Постанова № 4893267, 22.09.2009, Луганський окружний адміністративний суд

    Категорія 6.14

ПОСТАНОВА

іменем України

22 вересня 2009 року   справа 2а-20997/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Зацепіної Ю.В.,

в присутності сторін:

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності до Сєвєродонецького комунального підприємства Житлового господарства про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків,-

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Сєвєродонецького комунального підприємства Житлового господарства про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Сєвєродонецькій міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 44030000593.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213 зі змінами від 06.02.2003 року № 492 та п.п. 3.1.1 «Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» від 26.06.2001 року № 16 відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нарахувати 2, 9% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5 % - 1, 0 % від суми оплати праці найманих працівників. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року страхувальник зобов'язаний нарахувати та сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками - роботодавцями один раз на місяць - у день встановлений для одержання в установах банку коштів на плату праці за відповідний період. Не сплачені в строк кошти вважаються недоїмкою.

Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС, за 2008 рік за Сєвєродонецьким комунальним підприємством житлового господарства рахується прострочена заборгованість у сумі 930, 82 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічно позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не доповів, був повідомлений належним чином про що мається в матеріалах справа факсограма від 10.06.2009 року, телефонограма від 13.07.2009 року, поштове повідомлення № 4040908.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - Сєвєродонецьке комунальне підприємство Житлового господарства зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міською радою 07 березня 2000 року як суб'єкт підприємницької діяльності - юридичної особи про що зроблено запис 07 березня 2000 року у журналі обліку реєстраційних справ за № 04052057Ю0010185.

Станом на 01.01.2009 року за Сєвєродонецьким комунальним підприємством Житлового господарства утворилась заборгованість за період - 2008 рік в сумі 930, 82 грн., що підтверджується фінансовим звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС, за 2008 рік, довідкою від 28.01.2009 року № 01-09-27.

Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлені статтею 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року та п. 3.1.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно частини 1 статті 23 вказаного Закону перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» страхувальник зобов'язаний вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності до Сєвєродонецького комунального підприємства Житлового господарства про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року, Законом України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та п. 3.1.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності до Сєвєродонецького комунального підприємства Житлового господарства про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків задовольнити повністю.

Стягнути з Сєвєродонецького комунального підприємства Житлового господарства (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Гагаріна, 115, інд. код 03364180) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності (р/р 37172500100001 в УДК Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643) заборгованість в розмірі 930 (дев'ятсот тридцять) грн.. 82 коп.

 Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ