Постанова № 4889013, 25.08.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.08.2009 р. справа № 4/177

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

Пожидаєв М.Ю. - за довіреністю № 590 від 05.12.2008 року,

від відповідача:

Колесніков В.В. - за довіреністю № б/н від 17.07.2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Амвросіївська птахофабрика" м.Амвросіївка Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від

21.07.2009 року

по справі

№4/177 (Гринько С.Ю.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" м.Донецьк

до

товариства з обмеженою відповідальністю "Амвросіївська птахофабрика" м.Амвросіївка Донецької області

про

стягнення заборгованості в сумі 30943 грн. 83 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.07.2009 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" м.Донецьк (далі по тексту - ТОВ "Агротех") до товариства з обмеженою відповідальністю "Амвросіївська птахофабрика" м.Амвросіївка Донецької області (далі по тексту - ТОВ " Амвросіївська птахофабрика ") про стягнення заборгованості в сумі 30943 грн. 83 коп., яка складається з основного боргу в сумі 30 000 грн. 00 коп., інфляційних у розмірі 421 грн.35 коп., 3% річних в сумі 522 грн. 48 коп. - задоволені частково.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони законні, обґрунтовані, доведені належним чином та підтверджуються матеріалами справи в частині задоволених вимог.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішенням, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зауважує, що оскільки між сторонами по справі не було укладено договору купівлі-продажу, то відповідач під час виконання зобов’язання з оплати поставленого товару керувався звичаєм ділового обороту, що склався між ними за минулі роки, тобто сплачував зазначену у рахунку-фактурі суму частинами.

Крім того, скаржник зазначає, що рахунок фактура № СФ-01811 від 12.12.2008 року не є вимогою для оплати вартості поставленого товару за приписами ст.530 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), оскільки не містить строку (терміну) виконання зобов’язання і є первинним банківським документом, який лише фіксує відомості про господарську операцію.

З огляду на те що, сторонами не було досягнуто домовленості щодо встановлення строку виконання зобов’язання, скаржник наголошує також на тому, що судом першої інстанції неправомірно було стягнуто інфляційні витрати та 3 % річних.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу № б/н від 21.08.2009 року та під час судового засідання просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а доводи, на які посилається відповідач - безпідставними.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Агротех" передав, а ТОВ " Амвросіївська птахофабрика " отримав комбікормові добавки (далі по тексту - продукція) на суму 46000 грн.00 коп., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-01811 від 12.12.2008 року (а.с.4), видатковою накладною № РН-1811 від 12.12.2008 року (а.с.5) та довіреністю № 201 від 12.12.2008 року (а.с.6) .

Відповідачем у добровільному порядку частково була оплачена поставлена продукція на загальну суму 16000 грн.00 коп. до пред’явлення позову, та 5 000 грн. 00 коп. - після заявленого позову.

Оскільки сторони не узгодили конкретного строку виконання зобов’язань з оплати товару, позивачем відповідачу була направлена претензія № 409 від 18.05.2009 року (а.с.7) про погашення заборгованості за поставлений товар на суму 30 000 грн.00 коп.

Відповідачем надана відповідь на претензію № 294 від 29.05.2009 року (а.с.8), в якій він зобов’язується сплатити вищевказану суму боргу.

За умовами того, що відповідач свої зобов'язання з повної та своєчасної оплати отриманої продукції у встановлені строки не виконав, ТОВ "Агротех" звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 30 943 грн. 83 коп., яка складається з основного боргу в сумі 30 000 грн.00 коп., інфляційних у розмірі 421 грн.35 коп., 3% річних в сумі 522 грн. 48 коп., які рішенням від 21.07.2009 року задоволені частково.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на підставі рахунку-фактура № СФ-01811 від 12.12.2008 року поставив відповідачу за видатковою накладною № РН-1811 від 12.12.2008 року продукцію на загальну суму 46 000 грн.00 коп.

Відповідач отримав продукцію, що підтверджується довіреністю на отримання матеріально-товарних цінностей № 201 від 12.12.2008 року.

Розглянувши спірні правовідносини сторін по справі, апеляційний суд вважає, що дії позивача та відповідача по справі свідчать про волевиявлення сторін до вчинення правочину купівлі-продажу продукції на суму 46 000 грн.00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив отриману продукцію в сумі 21 000 грн.00 коп. (16 000грн.00 коп. та 5 000 грн.00 коп. відповідно до та після пред’явлення позову (а.с.15), внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 25000грн 00 коп. У матеріалах справи відсутні докази оплати зазначеної заборгованості та до Донецького апеляційного господарського суду вони також представлені не були.

З огляду на те, що існування основної заборгованості у спірних правовідносинах підтверджена наявними у справі доказами та не спростована відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції законно і обґрунтовано задоволені позовні вимоги у цій частині.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У позові заявлена вимога про стягнення інфляційних у розмірі 421 грн.35 коп. та 3% річних в сумі 522 грн. 48 коп. за період з 12.12.2008 року по 16.06.2009 року.

Суд першої інстанції задовольнив інфляційні витрати у повному обсязі, а 3 % річних частково у сумі 503грн.64 коп., з огляду на те, що позивач невірно визначив граничний термін оплати, тобто замість 19.12.2008 року розрахунок проведений з 16.12.2008 року (без урахування семиденного строку згідно з приписами ч.2 ст.530 ЦК України).

Перевіривши арифметичні розрахунки позивача та господарського суду Донецької області, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив вимоги в цій частині позову з огляду на наступне.

Оскільки строк виконання зобов’язання щодо оплати поставленої продукції у спірних правовідносинах сторони не встановили, то відповідно до приписів ч.2 ст.530 ЦК України відповідач повинен був виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем вимоги.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що виставлений позивачем рахунок-фактура № СФ-01811 від 12.12.2008 року, посилання на який є у видатковій накладній № РН-1811 від 12.12.2008 року, є вимогою для оплати поставленої продукції, оскільки зазначений рахунок-фактура можна вважати пропозицією укласти договір (офертою), яка відповідає вимогам закону: направлена конкретній особі; містить перелік істотних умов із визначеним, на рівні пропозиції для погодження, змістом кожної взятої окремо умови ( найменування, ціна, кількість товару); виражає намір особи, яка зробила пропозицію вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Всіх вищевказаних умов в даному рахунку-фактурі не міститься.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу була направлена претензія № 409 від 18.05.2009 року (а.с.7) з вимогою сплатити поставлену продукцію, тому саме з 26.05.2009 року (з урахуванням семиденного строку згідно з приписами ч.2 ст.530 ЦК України) настає для відповідача обов’язок по сплаті суми боргу .

Суд першої інстанції помилково не прийняв вищевказану претензію у якості належного доказу по справі, оскільки остання містить вказівку на договір поставки № 06/05 від 06.05.2008 року, тоді як спірні правовідносини позивачем характеризуються як позадоговірні. З таким висновком судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погодитись не може з огляду на те, що в даній претензії є посилання на видаткову накладну № РН-1811 від 12.12.2008 року, згідно з якою позивачем відповідачу була поставлена продукція на загальну суму 46 000грн.00 коп.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні витрати та 3% річних повинні нараховуватись за період з 26.05.2009 року по 16.06.2009 року та становлять відповідно 275грн.00 коп. та 45грн.21 коп.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не може погодитись з висновком господарського суду Донецької області стосовно стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних в розмірі 421 грн.35 коп. та 3% річних в сумі 522 грн. 48 коп.

Також господарським судом Донецької області не було припинено провадження по справі в частині стягнення 5 000 грн.00 коп., не зважаючи на те, що вищевказана сума була оплачена відповідачем 20.07.2009 року, тобто після подання позовної заяви.

При перевірці рішення апеляційним судом було встановлено неправильне застосування норм як процесуального, так і матеріального права. Тому рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2009 року по справі № 4/177 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню по вищевказаним мотивам.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амвросіївська птахофабрика" м.Амвросіївка Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2009 року по справі № 4/177 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" м.Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю "Амвросіївська птахофабрика" м.Амвросіївка Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 25 000 грн.00 коп., інфляційних у розмірі 421 грн.35 коп., 3% річних в сумі 522 грн. 48 коп. –скасувати частково.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" м.Донецьк про стягнення 30 943 грн.83 коп. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Амвросіївська птахофабрика" (87300, м.Амвросіївка Донецької області, вул.Карла Лібкнехта, 80, ЗКПО 35147133) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" (83004, м.Донецьк, вул.Треньова, 3/32 (поштова адреса: 83086, м.Донецьк, вул.Воїнська, 16) ЗКПО 21997523) основний борг в сумі 25000,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 275 грн.00 коп., 3 % річних в сумі 45грн.21 коп., витрати по сплаті державного мита при поданні позовної заяви в сумі 253 грн.20 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 255 грн. 71 коп.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних у розмірі 146 грн.35 коп. та 3% річних у сумі 477грн.27 коп. відмовити.

Припинити провадження по справі № 4/177 в частині стягнення основного боргу у сумі 5000 грн.00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" (83004, м.Донецьк, вул.Треньова, 3/32 (поштова адреса: 83086, м.Донецьк, вул.Воїнська, 16) ЗКПО 21997523) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Амвросіївська птахофабрика" (87300, м.Амвросіївка Донецької області, вул.Карла Лібкнехта, 80, ЗКПО 35147133) витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги в сумі 126 грн. 60 коп.

Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 ГПК України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.

Головуючий

Судді:

Надруковано: 5 прим.1 - позивачу; 2. відповідачу ; 3 у справу; 4 ДАГС; 5.ГСДО