Постанова № 4895786, 06.08.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

06 серпня 2009 року   Справа 2а-20115/09/1270  

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Сіряцькому А.С.

за участю сторін:

представника прокурора Гриненка С.В.

представник позивача не з'явився

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків ,-

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач пояснив, що відповідач є юридичною особою та зареєстрований в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганській області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 20.07.1992 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення п.6 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в ідповідач не сплачує страхові внески.

У зв'язку з чим станом на 01.01.2009 року у відповідача виникла недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 154 563,17 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк у Луганської області відповідачу була направлена вимога про сплату №37/1 від 05.01.2009 року, яка отримана відповідачем 08.01.2009 року.

Представник прокурора у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічно позову та просив стягнути з відповідача недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 154 563,17 грн .

Представник позивача у судове засідання не з'явися, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином .

Відповідач у судове засідання не з'явися, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» є юридичною особою та зареєстрований в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганській області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 20.07.1992 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення п.6 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в ідповідач не сплачує страхові внески.

У зв'язку з чим станом на 01.01.2009 року у відповідача виникла недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 154 563,17 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк у Луганської області відповідачу була направлена вимога про сплату №37/1 від 05.01.2009 року, яка отримана відповідачем 08.01.2009 року.

 Відповідач не сплатив в добровільному порядку зазначену у вимозі суму боргу, також не оскаржив вимогу у судовому порядку.

Законом N 550-IV від 20.02.2003 були внесені зміни до пункту 2.1. ст. 2 Закону України ?ро порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, а саме контролюючим органом стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з п.5 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

Пунктом 6 ч.2 ст. 17, ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

 Згідно з ч.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

 Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не узгодив з Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку суму боргу та не сплатив добровільно суму недоїмки.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що   підлягають задоволенню, оскільки не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку .

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 14, 15, 17, 106 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 17, 88, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» (зареєстрований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Космонавтів, 9а, код 13405551, р/р 26009303961801 в АКБ «Тас-Комерцбанк», МФО 300164) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 154 563 (сто п'ятдесят чотири тисячі пят”сот шістдесят три гривні) 17 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ