Постанова № 4893572, 11.09.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2-а-14787/08/0470

категорія статобліку-2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Середа А.О.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Протос» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2008 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «Протос» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому позивач просить визнати недійсними винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000082344/0 від 26.05.2008 р. та № 0000082344/1 від 22.07.2008 року, якими визначено суму податкового зобов'язання приватному підприємству «Протос» з податку на додану вартість в сумі 16009,00 грн. (11435,00 грн. податку на додану вартість, 4574,00 грн. штрафні санкції). Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначено, що приватне підприємство «Протос» не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 26.05.2008 р. №0000082344/0 та № 0000082344/1 від 22.07.2008 року і вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав. Законом України «Про податок на додану вартість» № l68/97-ВР від 03.04.1997 року, а саме п. 6.l. передбачене застосування нульової ставки на експортовані товари при наступних підставах - товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією. Інших підстав з цього приводу не передбачено. В Акті перевірки від 16.05.2008р. за №305-23/4-30815644 податковою вказано на наявність первинних бухгалтерських документів: розрахунки з постачальниками товару, договір комісії №112 від 28.12.2007 року, рахунки-фактури, договори № 804/13-14 та № 804/13-17, податкові накладні, належно оформлену вантажно-митну декларацію з відміткою про відправника ПП «Протос» та отримувача РУП ПО «Беларуськалій» та відміткою про експорт товару. Однак, відповідачем зроблено безпідставний висновок про начебто порушення п.п.3.1.1.п.3.1. ст. 3 та п. 6.l., п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» № l68/97-ВР від 03.04.1997 року та зроблені висновки про заниження податкового зобов'язання ПДВ через безпідставне застосування нульової ставки від операцій, звільнених від оподаткування. Позивач вважає, що виконав всі умови експортування товару, тому заперечує визнання договору комісії договором поставки на митній території України та трактування його нікчемним правочином. Також представники позивача зазначили, що всупереч вимогам ч.ч. 11-13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідач здійснював позапланову виїзну перевірку за відсутності відповідного судового рішення.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд позов задовольнити, посилаючись на вищевказані підстави.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, надавши письмові заперечення, в яких зазначено, що договір комісії від 28.12.07 р. №112 (і всі додаткові договори до нього), укладений між ПП «Протос» (комітент) та ТОВ «Тоговий Дім «Євро-Дон» (комісіонер) є нікчемним, оскільки суперечить моральним засадам суспільства. Отже, на думку відповідача, поставку товару підприємством «Протос» товариству «Торговий дім «ЄвроДон» не можна розглядати як експортну операцію, така операція по суті є операцією поставки на митній території України, яка повинна оподатковуватися ПДВ за загальною ставкою 20%. Таким чином, ПП «Протос» неправомірно застосовано нульову ставку з ПДВ, яка передбачена п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 від 03.04.97 р. Перевіркою встановлено, що в лютому 2008 року в розділі І податкової декларації з ПДВ не були включені операції, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків на митній території України, в розмірі 1117575,00 грн. Отже, в порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.6.1 та п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 168 підприємством були занижені податкові зобов'язання в декларації з ПДВ за січень 2008 року в розмірі 223515,00 грн. (1117575,00 х 20 %) в т.ч.: суму 212080,00 грн. - необхідно відобразити підприємству у рядку 23.5 декларації з ПДВ у наступному податковому періоді 2008 року; сума 11435, 00 грн. - сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (січень 2008 року).

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, заслухавши представників позивача та представників відповідача, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.05.2008 р. на підставі направлення від 15.04.2008 р. № 785 та від 06.05.08 р. №915, виданого Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією, та наказу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції, відповідно до затвердженого плану перевірки, згідно п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», інспектором податкової служби ОСОБА_4головним державним податковим ревізором-інспектором відділу відшкодування ПДВ управління аудиту юридичних осіб та майором податкової міліції ОСОБА_5, проведена виїзна позапланова перевірка приватного підприємства «Протос» з питань достовірності визначення від'ємного значення податку на додану вартість за період січень-лютий 2008 року, про що складений акт № 305-23/4-30815644 від 16.05.2008 р.

Направлення на перевірку № 785 від 15.04.2008 року, № 915 від 06.05.08 р. та накази №352 від 06.05.08 р. та №305 від 15.04.08 р. про проведення позапланової перевірки були вручені особисто керівнику підприємства, про що свідчить його підпис про отримання.

За результатами позапланової виїзної перевірки у відповідності до висновків вказаного акту перевірки встановлені порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3; п.6.1, п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6; п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, в результаті чого підприємством були занижені податкові зобов'язання в декларації з ПДВ за січень 2008 р. на 223515,00 грн. (1117575,00 х 20 %), в т.ч.: суму 212080,00 грн. - необхідно відобразити підприємством у рядку 23.5 декларації з ПДВ у наступному податковому періоді 2008 року; сума 11435, 00 грн. - сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (січень 2008 року). Безпідставно включено до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за лютий 2008 року суму податку на додану вартість в розмірі 9200,00 грн., яку необхідно підприємству відобразити у рядку 23.5 декларації з ПДВ у наступному податковому періоді 2008 року.

На підставі висновків акту перевірки Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції було прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення за №0000082344/0 від 26.05.2008 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 16009,00 грн. у тому числі 11435, 00 грн. за основним платежем та 4574, 00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000082344/1 від 22.07.2008 року, яке винесено з тих самих підстав та є повністю тотожним попередньому податковому повідомленню-рішенню.

В позові позивач наполягає на тому, що у податківців, які проводили перевірку, не було законних підстав для її проведення, оскільки вони не дотримались вимог положень ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», здійснена позапланова виїзна перевірка за відсутності відповідного судового рішення.

З огляду на фактичні обставини справи, за результатами дослідження письмових доказів по справі та з урахуванням вимог ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд не може погодитись з вищевказаним твердженням позивача виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби, у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати позапланові перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.

Приписами п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень..

Частиною 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.

Як встановлено в судовому засіданні, приватне підприємство «Протос» було подано до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції декларацію з ПДВ за січень, лютий 2008 року, в які було заявлено від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 212080 грн., тобто більше 100 тис. грн.

На підставі частини 9 п.6 ст.11-1 Закону України від 12.04.90 №509-ХІI «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до наказу Західно-Донбаської OДПI від 15.04.08 р. № 305 та направлення № 785 від 15.04.08 р., наказу Західно-Донбаської ОДПІ від 06.05.08 р. №352 про продовження перевірки та відповідного направлення від 06.05.08 р. №915, працівниками інспекції було зроблено виїзну планову перевірку позивача з питань достовірності визначення від'ємного значення ПДВ за період січень-лютий 2008р.

Перевірка проводилась:

з 15.04.08 р. по 05.05.08 р. (вихідні 28-30 квітня) - тривалістю 10 робочих днів згідно частини 10 ст. 11-1 Закону України від 12.04.90 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»;

з 06.05.08 р. по 13.05.08 р. - термін проведення перевірки подовжувався на підставі наказу Західно-Донбаської ОДПІ від 06.05.08 р. № 352 - тривалість 5 робочих днів, згідно частини 11 ст.11-1 Закону України від 12.04.90 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

Перевіряючі фактично були допущені до проведення перевірки, що підтверджується складеним актом перевірки.

Виходячи з вищевикладеного, суд не приймає посилання позивача, що у відповідача не було підстав для проведення позапланової перевірки, оскільки Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція виконала необхідні вимоги п. 9 ч. 6 ст.11-1, ч.1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в України» для проведення позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Протос».

Суд також вважає необхідним зазначити, що порушення порядку проведення перевірки, терміну для прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не може бути підставою визнання недійсним рішення, яке прийнято на підставі висновків такої перевірки, без з'ясування обставин чи мали місце викладені в такому акті факти порушень законодавства.

Керуючись приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000082344/0 від 26.05.2008 р., яким визначено суму податкового зобов'язання приватному підприємству «Протос» з податку на додану вартість в сумі 16009,00 грн. (11435,00 грн. податку на додану вартість, 4574,00 грн. штрафні санкції), стало виявлення під час перевірки порушень п.п. 3.1.3. п. 3.1. ст. 3, п.6.1, п.п. 6.2.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.3.1.3.п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, податок на додану вартість обчислюється за нульовою ставкою.

При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Вимоги щодо оформлення вантажної митної декларації врегульовані Положенням «Про вантажну митну декларацію», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.97, а також Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307.

Згідно з встановленим порядком митне оформлення товарів, що експортуються з митної території України, проводиться митним органом, у якому перебуває на обліку суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

Між ПП «Протос» (комітент) і ТОВ «Торговий Дім «Євро-Дон» (комісіонер) укладений договір комісії № 112 від 28.12.07 р., відповідно до п.1 якого комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов'язання за винагороду здійснити від свого імені та за рахунок комітента зовнішньоекономічну угоду по реалізації продукції, вказаної у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору. Продукція. яка передана комітентом комісіонеру, до її реалізації є власністю комітента, комісіонер зобов'язується реалізувати продукцію на зовнішньому ринку України на умовах, які будуть більш вигідні, комітент протягом терміну, який вказаний у специфікаціях, передає комісіонеру продукцію, яка підлягає реалізації по актам прийому-передачі.

Згідно додаткової угоди від 03.01.08 р. до договору № 112 від 28.12.07 р. між ПП «Протос» (комітент) та ТОВ «Торговий Дім «Євро-Дон» (комісіонер) передбачено, що розмір комісійної винагороди складає 55200,00 грн., в т.ч. ПДВ 9200,00 грн., всі інші умови договору залишаються незмінними. Згідно додаткової угоди від 04.01.08 р. до договору № 112 від 28.12.07 р. ПП «Протос» (комітент) та ТОВ «Торговий Дім «Євро-Дон» (комісіонер) передбачили наступні умови: реалізувати продукцію, яка підлягає передачі комісіонеру у відповідності з специфікацією №1 по договорам, складеним між ТОВ «Торговий Дім «Євро-Дон» та РУП ПО «Беларуськалій»: № 804/13-14 від 28.05.07 р. та № 804/13-17 від 27.07.07 р. Всі інші умови договору залишаються незмінними. Комітент (ПП «Протос») передав продукцію комісіонеру (ТОВ «Торговий Дім «Євро-Дон») згідно актів прийому-передачі №1 від 15.01.08 р. та №2 від 25.01.08 р.

Таким чином, між ТОВ «Торговий Дім «Євро-Дон» (продавець) та РУП ПО «Беларуськалий» (покупець) укладено 2 договори на купівлю-продаж товару:

- договір № 804/13-17 від 27.07.07 р. де продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити запасні частини до гірничошахтного обладнання у відповідності із специфікацією № 1;

- договір № 804/13-14 від 28.05.07, де продавець зобов'язується продати, а покупець, прийняти та оплатити запасні частини до гірничошахтного обладнання у відповідності із специфікацією № 1.

У зв'язку з експортуванням товару в лютому 2008 року складені вантажні митні декларації;

- №700000002/8/002502 від 11.02.08 р. на загальну митну вартість 735391,10 грн.,

 -№700000002/8/002501 від 11.02.08 р. на загальну митну вартість 382184,00 грн.,

В графах 2 «Відправник/експортер» перелічених вантажних митних декларацій зазначено ПП «Протос» (Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Войнової, 18, кв. 14), на звороті декларацій в додаткових відомостях до графи №2 вказано: ТОВ «Торговий Дім «Євро-Дон» ( вул. Університетська, 89/333, м. Донецьк).

У графі 8 «одержувач/імпортер» вказано компанію РУП ПО «Беларуськалій».

У графі 44 вказаних декларацій підставою для відвантаження товару на адресу нерезидента зазначено договір і договір комісії № 112 від 28.12.07 р.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.06.98 №380 у графі 2 «Відправник/Експортер» зазначаються відомості про відправника відповідно до товаротранспортних документів. При митному оформленні товарів за посередницькими договорами (контрактами) у графі зазначаються відомості про власника товарів.

Якщо при цьому власник товарів не є відправником, то в графі зазначаються відомості про власника товарів і вчиняється запис «Див. на звороті», а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про відправника товарів.

Відповідно до підпункту 1.7 пункту 1 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 р. №307, під терміном відправник розуміється особа, що передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу і що зазначена в транспортному документі або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

Згідно з пунктом 2 вказаної Інструкції у графі 2 «Відправник/Експортер» зазначаються відомості про відправника:

індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) - у правому верхньому кутку;

найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові (далі - ПІБ) фізичної особи, її місце проживання та відомості про документ, що посвідчує особу;

ідентифікаційний номер відправника (у нижній частині графи після знака «№»), що формується за схемою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

У графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначаються відомості про резидента України, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), у тому числі комісіонера - при митному оформленні товарів за договором комісії, повіреного (агента) - при митному оформленні за договором доручення (агентським договором).

В графі 44 «Додаткова інформація/подані документи» вказуються реквізити документів, поданих при митному оформленні. Реквізити кожного документа починаються з нового рядка за схемою:

номер розділу документів згідно з Класифікатором документів;

код документа згідно з Класифікатором документів;

номер документа, дата й при потребі - назва та кінцевий термін дії.

Відповідно до податкового роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, затвердженого наказом ДПА України від 05.09.02 № 418, при розгляді матеріалів та прийнятті рішень щодо правомірності застосування нульової ставки податку на додану вартість та відшкодування його із бюджету по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України повинні бути враховані особливості заповнення граф 2 та 9 вантажної митної декларації та зміст договорів (контрактів), реквізити яких зазначені в графі 44 вантажної митної декларації.

Виходячи із видів контрактів, зазначених у 44 графі вантажної митної декларації, та враховуючи їх умови, слід мати на увазі, що у разі митного оформлення товарів за договорами купівлі-продажу відомості про власника товарів - експортера (платника податку на додану вартість, який має право на застосування нульової ставки по таких операціях) повинні бути зазначені у графі 9 вантажної митної декларації.

У випадках, коли вивезення товарів за межі митної території України відбувається за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу, які укладені на підставі договорів комісії або доручення між резидентами України, відомості про власника товарів - платника податку на додану вартість мають бути зазначені у графі 2 вантажної митної декларації.

Виходячи з наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що у вантажних митних деклараціях вказано достатньо інформації (реквізити договорів, найменування контрагентів, відомості про товар) для висновку про те, що фактичним експортером була саме ПП «Протос». Про необхідність врахування граф 2 та 9 вантажної митної декларації та змісту договорів (контрактів), реквізити яких зазначені в графі 44 вантажної митної декларації йдеться і в наведеному роз'ясненні ДПА України.

З урахуванням викладеного, ПП «Протос» правомірно застосовано нульову ставку оподаткування податком на додану вартість на підставі наведених вище вантажних митних декларацій, висновки відповідача з цього приводу є помилковими, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснено неправомірно.

Також суд не погоджується з висновками відповідача, що договір комісії від 28.12.07 р. №112 (і всі додаткові договори до нього), укладений між ПП «Протос» (комітент) та ТОВ «Тоговий Дім «Євро-Дон» (комісіонер) є нікчемним, посилаючись при цьому на ст.ст.202,203,215 ЦК.

Головною особливістю нікчемного правочину є відсутність необхідності визнання такого правочину недійсним в судовому порядку.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судового рішення щодо визнання договору комісії між ПП «Протос» та ТОВ «Тоговий Дім «Євро-Дон», а також зовнішньоекономічних договорів (контрактів) №804/13-14 та №804/13-07 від 27.07.2007 нікчемними, не має. В договорі комісії №112 від 28.12.2007 року не має посилань про відчудження товару від ПП «Протос» на користь ТОВ «Торговий Дім «Євро-Дон».

Твердження відповідача є безпідставними, оскільки при укладенні та виконанні договору комісії сторонами були погоджені всі умови, які є істотними відповідно до закону, зокрема: предмет договору, найменування, кількість та мінімальна ціна товару, порядок виконання договору, порядок розрахунків по договору, розмір винагороди комісіонера тощо.

У зв'язку з фактичною відсутністю в діяльності ПП «Протос» визначених в акті перевірки від 16.05.2008р. за №305-23/4-30815644 порушень п.п.3.1.1 п.3 ст.3, п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», суд вважає неправомірними та такими, що підлягають скасуванню оскаржувані податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевказане, відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд вважає також за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Протос» судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000082344/0 від 26.05.2008 року та № 0000082344/1 від 22.07.2008 року, якими визначено суму податкового зобов'язання приватному підприємству «Протос» з податку на додану вартість в сумі 16009,00 грн. (11435,00 грн. податку на додану вартість, 4574,00 грн. штрафні санкції).

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Протос» судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 16 вересня 2009 року.

Суддя В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя Олійник В.М.