Ухвала суду № 48871158, 19.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №328/79/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: КУрдюков В.М.

Провадження № 22-ц/778/3968/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Спас О.В.,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

при секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Виноградненської сільської ради Токмацького району Запорізької області, про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Виноградненської сільської ради Токмацького району Запорізької області, про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що влистопаді 2002 року він домовився з адміністрацією Таврійського споживчого товариства про купівлю будівлі магазину №7, яка розташована за адресою: Запорізька область, Токмацький район, с. Чапаєвка, вул. Чапаєва, за 6500грн.

З листопада 2002 року по січень 2003 року він частинами сплатив товариству зазначену суму вартості зазначеного магазину, що підтверджується квитанціями і вказує на виконання ним всіх істотних умов договору купівлі-продажу.

Адміністрація Таврійського споживчого товариства, передавши йому свідоцтво на право власності на спірну будівлю магазину та технічний паспорт, , але від нотаріального оформлення відповідного договору купівлі-продажу на протязі тривалого часу товариство ухилялось, мотивуючи це виробничими негараздами.

Згодом йому стало відомо, що Таврійське споживче товариство в 2005 році було визнане банкрутом та ліквідовано, правонаступники у товариства відсутні.

Враховуючи вищевикладене, просив суд визнати за ним право власності на будівлю магазину №7, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Токмацький район, с.Чапаєвка, вул. Чапаєва.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 23 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи згідно до свідоцтва про право власності на будівлю магазину №7 від 20.12.2002 року, будівля магазину №7, яка розташований в с Чапаївка по вул. Чапаева, належить Таврійському споживчому товариству, що також підтверджується технічним паспортом від 19.12.2002 №1, листом ПП «Малі-44» від 29.12.2014 №210.

З листопада 2002 року по січень 2003 року Таврійське споживче товариство прийняло від позивача оплату за спірний магазин в сумі 6500,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №55 від 26.11.2002 року, № 56 від 27.11.2002 року, № 2 від 21.01.2003 року, №3 від 31.01.2003 року.

03.10.2005 року відбулася державна реєстрація припинення юридичної особи Таврійське споживче товариство Токмацької споживчої спілки споживчих товариств за рішенням суду. Дані про правонаступників відсутні. Зазначені обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.12.2014 №19841710.

Розглянувши справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд обґрунтовано визначився ,що позивачем не надано суду доказів про дотримання ним вимог діючого на 2002-2003 роки закону, який регламентував порядок укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна між організацією та громадянином. Зокрема, позивач не надав суду належних та допустимих доказів про дотримання вимог ст.ст. 153, 224, 228 ЦК УРСР - про укладання договору купівлі-продажу спірної будівлі з колишнім її власником, додержання письмової форми договору, про досягнення згоди по такій істотній умові договору купівлі-продажу, як ціна. Обовязковість дотримання письмової форми договору купівлі-продажу між державними, кооперативними та іншими громадськими організаціями з громадянам, а також обов'язкове підписання угод особами, які їх укладають, встановлювалась діючими на той час нормами п.1 ч.І, ч.2 ст. 44 ЦК УРСР.

За вимогами ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Спірна будівля до комунальної власності відповідача не передавалась і на балансі Виноградненської сільської Ради не значиться, що підтверджується листом відповідача від 23.12.2014 №426/02-01-23. \а.с.19\

Таким чином визначений позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності за договором відповідач, жодним чином не порушував і не порушує його права та інтереси.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 квітня 2015 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: