Постанова № 4886252, 31.08.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2009 р. Справа № 55/118-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Борисовець О.І.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1869Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 15.06.09 р. по справі № 55/118-09

за позовом ТОВ "АТОН-АМД", с. Буймерівка

до Черкасько-Лозівської сільської ради, с. Черкаська Лозова

про стягнення 120000,00 грн.

встановила:

У квітні 2009 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атон-АМД", с. Буймерівка, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Черкасько-Лозівської сільської ради, с. Черкаська Лозова, 120000 грн. заборгованості та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки б/н від 01.08.08 р. не виконав свої зобов’язання щодо оплати товару.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.09 по справі № 55/118-09 (суддя - Гребенюк Н.В.) позов задоволено та стягнуто з відповідача 120000 грн. заборгованості, 1200 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що відповідач в порушення умов договору свої зобов’язання щодо оплати товару не виконав, доказів сплати суми боргу не надав. В задоволенні клопотання про витребування у позивача додаткових документів та в задоволенні клопотання про витребування в Дергачівському РВ ГУ МВС України в Харківській області копії комплексного висновку технічного дослідження відмовлено у зв’язку з необґрунтованістю заявлених клопотань.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, оскільки судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та не підтверджується належними доказами, та рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що загальна вартість договору включає в себе: роботи з монтажу обладнання, з підключенням до мереж опалювання, запуск системи опалювання в експлуатацію та послуги з гарантійного обслуговування, зазначена діяльність підлягає ліцензуванню. Відповідач вважає, що сторони не досягли згоди з усіх суттєвих умов договору, що не відповідає вимогам ч. 4 ст. 180 ГК України відносно предмету договору за його якісними характеристиками та свідчить про наявність юридичного факту не укладання договору поставки та відсутності будь-яких зобов’язань сторін, що його підписали.

Крім того, додана позивачем видаткова накладна № 61 та акт виконаних робіт не є належним доказом отримання позивачем товару. Позивач не надав доказів на підтвердження повноважень особи, яка отримала у нього товар. Оскільки, довіреність на отримання товару за договором б/н поставки від 01.08.2008 р. відповідачем взагалі не видавалась, що є порушенням Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. № 99 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 12.06.96 р. № 293/1318.

Відповідач у призначене судове засідання в друге не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини не прибуття суд не повідомив.

Позивач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення господарського суду законним, обґрунтованим, з додержанням норм матеріального та процесуального права, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що посилання апелянта на те, що сторони не досягли згоди з усіх суттєвих умов поставки спростовуються п. п. 1.1 та 2.1 договору, який підписаний сторонами, про що свідчить наявність відповідних підписів та печаток. Договір із зазначенням його предмету, ціни та строку дії підписаний особисто головою сільради та скріплений печаткою сільради. Сторони визначились стосовно вказаних умов, ніяких належних доказів наявності розбіжностей або спору, що виник між сторонами з цього приводу, апелянт не надав. Згідно ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін. Згідно ст. 189 ГК України ціна є формою грошового визначення вартості продукції. Іншої ціни, ніж та, яка вказана в п. 2.1. договір поставки не містить. Згідно ст. 7 Закону "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Посилання апелянта на Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою КМУ від 28.03.08 р. № 274, взагалі не може братись до уваги, оскільки відповідно до п. 8 ч. 1 статті 92 Конституції України правові засади і гарантії підприємництва, правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються виключно законами України. Крім того, договір поставки, укладений між сторонами, не є договором поставки товару для державних потреб, як це намагається виставити апелянт, посилаючись на ч. З ст. 712 ЦК та ч. 2 ст. 264 ГК України, оскільки такі поставки стосуються державного замовлення і були врегульовані Законом "Про поставки продукції для державних потреб" (493/95-ВР) від 22.12.95 р., назва якого з грудня 2005 р. викладена в редакції "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" та прийнятої відповідно до нього Постанови КМУ від 29 лютого 1996 р. N 266 "Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням".

Крім того, позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, зазначено, що посилання апелянта на іншій підзаконний акт –Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих довіреностей також є безпідставним, оскільки товар прийнятий безпосередньо керівником сільської ради, а згідно ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільський голова представляє раду, її виконавчий комітет у відносинах з підприємствами, установами, організаціями.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що 01 серпня 2008 р. між сторонами укладений договір поставки б/н, у відповідності до умов якого, позивач продає, а відповідач, в свою чергу, купує наступну продукцію: опалювальне обладнання, яке працює на твердому паливі, типу "Русская печь" для виробництва тепла, необхідного на площу в 500 м2 згідно додатку № 1 до даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачена ціна опалювального обладнання, яка складає 120000 грн., в яку входить поставка, роботи з монтажу обладнання, з підключення до мереж опалювання, запуск системи опалювання в експлуатацію та послуги з гарантійного обслуговування.

Пунктом 5.1 договору визначений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом оплати вартості продукції на протязі 3-х календарних днів після підписання акту прийому - здачі виконаних робіт. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

В додатку № 1 до договору поставки від 01 серпня 2008 р. зазначений склад опалювального обладнання, яке працює на твердому паливі, типу "Русская печь" для виробництва тепла, необхідного на площу в 500 м2.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві опалювальне обладнання та виконані роботи по монтажу обладнання, з підключення до мереж опалювання, запуск системи опалювання в експлуатацію на суму 120000 грн., що підтверджується видатковою накладною № 61 від 28.09.08 р., а також актом виконаних робіт від 28.09.08 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками. У акті зазначено, що товар передавався позивачем на виконання договору поставки б/н від 01.08.08 р. та відповідач претензій по якості продукції та строкам виконання не має.

Актом приймання –здачі робіт від 28.11.2008 р. підтверджено виконання робот по монтажу обладнання, з підключення до мереж опалювання, запуск системи опалювання в експлуатацію, претензій по роботі обладнання не було.

Як вбачається з тексту договору поставки б/н від 01.08.2008 р., предметом поставки є опалюване обладнання типа "Русская печь" згідно з додатком № 1 до договору, який містить 15 різних найменувань товару, в тому числі: теплообмінник (без зазначення виду та марки, відповідності ГОСТу, ціни), тепловий акумулятор (без зазначення виду та марки, відповідності ГОСТу, ціни), сантехнічна арматура (без зазначення марки, кількості, ціни, відповідності ГОСТу), насоси для циркуляції води (без зазначення виду та марки, відповідності ГОСТу, ціни), термометри та манометри (без зазначення марки, кількості, відповідності ГОСТу, ціни), система вентиляції (без зазначення її виду, марки, відповідності ГОСТу, ціни), інше та роботи з монтажу обладнання, з підключення до мереж опалювання, запуск системи опалювання в експлуатацію та послуги з гарантійного обслуговування.

В договорі не встановлена ціна на кожне найменування товару, переліченого в додатку № 1, а договір містить загальну вартість товару та робот з монтажу обладнання, з підключення до мереж опалювання, запуск системи опалювання в експлуатацію та послуги з гарантійного обслуговування.

Отже, позивач повинен був поставити опалюване обладнання, провести його монтаж і підключення до системи опалювання, провести роботи з запуску системи опалювання та провести опробування (тобто тестування) працездатності всієї системи опалювання, а також здійснювати гарантійне обслуговування.

Суд першої інстанції не звернув уваги на умови договору, не досліджував питання виконання робіт з монтажу обладнання, з підключення до мереж опалювання, запуск системи опалювання в експлуатацію та послуги з гарантійного обслуговування, безпідставно вважав зазначений договір тільки договором поставки та прийняв необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.

Судова колегія встановила, що договір поставки б/н від 01.08.2008 р. містить в собі як умови, що характерні для договорів поставки, так умови, що характерні для договорів підряду (зокрема, з монтажу обладнання та його підключення до всієї системи опалювання, а також з гарантійного обслуговування протягом року).

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з п. 41 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів, як вид господарської діяльності, підлягає ліцензуванню.

Відповідно до пункту 1.5 Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності по проектуванню, монтажу, технічному обслуговуванню засобів протипожежного захисту та систем опалювання, оцінки протипожежного стану об'єктів, затверджених Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства з питань надзвичайних ситуацій від 01.09.2004 р. № 99/33, господарська діяльність з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів - є діяльністю протипожежного призначення, при цьому монтаж - це комплекс операцій зі встановлення, з'єднання окремих складових, вузлів та агрегатів, налагодження та перевірки на працездатність; а технічне обслуговування - комплекс організаційних та технічних заходів, пов'язаних із забезпеченням працездатного стану виробів, установок (систем) шляхом виконання робіт з тестування, ремонту та заміни складових, вузлів і агрегатів.

В порушення зазначених умов позивач не мав ліцензії на виконання робіт з проектування, монтажу, технічного обслуговування систем опалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судова колегія встановила, що ліцензії на роботи з проектування, монтажу обладнання, з підключення до мереж опалювання, запуск системи опалювання в експлуатацію у позивача відсутня і п. 2.1 договору в частині виконання монтажу та підключення к існуючому опаленню не відповідає вимогам ЦК України та Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

В зв’язку з чим п. 2.1 договору поставки б/н від 01.08.2008 р. в частині виконання монтажу та підключення к існуючому опаленню визнається недійсним.

Оскільки, пунктом 2.1 договору передбачена ціна опалювального обладнання, яка складає 120000 грн., в яку входить поставка, роботи з монтажу обладнання, з підключення до мереж опалювання, запуск системи опалювання в експлуатацію та послуги з гарантійного обслуговування, в договорі не встановлена ціна на кожне найменування товару та окремо вартість товару та робот з монтажу обладнання, з підключення до мереж опалювання, запуск системи опалювання в експлуатацію та послуги з гарантійного обслуговування, тому неможливо встановити окремо вартість товару та вартість робот з монтажу обладнання, з підключенням до мереж опалювання, запуском системи опалювання в експлуатацію та послуги з гарантійного обслуговування.

В зв’язку з чим, неможливо задовольнити позов в частині стягнення вартості опалювального обладнання, вартість якого не відома.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що позивачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 203, 215, 628 ЦК України, Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ст.ст. 83, 101-105 ГПК України, колегія судді

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2009 р. по справі № 55/118-09 скасувати та прийняти нове рішення .

Пункт 2.1. договору поставки від 01.08.2008 р. в частині монтажу та підключення к існуючому опаленню ( п.2.1.) визнати недійсним.

В позові відмовити.

Стягнути з ТОВ "АТОН-АМД" (42760, Сумська область, Охтирський район, с. Буймерівка, р/р 260053012554 в філії ХОУ ВАТ «Ощадбанку»м. Харків, МФО 351823, код 31938774) на користь Черкасько-Лозівської сільської ради (62340, Харківська область, Дергачівський район, с. Черкаська Лозова, вул.. 1-го Травня, 1, р/р 35411002002249 в ГУДКУ в Харківській області, код 04398882) - 600 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови підписаний 31.08.2009 р.