2 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування», обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі за ставкою, встановленого місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника, залежно від виду діяльності.

Згідно п. 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року №599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за №752/4045, п ідставою для видачі свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов'язаний протягом десяти робочих днів після отримання заяви безоплатно видати свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову.

Зі змісту даної норми вбачається, що перед тим, як подавати письмову заву суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє податковому органу вид діяльності, яким він має намір займатися з метою визначення ставки податку, що підлягає сплаті за період не менше ніж календарний місяць перед поданням такої заяви про отримання свідоцтва.

В судовому засіданні в якості свідка було допитаноОСОБА_6 яка пояснила, що була присутня разом з ОСОБА_3яка займалася підготовкою документів та поданням їх до Державної податкової інспекції в м.Кіровограді з метою отримання свідоцтва платника єдиного податку для ОСОБА_1 При цьому свідок пояснила, що вона була присутня в роз'яснювальному відділі ДПІ в м.Кіровограді та чула якОСОБА_3 повідомила представників податкового органу про те, що її син (позивач по даній справі) буде займатись діяльністю композитора. Їм порадили подивитись стенд у коридорі, де вказано види діяльності для ознайомлення платників податків. Такого виду діяльності на стенді зазначено не було. Працівник відповідача, не знаючи до якого виду віднести діяльність «композитора», порадила вказати «Інша видовищно-розважальна діяльність», з огляду на те, що усі інші види оподатковувались в той період за ставкою 110,00 грн., що і було зазначено в заяві (а.с.126).

В судовому засіданні представники відповідача наполягали на тому, що суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа при складанні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування самостійно зазначає вид (види) діяльності, яким (якими) він планує займатися, оскільки саме від виду (видів) діяльності залежить розмір єдиного податку, який повинен сплачуватися цією фізичною особою. При цьому представники відповідача кваліфікували вид діяльності ОСОБА_1, зазначеного у його заяві про застосування спрощеної системи оподаткування та свідоцтві про сплату єдиного податку відповідно до коду виду економічної діяльності згідно Національного класифікатора України, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. №375 та посилалися на те, що позивачем мав бути зазначений вид діяльності «Театральна та інша мистецька діяльність».

У відповідності до ст.3 Класифікатора видів економічної діяльності, затвердженого наказом Держкомстату від 26.12.2005, №375, о сновним призначенням КВЕД є визначення та кодування основного та другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (статистичних одиниць), яке здійснюється органами державної статистики, та їх відображення у ЄДРПОУ. Дана норма містить вказівку про те, що с лід мати на увазі, що наданий органами державної статистики код виду діяльності не створює сам по собі прав чи обов'язків для підприємств та організацій, не тягне жодних правових наслідків як такий. Код виду діяльності не обов'язково є достатнім критерієм для виконання умов, передбачених нормативними актами. При застосуванні нормативних актів чи контрактів, код виду діяльності є припущенням, а не доказом. Використання КВЕД для статистичних потреб передбачає необхідність дотримання методологічних правил, структури класифікації та визначених меж між позиціями, структурних зв'язків між класифікаціями діяльності, продукції та товарів зовнішньоекономічної діяльності, методу "зверху-вниз" (top down) щодо основного виду діяльності, визначень статистичних одиниць тощо. Як вбачається зі змісту даного пункту, даний класифікатор застосовується щодо юридичних осіб.

Більш того, в Класифікаторі види діяльності розподілено зверху-вниз за секціями, розділами, групами, класами та підкласами. Так, «інша видовищно-розважальна діяльність» та «театральна та інша мистецька діяльність» є підкласами класу «діяльність у сфері мистецтва та літератури», який в свою чергу, входить до групи «інша діяльність у сфері культури», яка входить до секції «Діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Спір між сторонами виник щодо тлумачення виду діяльності та розподілу його на класи та підкласи згідно Національного класифікатора України, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. №375, в тому числі, і з огляду розуміння, позивачем того виду діяльності який він мав намір здійснювати, так як іншими видами діяльності в перевіряємому періоді позивач не займався. При цьому суд бере до уваги вищевказані покази свідка ОСОБА_6, яка повідомила суду про пораду працівника роз'яснювального відділу ДПІ в м.Кіровограді вказати саме вид діяльності «інша видовищно-розважальна діяльність» . В судовому засіданні відповідачем всупереч ч.2. ст.71 КАС України, не надано суду доказів, які б спростовували б пояснення позивача та показання свідка в цій частині.

Відповідно до п. 3 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 року № 599та зареєстрованого в Мін'юсті 02.11.1999 року за № 752/4045, якщо платник єдиного податку здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку , то ним придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок за більшою ставкою за цими видами діяльності, встановленою місцевою радою за місцем його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від того, здійснює він підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.

Згідно рішення тринадцятої сесії Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 28.12.1999 р. №430 «Про встановлення розмірів ставок єдиного податку по видах діяльності та умов, визначених Указом Президента України від 28.06.1999 р. №746/99 «Про внесення змін і доповнень до Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (а.с.163-165) зі змінами та доповненнями внесеними згідно рішення двадцять першої сесії Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 22.05.2001 р. №951 (а.с.166-167), ставка єдиного податку для виду діяльності «Діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг», куди входить група «інша діяльність у сфері культури», до якої, в свою чергу, включається клас «діяльність у сфері мистецтва та літератури», який містить і підклас «інша видовищно-розважальна діяльність», яка зазначена в свідоцтві позивача, і підклас «театральна та інша мистецька діяльність», на якому наполягає відповідач, складала 110,00 грн. на місяць.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. в перевіряємому періоді сплачував єдиний податок в розмірі 110,00 грн. на місяць (а.с.125).

Враховуючи те, що зазначення позивачем в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 13 грудня 2007 року, на підставі якої було отримано свідоцтво про сплату єдиного податку на 2008 рік, неналежного підкласу виду діяльності «інша діяльність у сфері культури» відбулося з вини самого відповідача, а також враховуючи те, що дані обставини не призвели до заниження єдиного податку, з огляду на єдину ставку податку за даним видом діяльності, суд вважає відсутніми підстави для оподаткування на загальних підставах доходів позивача від даного підкласу виду діяльності, а тому нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб позивачу є безпідставним, в тому числі, і з урахуванням того, що відповідно до положень ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року N 727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб.

При цьому суд бере до уваги норми п. 5 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до змісту якого, завданням державних податкових органів в Україні є, зокрема, роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, якими, відповідно до п.п.г п.4.4.2. ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, вважаються будь-які відповіді контролюючого органу, що спростовує посилання представників відповідача на відсутність письмової відповіді ДПІ в м.Кіровограді щодо виду діяльності позивача, як доказу такого роз'яснення, в якій би була викладена відповідна консультація, а тому відповідачу належало б використати свої повноваження з метою, з якою таке повноваження йому надане, з огляду на те, що повноваження щодо роз'яснення законодавства з питань оподаткування призначене для офіційного розуміння тої чи іншої норми та покликане на запобігання допущення порушень з боку платників податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0002011710/0 від 11.08.2008 р., №0002011710/1 від 17.10.2008 р., №0002011710/3 від 25.03.2009 р. винесені Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді, якими приватному підприємцю ОСОБА_1визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 18 112,50 грн.

Присудити приватному підприємцю ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови - 29 вересня 2009 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан