Постанова № 4886180, 15.09.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2009 р. Справа № 37/49-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Назарова О.М., директора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1857Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 30 березня 2009 року по справі №37/49-09

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Культурно-оздоровчий центр “Дозвілля”, м. Харків,

про стягнення 223293,16 грн.

встановила:

Позивач, РВ ФДМУ по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ “Культурно-оздоровчий центр “Дозвілля”, в якому просив стягнути з ТОВ “Культурно-оздоровчий центр “Дозвілля” збитки, заподіяні державному майну за час володіння ним, у розмірі 223293,16 грн. на користь держави в особі РВ ФДМУ по Харківській області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30 березня 2009 року (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ “Культурно-оздоровчий центр “Дозвілля” на користь держави в особі РВ ФДМУ по Харківській області збитки у розмірі 223293,16 грн., а також на користь державного бюджету України 2232,93 грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20 травня 2009 року скаргу було повернуто апелянту у зв’язку з порушенням ст. 93, 94, п.п.3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Після усунення порушень, відповідач повторно звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням та неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм процесуального права, у зв’язку з чим просить рішення господарського суду Харківської області скасувати і постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог РВ ФДМУ по Харківській області.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 30.03.2000 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, орендодавцем, та позашкільним навчально-виховним закладом "Культурно - освітній та оздоровчий центр "Дозвілля", орендарем, було укладено договір оренди № 434 (далі договір оренди) , відповідно до умов орендодавець передав орендареві у тимчасове платне користування цілісний майновий комплекс державного закладу "Станція юних техніків Південної залізниці", який розташований за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А,

На виконання вказаного договору сторонами 30 березня 2000 року було складено та підписано акт приймання-передачі орендованого майна.

Склад і вартість цілісного майнового комплексу закладу "Станція юних техніків Південної залізниці" відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передаточного балансу закладу станом на 01.10.1999 року, вартість цілісного майнового комплексу складала 371277,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з листом № 09 від 27 грудня 2006 року відповідач повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області про те, що позашкільний навчально-виховний заклад "Культурно - освітній та оздоровчий центр "Дозвілля", код ЄДРПОУ 30428038 з 04.12.2006 р. було перетворено в Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Дозвілля", код ЄДРПОУ 30428038, який згідно з чинним законодавством є правонаступником усіх прав та обов’язків перетворюваної установи.

Термін дії договору оренди було продовжено до 30.03.2010 року відповідно до пункту 10.6 у зв»язку з відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця,.

Згідно з пунктом 8.1 договор оренди, орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрямки та ефективність використання державного майна, переданого в оренду.

Згідно з пунктом 5.1 договору оренди у випадку загибелі або пошкодження майна орендар відшкодовує матеріальні збиткиу розмірі, визначеному орендодавцем, крім випадків, коли загибель майна викликана форс-мажорними обставинами.

Відповідно до пункту 5.5.1 договору оренди сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань, якщо це невиконання є наслідком таких обставин, як повінь, пожежа, землетрус та інші явищ природи, а також військових дій, блокади, актів або дій державних органів влади або яких інших обставин та дій, непідвладні контролю сторін, які виникли після укладання цього договору. Наявність та тривалість дій форс-мажорних обставин повинно бути підтверджене компетентними органами.

Пунктом 5.5.2 договору оренди було передбачено, що сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов'язана у найкоротшій термін повідомити іншу сторону про ці обставини з наступним підтвердженням форс-мажору. У разі неповідомлення або повідомлення компетентними органами форс-мажору, дані обставини при подальшому розгляді не будуть розглядатися, як форс-мажор.

Матеріали справи свідчать про те, що фахівцями регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області було проведено перевірку виконання орендарем умов договору оренди № 434 від 30.03.2000 року, за результатами якої був складений акт від 30.12.2008 р., відповідно до якого на території цілісного майнового комплексу в ніч з 06 на 07 травня 2006 року виникла пожежа, внаслідок якої постраждала частина орендованого майна цілісного комплексу у кількості 35 інвентарних об'єктів.

Листом від 10.05.2005 р. № 11 ТОВ "Культурно-оздоровчий центр "Дозвілля" повідомив регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області про факт пожежі в орендованому майновому комплексі.

На дату, коли сталася пожежа все майно, яке було передано в оренду було застраховано орендарем згідно договору страхування № 172/05 від 16.06.2005 р. з Харківською обласною дирекцією ВАТ НАСК "ОРАНТА".

Листом № 16-3927 від 25.04.2007 року позивач запропонував відповідачеві відшкодувати державі збитки від знищення державного майна, що були нанесені внаслідок пожежі, і розмір яких станом на 17.04.2007 року складав 223293,16 грн.

Крім того, за фактом пожежі на орендованому за договором оренди комплесі ГУ МВС України в Харківській області було порушено кримінальну справу №57060101, в рамках якої були проведено ряд слідчих дій та судових експертиз, в ході яких встановити осіб, винних у пожежі, не виявилося можливим. А з листа керівництва СУ ГУ МВС України в Харківській області від 13.04.2009 року вбачається, що слідство по справі №57060101 не закінчено.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором.

Відповідальність особи у вигляді обов‘язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв"язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб‘єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Однак позивач, пред‘являючи позов про стягнення з відповідача 223293,16 грн. збитків, не довів наявності протиправної поведінки відповідача та його вини, оскільки матеріали справи свідчать про те, що в ході розслідування кримінальної справи №57060101, порушеній за фактом пожежі на орендованому відповідачем за договором оренди комплексі, осіб, винних у даній пожежі, на даний час не встановлено і слідство по вказаній кримінальній справі триває.

Посилання місцевого господарського суду на те, що відповідачем не доведено наявності форс-мажорних обставин, не може вважатися обґрунтованим, оскільки відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків доказується кредитором, тобто позивачем, який по договору оренди є кредитором щодо зобов‘язання відповідача утримувати орендоване майно в належному стані.

Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, не повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які не були доведені, та неправильно застосував норми матеріального права, а тому вказане рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Культурно-оздоровчий центр “Дозвілля” задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 30 березня 2009 року по справі №37/49-09 скасувати.

Прийняти нове рішення –в задоволенні позову відмовити повністю.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Терещенко О.І.