Ухвала суду № 48935200, 15.06.2011, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 22-ц- 9066/2011р.

Категорія: договірне

Головуючий 1-ї інст: Сілантьєва Е.Є.

Доповідач: Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р. м.Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Яцини В.Б.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

при секретарі Коршун І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 25 березня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Імпекс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА

У березні 2007 року AT «Аверс», правонаступником якого є ТОВ «Аверс-Імпекс», звернулося до суду з позовами про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості у сумі 349 590,79 грн. за договорами купівлі-продажу, які були об'єднанні судом для їх спільного розгляду в одне провадження.

На обґрунтування позовів послалося на те, що відповідачі за договорами від 07.04.2005 року поручилися перед AT «Аверс» за належне виконання ПОСП «Жовтневе» своїх обов'язків за договорами купівлі-продажу від 30.04.2004 року та від 07.04.2005 року, укладеними з позивачем на поставку зерна та насіння на суму, відповідно 345 000 грн. та 90 000 грн. Наявність заборгованості у ПОСП «Жовтневе» перед AT «Аверс» підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2006 року. Позивач вказав, що 01.02.2007 року відповідачам були направлені вимоги про погашення заборгованості відповідно до їх зобов'язань за договорами поруки, однак поручителі своїх обов'язків не виконали, внаслідок чого позивач змушений звернутися із позовом до районного суду.

Відповідачі підтвердили факт укладення договорів поруки, на підставі яких був заявлені позовні вимоги, однак їх не визнали.

При цьому ОСОБА_3 пояснила, що вона працювала головним бухгалтером в ПОСП «Жовтневе», яке отримало за відповідними договорами купівлі-продажу від АТ «Аверс» грошові кошти, однак повністю за них не розрахувалися. Послалася на те, що після рішення господарського суду ПОСП «Жовтневе» розрахувалося з АТ «Аверс» за договорами купівлі- продажу, однак відповідних документів на підтвердження своїх заперечень не надала. Крім того вказала, що при виконанні рішення господарського суду було звернено стягнення на трактор К-700, який належав ПОСП «Жовтневе».

Відповідач ОСОБА_4 вказав, що він був директором ПОСП «Жовтневе» і підтвердив укладення з АТ «Аверс» договорів купівлі-продажу, для забезпечення яких з ним згодом були укладені договори поруки. При цьому він визнав, що ПОСП «Жовтневе» не повністю розрахувалося з позивачем за вказаними договорами купівлі-продажу, за якими від цього товариства ПОСП «Жовтневе» отримало 345 ООО грн., а поставило продукцію на 88870 грн., за іншим договором купівлі- продажу ПОСП «Жовтневе» у якості передоплати отримало від цього ж товариства 90 000 грн., однак ПОСП «Жовтневе» своїх обов'язків не виконало і наявну за цими договорами заборгованість було стягнуто за рішенням господарського суду. Вказав, при для своїх розрахунків з АТ «Аверс» за договорами купівлі-продажу був використаний вексель на 86 000 грн., виданий інститутом у м. Запоріжжі ПОСП «Жовтневе» за поставлене гібридне насіння, який був врахований господарським судом, а 07.10.2005 року державним виконавцем був описаний трактор К-750, який належав ПОСП «Жовтневе», , вартість якого складає не менше 100 000 грн. Вказав, що ПОСП «Жовтневе» було визнано банкротом, внаслідок чого невиплачені кредиторам борги рахуються погашеними, тому й обов'язки поручителя вважаються погашеними.

Відповідач ОСОБА_5 пояснив, що працював головним інженером в ПОСП «Жовтневе» та підтвердив укладення з ним договорів поруки, на підставі яких до нього був заявлений вказаний позов.

Представник відповідачів ОСОБА_6 позов не визнав з тих підстав, що господарським судом ПОСП «Жовтневе» було визнано банкрутом і ліквідовано, в реєстр кредиторів було k включено й позивача, а оскільки майна на погашення боргів не вистачило, то за ст.. 31 закону України «Про банкрутство» вони вважаються погашеними. Оскільки внаслідок цього договори поруки припинили свою дію, у позивача немає підстав за цими договорами вимагати від поручителів виконання своїх обов'язки.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 25 березня 2011 року позов задоволений повністю. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, : солідарно, на користь ТОВ «Аверс-Імпекс» 349590,79 грн. Відшкодовані понесені позивачем судові витрати.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_3 в апеляційній скарзі поставила питання про його скасування і просила направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому послалася на: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права. Вказала, що після об'єднання позовів в одне провадження суд безпідставно стягнув заборгованість у солідарному порядку, суд на порушення ст.. 548 ЦПК України j помилково не взяв до уваги, що при укладанні договору купівлі-продажу від 30.04.2004 року порука не була передбачена, а при укладанні 07.04.2005 року договору поруки ПОСП «Жовтневе» вже мала заборгованість за вказаним договором купівлі-продажу, про що поручителям не було відомо. Внаслідок цього фактично відбулося перекладання зобов'язання боржника за забезпеченим договором на поручителя, тобто укладений договір поруки на був спрямований на реальне настання правових наслідків, що суперечить вимогам ст. 203 ЦК України.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом відповідно до наявних у справі доказів правильно встановлено, що АТ «Аверс», правонаступником якого є ТОВ «Аверс-Імпекс», уклало з ПОСП «Жовтневе» договори купівлі- продажу від 30.04.2004 року з додатковою угодою № 3 від 04.04.2005 року та договір купівлі-продажу від 07.04.2005 року,

за якими ПОСП «Жовтневе» згідно до рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2006 року внаслідок їх не виконання є божником, відповідно на суму 256129,50 грн. та 90 000 грн., на підставі чого судом вирішено стягнути вказану суму.

Виконання зобов'язань ПОСП «Жовтневе» за вказаними договорами купівлі-продажу забезпечені за договорами поруки від 07.04.2005 року, укладених АТ «Аверс» з кожним з відповідачів, згідно з якими у випадку невиконання боржником обов'язків за цими договорами кожний із відповідачів окремо зобов'язався сплатити АТ «Аверс» відповідну заборгованість. 31.01.2007 року позивач звернувся до кожного з відповідачів з письмовою вимогою на підставі вказаних договорів поруки сплатити заборгованість ПОСП «Жовтневе», на яку відповідачі на відреагували і таким чином не виконали умови п. 3.4 договорів поруки від 07.04.2005 року, що відповідно до п. 4.3. даних договорів передбачає сплату штрафу 1% від суми поруки, що складає 346129,50x1%= 3461,29 грн.

За наявною у матеріалах справи ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2008 року по справі за заявою Красноградської МДПІ Харківської області до ПОСП «Жовтневе» про визнання банкрутом був затверджений звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс ПОСП «Жовтневе». Ліквідована юридична особа - ПОСП «Жовтневе», визнані вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута, погашеними (а.с. 87-88). Оскільки залогового майна при банкрутстві ПОСП «Жовтневе» не було виявлено, кредиторські вимоги АТ «Аверс» на суму 438 293,55 грн., які включають і вимоги з підстав не виконання за вказаними договорами купівлі-продажу, були визнані ліквідатором в повному обсязі і включені до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги у сумі 388325,05 грн. та до шостою черги 49968,50 грн. (а.с. 50). Однак, як безспірно встановлено судом, вимоги кредитора-позивача по цій справі в межах процедури банкрутства не були задоволені.

Оскільки на день звернення до суду з позовом, який був розглянутий по цій справі, ПОСП «Жовтневе» ще не було ліквідоване, відповідачі не надали суду доказів, які б спростували порушення ПОСП «Жовтневе» зобов'язань, які забезпечені порукою, а за положеннями ст. 559 ЦК України банкрутство боржника не припиняє поруки, суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до вимог ст. 554 ЦК України дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарної відповідальності поручителів - відповідачів по справі. Що ліквідоване, відповідачі не надали суду доказів, які б спростували порушення ПОСП «Жовтневе» зобов'язань, які забезпечені порукою, а за положеннями ст. 559 ЦК України , банкрутство боржника не припиняє поруки, суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до вимог ст. 554 ЦК України дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарної відповідальності поручителів - відповідачів по справі. Що стосується доводів про інший розмір заборгованості, то вони належним чином не доведені і тому відхиляються судовою колегію. У подальшому з'ясування конкретного обсягу відповідальності солідарних боржників та розміру непогашеної кредиторської заборгованості відбувається в межах виконавчого і провадження. Наявна заборгованість ПОСП «Жовтневе» на день їх укладання не свідчить про удаваність договорів поруки і тому не може вплинути на її дійсність.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують, тому з підстав, передбачених ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд її відхиляє і залишає рішення без змін.

З огляду на те, що при апеляційному оскарженні рішення ОСОБА_3 не доплатила 90 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення, вказана сума підлягає стягненню при вирішенні її скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 315, 319-325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 25 березня 2011 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на рахунок 31212263700011, отримувач УДК у Червонозаводському районі м. Харкова ГУДКУ у Харківській області, код ОКПО 24134627, код бюджетної класифікації 22050002, банк ГУДКУ в Харківській області МФО 851011 недоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 90 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак на протязі 20 днів після набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: