Постанова № 4886389, 18.09.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» вересня 2009 р. Справа № 35/31-09

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Бондаренка В.П., судді Камишевої Л.М., судді Терещенко О.І.

при секретарі Єгоровій А.О.

за участю представників сторін:

позивача – Дунаєва І.В. , за довіреністю № 159 від 03.11.2008 року,

Шилова В.І., за довіреністю № 159 від 14.11.2008 року,

відповідача – Дундукова В.В., за довіреністю б/н від 22.07.2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 1887Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 18 червня 2009 року у справі № 35/31-09

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Інтелс», м. Харків

до Харківського Національного Аграрного Університету ім. В.В.Докучаєва, с. Комуніст

про визнання дійсним договору,

та за зустрічним позовом Харківського Національного Аграрного Університету ім.. В.В.Докучаєва, с. Комуніст

до Акціонерного товариства закритого типу «Інтелс», м. Харків

про визнання недійсним договору,

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 червня 2009 року (суддя Гребенюк Н.В.) первісний позов задоволено. Визнано договір довірчого управління майном № 25/04-08, укладений між Акціонерним товариством закритого типу «Інтелс»та Харківським Національним Аграрним Університетом ім. В.В. Докучаєва, дійсним; стягнуто з Харківського Національного Аграрного Університету ім. В.В. Докучаєва на користь Акціонерного товариства закритого типу «Інтелс»8 5 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідач за первісним позовом з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18 червня 2009 року повністю та прийняти нове рішення, яким в частині визнання договору довірчого управління майном № 25/04-08 від 25.04.2008 р. дійсним відмовити повністю; вимоги за зустрічним позовом задовольнити та визнати зазначений договір недійсним, мотивуючи тим, що судом під час прийняття рішення по даній справі порушені норми процесуального права; судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи; неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач за первісним позовом посилається, зокрема, на те, що зазначений договір не відповідає вимогам закону; в договорі відсутні узгоджені між сторонами всі істотні умови, передбачені для договору такого виду, що суперечить ч.2 ст.220 ЦК України.

Позивач за первісним позовом у відзиві проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що спірний договір містить всі істотні умови для договору управління майном, що встановлені частиною першою статті 1035 ЦК України. Такими умовами є перелік майна, що передається в управління, а також розмір і форма плати за управління майном. Вважає твердження відповідача про те, що перед укладанням спірного договору сторони мали погодити такі умови, як кількість майна, його стан на момент передачі в управління та інші притаманні саме цьому майну якості, суперечить закону. Просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що є обґрунтованим та законним, а вимоги, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Акціонерне товариство закритого типу «Інтелс»(позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання договору довірчого управління майном № 25/04-08 від 25.04.2008р., укладеного між ним та Харківським Національним Аграрним Університетом ім. В.В. Докучаєва , дійсним.

Харківський Національний Аграрний Університет (відповідач за первісним позовом) звернувся із зустрічним позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Інтелс»про визнання недійсним зазначеного договору довірчого управління майном.

Як вбачається із матеріалів справи, 25 квітня 2008 року між Акціонерним товариством закритого типу «Інтелс»та Харківським Національним Аграрним Університетом ім. В.В. Докучаєва була укладена письмова угода в формі договору довірчого управління майном №25/04-08.

25 квітня 2008 р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору довірчого управління майном №25/04-08.

Згідно з п.п. 1.2. договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою, відповідач повинен передати позивачу в довірче управління гуртожиток № 7 у м. Харкові, по вул. Стадіонний проїзд, буд. 14 та ліве крило (фасадне) гуртожитку №1, що складається з 108 кімнат площею 1557 м2, розташованого в с. Комуніст-1 Харківського району Харківської області.

Відповідно до п. 3.1. договору довірчого управління майном шляхом передачі відповідачем гуртожитку позивачу відбувається з моменту підписання договору, але не пізніше 01 вересня 2008 року.

Відповідно до ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи.

Статтею 1031 цього Кодексу передбачено, що договір управління майном укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України загальною вимогою, додержання якої є необхідним для чинності правочину, є те, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Сторони не додержалися вимог, визначених статтею 1031 Цивільного кодексу України щодо форми вчинення правочину та уклали угоду в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення та державної реєстрації, у зв’язку з чим цей правочин є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свої вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує положеннями частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Але це правило не застосовується, якщо є передбачене законодавчими актами обмеження (заборона) на здійснення такого правочину або сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов.

Правила статті 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов’язки.

Як уже було зазначено, спірна угода була підписана сторонами 25 квітня 2008 року.

12 вересня 2008 року відповідач направив на адресу позивача лист, в якому зазначив про тимчасове призупинення дії укладеного договору довірчого управління, мотивуючи тим, що 11 вересня 2008 року відповідачем отриманий лист Мінагрополітики України (вх.1507) з пропозицією проаналізувати раніше укладені договори про спільну діяльність та у випадках виявлення договорів, що можуть мати наслідки відчуження державного майна, вжити заходів щодо їх припинення.

Лише 06 лютого 2009 року позивач за первісним позовом звернувся до відповідача з листом про необхідність нотаріального посвідчення договору довірчого управління № 25/04-08 від 25 квітня 2008 року.

Доказів поважності причин щодо ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації в момент укладення правочину позивач за первісним позовом не надав.

Відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, спірний правочин є неукладеним, оскільки в ньому відсутні встановлені законодавством необхідні умови для їхнього укладання, а саме: не здійснено державну реєстрацію правочину, яка визначена законом як момент його вчинення.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання договору № 25/04-08 від 25 квітня 2008 року дійсним.

Відповідач за зустрічним позовом просить визнати спірний договір недійсним.

Оскільки правочин є неукладеним, то на цій підставі судова колегія також залишає зустрічний позов про визнання правочину недійсним без задоволення. Наслідки недійсності правочину до неукладеного правочину не застосовуються, оскільки вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України, відповідно, підстав для його задоволення не має.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню; рішення господарського суду Харківської області від 18 червня 2009 року у справі № 35/31-09 прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання дійсним договору довірчого управління майном № 25/04-08 від 24 квітня 2008 року, укладеного між Акціонерним товариством закритого типу «Інтелс» та Харківським Національним Аграрним Університетом ім. В.В.Докучаєва.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1. ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 18 червня 2009 року у справі № 35/31-09 скасувати в частині задоволення позову щодо визнання дійсним договору довірчого управління майном № 25/04-08 від 24 квітня 2008 року, укладеного між Акціонерним товариством закритого типу «Інтелс», м. Харків (61001, м. Харків, а/с 11535, код 24140378, п/р №2600330123010 в Комерційному банку «Актив-Банк», м. Харків, МФО 300852) та Харківським Національним Аграрним Університетом ім. В.В.Докучаєва, с.Комуніст-1 (62483, Харківська обл., Харківський район, с.Комуніст-1, код 00493764, п/р М35222005000471; 35224003000471 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Головуючий суддя (підпис) Бондаренко В.П.

суддя (підпис) Камишева Л.М.

суддя (підпис) Терещенко О.І.

Повний текст постанови підписаний 18 вересня 2009 року.