Постанова № 4893568, 10.09.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-13385/08/0470

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 вересня 2009 року о 15 годині 12 хвилин м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чабаненко С.В.

при секретарі - Дашковій А.М.

за участю представника позивача - ОСОБА_1,ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Едем» до суб'єкта владних повноважень в особі Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Едем» до суб'єкта владних повноважень в особі Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з вимогами:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000262342/0

від 21.11.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 589 153, 00 грн. повністю;

- зобов'язати Відповідача здійснити бюджетне відшкодування згідно з поданою

ЗАТ «Едем» до Дніпропетровської МДПІ податковою декларацією з ПДВ за вересень 2008 року (вх. від 20.10.2008р. №33176) та розрахунком суми бюджетного на розрахунковий рахунок у повному розмірі (4 162 456, 00 грн.).

В обгрунтування позову ЗАТ «Едем» зазначили, що з повідомленням-рішенням №0000262342/0 від 21.11.2008 позивач не згоден та вважає повідомлення-рішення №0000262342/0 від 21.11.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 589 153, 00 грн. таким, що винесено безпідставно, тому що податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року було складено у чіткій відповідності з вимогами п.п. 7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимогами наказу ДПА від 30.05.1997 р. № 166 в останній редакції від 17.03.2008 р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання».

Представник відповідач позов не визнав, пояснюючи, що дії працівників ДПІ були правомірними та законними, сама перевірка організована та проведена згідно з чинним законодавством, перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 589 153 грн., а тому позов не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що працівниками Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції на підставі направлення на перевірку № 000830 від 11.11.2008р., ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 та відповідно до наказу Дніпропетровської МДПІ від 11.10.2008р. № 440 проведено позапланову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Едем» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2008 року на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період липень 2008 року та серпень 2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 234/23-4/25517922 від 18.11.2008 року, яким зменшено суми бюджетного відшкодування у розмірі 589 153 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 589 153 грн., оскільки заявлено до відшкодування податок на додану вартість у розмірі 4 162 456,0 грн. сплачений у серпні 2008 року митним органам згідно вантажно-митних декларацій та, який позивачем віднесено в повному розмірі до складу податкового кредиту з ПДВ у серпні 2008 року і, який приймав участь у визначені суми, яка підлягає сплаті до бюджету за серпень 2008 року.

За результатами розгляду Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000262342/0 від 21.11.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі , згідно з яким позивач повинен сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 589 153 грн., яке було отримано позивачем 21.11.2008 року.

Так позивачем 22.09.08 надано до Дніпропетровської МДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2008 року  (вхідний №28070), в якій відображено:

- у колонці Б рядку 9 усього податкових зобов'язань  - 1 174 442,0 грн. (в т.ч.

колонці Б рядку 1 декларації суму ПДВ по операціям на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків - 1 174 442,0 грн.);

- рядку 17   усього податкового кредиту  - 4 747 745,0 грн. (в т.ч. у колонці Б рядку

10.1 декларації дозволений податковий кредит придбання з ПДВ на митній території України товарів та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою -583 686,0 грн., ПДВ, сплачений митним органам -4 162 546,0 грн.);

- рядку 18.2 різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового

кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) складає від'ємне значення у сумі 3 573 303,0 грн.

Отже, з податкової декларації позивача з ПДВ за серпень 2008 року вбачається, що ним згідно пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податкового кредиту з ПДВ за цей період у розмірі 4 747 745,0 грн., в т.ч. сума ПДВ. сплачена митним органам у розмірі 4 162 546,0 грн., використана у цьому ж періоді на погашення податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 1 174 442,0 грн.

Таким чином, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень 2008 року складає від'ємне значення у сумі 3 573 303,0 грн. і саме на цю суму позивач має право на відшкодування з бюджету.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» о ргани державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між   сумою податкового зобов'язання   звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту  такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає  сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному  значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума у  зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина   такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення   після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2008 року відповідно до вимог пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 саме від'ємне значення у сумі 3 573 303,0 грн.  відповідно до вимог п.5.11 Порядку позивачем включено до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2 декларації) та перенесено до рядка 23.1 податкової декларації наступного податкового періоду, а саме за вересень 2008 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відповідно до вимог пп. 7.7.1 пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 зменшено   заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з ПДВ (значення рядка 25 декларації з ПДВ за вересень 2008 року) у розмірі 4 162 456,0 грн.  до від'ємного значення (різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту) за серпень 2008 року у розмірі 3 573 303 грн.  (рядок 21, 22.2 декларації з ПДВ за серпень 2008 року, рядок 23.1 декларації з ПДВ за вересень 2008 року) на суму різниці у розмірі 589 153,0 грн., оскільки позивач має право на відшкодування лише від'ємного значення податку на додану вартість.

Крім того, позивачем у рядку 18.2 податкової декларації з ПДВ за серпень 2008 року та рядку 23.1 декларації з ПДВ за вересень 2008 року не зазначено   від'ємне значення податку на додану вартість у розмірі 4162456,0 грн., отже, у позивача відсутнє право на її відшкодування.

Також, на підставі висновку Дніпропетровської МДПІ про суми відшкодування податку на додану вартість від 02.12.2008 року № 0000003102, позивачу відшкодовано з Державного бюджету суму ПДВ у розмірі 3 573 303,00 грн., яка є різницею між заявленою сумою до відшкодування та сумою на яку зменшено таке відшкодування (заявлена сума до відшкодування 4 162 456,00грн. - сума на яку зменшено відшкодування 589 153,00грн. = 3 573 303,00грн.).   Факт відшкодування, законно заявленої суми ПДВ, підтверджується заключною випискою ГУДКУ у Дніпропетровському районі від 05.12.2008 року.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами проведеної перевірки відповідачем у відношенні посадової особи позивача, а саме відповідальна особа за подання податкової звітності та ведення податкового обліку ОСОБА_4, складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ст. 163-1 КУпроАП.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.12.2008 року посадову особу позивача визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення і піддано адміністративному стягненню.

В описовій та мотивувальній частині даної постанови встановлено, що посадова особою ЗАТ «Едем» ОСОБА_4не забезпечив належного ведення податкового обліку, а саме завищено суму бюджетного відшкодування на суму 589153 грн. та допустив порушення п.п.7.7.2 та 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 25.05.2009 року постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.12.2008 року залишена без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_4без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яке набрало законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, в судовому засіданні належними доказами підтверджено факт порушення позивачем вимог п.п.7.7.2 та 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Отже, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити бюджетне відшкодування згідно з поданою ЗАТ «Едем» до Дніпропетровської МДПІ податковою декларацією з ПДВ за вересень 2008 року (вх. від 20.10.08 №33176) та розрахунком суми бюджетного на розрахунковий рахунок у повному розмірі (4162456,00 грн.)  є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 69-72, 86, 160-162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Едем» до суб'єкта владних повноважень в особі Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

В повному обсязі постанова суду викладена 15.09.2009.

Суддя С.В.Чабаненко