Ухвала суду № 48935192, 20.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим. провадження № 623/2038/13-к Головуючий 1 інстанції: Винниченко П.П.

Провадження № 11-кп/790/1205/15 Доповідач: Шляхов М.І.

Категорія: ч.2 ст.286 КК України

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

- Головуючого-судді Шляхова М.І.,

- суддів: Грошевої О.Ю.,Протасова В.І.,

- секретаря: Сєрих В.В.,

- за участю прокурора : Пресс Г.С.

- захисників : ОСОБА_1, ОСОБА_2

- обвинувачого : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами адвокатів Лепетюка О.Л., Шадріна С.В., засудженого ОСОБА_3 на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року, стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Липчанівка, Ізюмського району, Харківської області, громадянин України, українець, маючий середньо освіту, не одружений, не працюючий, інвалід 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1 раніше судимий :

- 7.10.2008 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - відстрочка відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 14.04.2009 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст.162 ч.1 КК України - штраф 850 грн., на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 7.10.2008 року, остаточно призначено 4 роки позбавлення волі та штраф 850 грн.;

-. 21.11.2012 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 2, 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, даний вирок змінено ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 лютого 2013 року і остаточно до відбування ОСОБА_6 призначено 4 роки і 1 місяць позбавлення волі,

засуджений за ч.3 ст.185,ч3 ст.186 КК України та призначено покарання

- за ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 186 КК України - 6 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш сурового покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 6 /шести/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_6, частково, у вигляді 1 року позбавлення волі, приєднано не відбуту частину покарання за вироком від 21.11.2012 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за ст.ст. 185 ч. 2,289 ч. 2 КК України 5 років позбавлення волі, даний вирок змінено ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 лютого 2013 року , якою остаточно до відбування ОСОБА_6 призначено 4 роки і 1 місяць позбавлення волі, і остаточно призначено до відбування ОСОБА_6 7 /сім/ років позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Слободзея, Молдова, громадянин України, українець, маючий середньо освіту, не одружений, не працюючий, без постійного місця проживання,раніше судимий ;

-. 1.11.2005 року Біляївським районним судом Одеської області за ст.185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 8.04.2008 року за відбуттям строку покарання;

- 17.10.2008 року Тернопільським міським судом за ст.185 ч. 3 КК України до 4 років 6 міс. позбавлення волі, звільнився 14.10.2012 року за відбуттям строку покарання;

- 20.12.2012 року Ленінським районним судом м. Харків за ст. 185 ч.2 КК України до 6 місяців арешту, звільнився 20.04.2013 року за відбуттям строку покарання,

-засуджений за ч.3 ст.186 КК України та призначено покарання у вигляді

6 /шести/ років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, залишено без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченим рахується з дня їх затримання - ОСОБА_6 - з 22 квітня 2013 року, ОСОБА_3 - з 22 квітня 2013 року.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 - 1750 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 солідарно 8000 грн. на користь ОСОБА_8.

Стягнуто з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 солідарно за проведення експертиз 2004 грн. 90 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ, код доходів 24060300, Р/Р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 у відділенні Комінтернівського банку.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст. 100 КПК України.

Як встановив районний суд, 6 квітня 2013 року, близько першої години ночі, ОСОБА_6 через вікно проник до будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_7 , звідки таємно викрав бензопилу «Кама WPGA 107», вартістю 931 грн., двомісну палатку, вартістю 673 грн., телескопічну вудку в комплекті з інертною котушкою, вартістю 275 грн., сережки зі срібла 925 проби, вагою 4 грами, вартістю 40 грн. за 1 грам, на суму 160 грн., ланцюжок зі срібла 925 проби, вагою 3 грами, вартістю 40 грн. за 1 грам, на суму 120 грн., підвіску зі срібла 925 проби, вагою 3 грами, вартістю 40 грн. за 1 грам, на суму 120 грн. та підвіску зі срібла 925 проби, вагою 3 грами, вартістю 40 грн. за 1 грам, на суму 120 грн., які належать останній, чим заподіяв потерпілій майнову шкоду на загальну суму 2396 грн.

В десятих числах квітня 2013 року, близько 2 години ночі, ОСОБА_6 , переслідуючи корисливу мету - наживу, через огорожу проник у двір будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_9, звідки таємно викрав велосипед «Formula», вартістю 1838 грн., який належить останньому, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

21 квітня 2013 року, близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_6 , за попередньою змовою та разом з ОСОБА_3, через незаперті вхідні двері, проникли до будинку АДРЕСА_4, застосувавши до потерпілої похилого віку ОСОБА_8 насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілої, відкрито викрали мобільний телефон «Nokia», який не представляє майнової цінності для потерпілої, підключений до оператору мобільного зв'язку «МТС», зі стартовим пакетом, на рахунку якого знаходились грошові кошти у розмірі 46 грн., грошові банкноти НБУ в сумі 3800 грн. та гроші в сумі 500 доларів США, що у перерахунку на гривню за курсом НБУ складає 4070 грн., чим заподіяли потерпілій майнову шкоду на загальну суму 7916 грн.

В апеляційних скаргах :

Захисник Лепетюк О.Л. просить вирок суду першої інстанції скасувати ,визнати ОСОБА_6 не винуватим,та закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи і вичерпання можливостей їх отримати.

Так на думку захисника,епізод крадіжки майна у ОСОБА_9 не підтверджується доказами дослідженими під час судового розгляду. Наведені у вироку показання ОСОБА_9 вказують лише на наявність суспільно небезпечного діяння та жодним чином не вказують на причетність до вчинення злочину ОСОБА_6 В ході проведення слідчого експерименту не було зафіксовано і перевірено як та яким чином ОСОБА_6,хворий на відкриту форму туберкульозу ,здолав паркан навколо будинку.

Аналогічні доводи захисник наводить і по крадіжки майна з проникненням до будинку АДРЕСА_2 ,який належить ОСОБА_7

По епізоду грабежу із будинку АДРЕСА_4 захисник вказав,що висновки суду наведені у вироку є такими,що не відповідають фактичним обставинам справи .

В процесі пред'явлення особи для впізнання від 23.04.2013 року ОСОБА_6знаходився осторонь від статистів, таким чином це виділило його з поміж інших учасників процесуальної дії та підштовхнуло потерпілою ОСОБА_8 до впізнання ОСОБА_6

Захисник ОСОБА_1 просить вирок міськрайонного суду скасувати і закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3

Захисник посилається на те, що згідно з протокол пред'явлення особи для впізнання, яким потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_3, повинно визнати недопустимим доказом, у зв'язку з тим що ОСОБА_3 працівники міліції перед офіційним впізнанням привозили до потерпілої ,на самому впізнанні обвинувачений знаходився осторонь від інших статистів.

В ході огляду місця події не виявлено слідів рук ОСОБА_3,а сам протокол огляду місця події містить ознаки дописування у частині кількості вилучених слідів рук,що може свідчити про те ,що навіть сліди рук ОСОБА_6 є сфальсифікованими, тобто отримані вже пізніше,після затримання останнього.

Обвинувачений ОСОБА_3 в апеляційній скарзі з доповненнями просить вирок суду першої інстанції скасувати і закрити кримінальне провадження відносно нього.

На думку обвинуваченого,судом першої інстанції допущено по справі неповнота,а також порушення норм кримінального процесуального закону. Покази потерпілих і свідків по справі не можна прийняти як докази,тому що вони не є об»єктивними і містять ряд протилежних один одному показань.

Всі ці обставини,на думку обвинуваченого свідчать про те,що вирок міськрайонного суду не можна признати законним.

Заслухав доповідача,захисників Лепетюка О.Л. і ОСОБА_1 які підтримали свої апеляційні скарги, обвинуваченого ОСОБА_3 якій також підтримав свою апеляційну скаргу і скаргу свого захисника, прокурора який не підтримав апеляційні скарги захисників і обвинуваченого і просив вирок суду залишити без змін,перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи викладені в апеляційних скаргах,колегія суддів приходить до висновку,що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Так судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_6 і ОСОБА_3 в інкримінованих останнім правопорушенням. Цей висновок підтверджується доказами перевіреними судом.

Так потерпіла ОСОБА_8, в залі судового засідання, в суді першої інстанції, безпосередньо впізнала ОСОБА_6 і ОСОБА_3, як тих осіб які 21.04.2013 року відкрито заволоділи її майном і розповіла об обставинах грабежу в її будинку з застосуванням до потерпілої насильства.

Згідно висновку судово - медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_8 були виявлені легкі тілесні пошкодження у вигляді крововиливу у середній частині лоба, кров»яні напливи в області перенісся та верхніх повік обох очей,які виникли від дії тупого твердого предмету і могли виникнути за обставин які мали місце 21.04.2013 року.

Показання потерпілої ОСОБА_8 в суді, об'єктивно підтверджуються протоколами пред'явлення особи для впізнання від 23.04.2013 року де потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_6 і ОСОБА_10,як осіб які 21 квітня 2013 року проникли до її будинку,побили та пограбували потерпілу.

При проведенні слідчого експерименту від 23.04.2013 року ,ОСОБА_6 в присутності понятих показав і розказав яким чином він разом з ОСОБА_10 пограбували ОСОБА_8 і як він здійснював кражу майна з будинків ОСОБА_7 та ОСОБА_9

В будинку ОСОБА_8 знайдено сліди відбитків пальців рук ОСОБА_6,що підтверджується висновком експерта від 17.05.2013 року № 47.

При одночасному допиті 24 травня 2013 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3,обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив факт грабежу у ОСОБА_8,а також вказував що ніяких незаконних мір працівниками міліції не застосовувалось.

Потерпіли ОСОБА_7 і ОСОБА_9 розповіли про обставини таємного викрадання їх майна , а протоколом слідчого експерименту обвинувачений підтвердив покази потерпілих.

Таким чином,на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_6 по ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна,поєднане з проникненням у житло,повторно,а також ОСОБА_6 і ОСОБА_3 за ч.3 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж),поєднане з проникненням у житло ,з насильством,яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої та з застосуванням такого насильства,вчиненого за попередньою змовою групою осіб,повторно.

Колегія суддів не може погодитися з апеляційними скаргами захисників,та обвинуваченого ОСОБА_3 про скасування вироку суду з тих підстав на які вони посилаються.

При призначенні покарання обвинуваченим,міськрайонний суд відповідно до вимог ст.65 КК України, в повній мірі врахував ступень тяжкості скоєних злочинів,дані про особу обвинувачених ,обставини які пом'якшують та обтяжують покарання і вказав це у вироку.

Як вбачається з письма Жовтневської виправної колонії в Харківській області (17) ОСОБА_6 помер в місцях позбавлення волі,тому на підставі ч.1 п.5 ст.284,417 КПК України,вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_6 повинен бути скасований.

Керуючись ст.ст.284 ч.1 п.5,404,405,407,417,418,419 КПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника Лепетюка О.Л.,захисника ОСОБА_1,обвинуваченого ОСОБА_3- залишити без задоволення.

Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року,щодо ОСОБА_3 - залишити без змін.

Цей же вирок відносно ОСОБА_6 - скасувати.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 закрити у зв'язку зі смерт»ю обвинуваченого на підставі ч.1 п.5 ст.284,417 КПК України.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення,а засудженому ОСОБА_3 з дня вручення копії ухвали.

Головуючий : Судді :