Ухвала суду № 48935145, 20.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/1183/15 Слідчий суддя: Муратова С.О.

Справа № 640/9827/15-к Доповідач: Олефір Н.О.

Категорія ст. 193 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Олефір Н.О.,

суддів - Зубкова Л.Я., Меркулової Т.В.,

при секретарі - Холодному О.С.,

за участю прокурора - Антоненка Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника Радченко О.В. на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

02 червня 2015 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції Лобас В.О. у кримінальному провадженні № 12012220140000391 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.3 ст.135 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2015 року вказане клопотання слідчого задоволено, застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 вересня 2015 року з визначенням застави в розмірі 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) гривень.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат Радченко О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2015 року скасувати як необґрунтовану, постановити нову ухвалу, якою обрати стосовно ОСОБА_3 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання.

В апеляційній скарзі захисник Радченко О.В. зазначає, що слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, однак ні в ухвалі слідчого судді ні в клопотанні про застосування запобіжного заходу не зазначено, в чому саме полягають зазначені ризики. Апелянт також вказує на те, що слідчим суддею не було перевірено підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а слідчим та прокурором не розглядалася можливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів. Крім того, слідчий суддя при постановленні рішення не зазначив про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, а саме постійного місця проживання та перебування на утриманні ОСОБА_3 хворої матері, лише врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, хоча, як зазначає апелянт, сама лише тяжкість злочину не може бути підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу. Також захисник звертає увагу на той факт, що дорожньо-транспортна пригода, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_3, мала місце більше трьох років тому і до цього часу підозрюваний не вчинив будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню. Радченко О.В. зазначає, що висновок суду про перебування ОСОБА_3 у розшуку є необґрунтованим, оскільки протягом трьох років він особисто не отримував жодної повістки про виклик до слідчого органу, а проживання не за адресою реєстрації є правом особи на вільний вибір місця проживання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Антоненка Д.С., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на наявність ризиків та обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника Радченко О.В. не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2012 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012220140000391. За цим же номером до ЄРДР 19 квітня 2013 року внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135 КК України.

20 травня 2015 року у зв'язку з тим, що місцезнаходження ОСОБА_3 не встановлено, повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.3 ст.135 КК України, вручено його матері ОСОБА_4, 07 серпня 2015 року зазначене повідомлення про підозру вручено особисто ОСОБА_3

05 серпня 2015 року ОСОБА_3 був затриманий в м. Одеса на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.06.2015 року про дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_3 підозрюється у тому, що 30.03.2012 року, близько 23.45 години, керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ-ДЕУ, номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по проспекту 50 років ВЛКСМ зі сторони проспекту Тракторобудівників в напрямку вул. Гвардійців Широнінців м. Харкова зі швидкістю 60 км/год, грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об?їзду перешкоди, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які перетинали проїзну частину по пішохідному переходу з права наліво відносно напрямку його руху на заборонений сигнал світлофора. Внаслідок отриманих травм ОСОБА_5 помер, а потерпілій ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Крім того, ОСОБА_3, суб'єктивно усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у небезпечне для життя становище, нехтуючи моральними і правовими нормами, які передбачають надання допомоги людям, що перебувають у небезпечному для життя стані, та маючи можливість надати таку допомогу, зник з місця ДТП у невідомому напрямку, залишивши пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у небезпечному для життя становищі.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова вірно встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується протоколом огляду місця події від 31.03.2012 р., висновком судово-медичної експертизи № 23/81-Ат/12 від 08.06.2012 р., висновком судово-медичної експертизи № 656-А/12 від 20.04.2012 р., висновком експертизи № 685/13 від 23.10.2013 р., висновком комісійної судово-медичної експертизи № 27-КЕ/2013 від 26.02.2014 р., показаннями свідка ОСОБА_8, потерпілої ОСОБА_6

Слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення одного з них передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, а також неможливість встановлення місця знаходження ОСОБА_3 протягом тривалого періоду часу; незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_6, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею розглядалася можливість застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою. Однак, враховуючи вагомість наявних доказів, переховування ОСОБА_3 від органів досудового слідства та його затримання на підставі ухвали слідчого судді у м. Одеса, а також те, що ОСОБА_3 вже притягався до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 286 КК України, прокурором доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.

Крім того, суд виходить з того, що метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Матеріали судової справи не містять відомостей про перебування на утриманні підозрюваного його матері ОСОБА_4, як про це зазначає захисник в апеляційній скарзі.

Так, з протоколу допиту ОСОБА_4 встановлено, що вона останнім часом відносин з підозрюваним ОСОБА_3 не підтримує, де він проживає чи працює їй не відомо, номеру його мобільного телефону не знає, а проживає вона з молодшим сином ОСОБА_9 (а.с. 19)

Слідчим суддею відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України обґрунтовано визначено суму застави у розмірі 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) гривень, оскільки саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним.

Враховуючи, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави вмотивованою та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Радченко О.В. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2015 року у відношенні ОСОБА_3, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: