Постанова № 4885865, 19.08.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-4386/09/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2009 р.                                                                                 м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацький Є.М. ,

при секретарі - Господарчук І.В. ,

за участю представників позивача Кошового А.М, Камінського А.Ф.,

представників відповідача Гуменюк І.О., Трифонової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агентство"

до Державної податкової інспекції в м. Житомирі

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

У червні 2009 року дочірне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство"/надалі - позивач/ звернулось до суду з позовом до ДПІ у м.Житомирі про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення N 0000012304/0 від 19.01.2009 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач проводив документальну перевірку і 19.01.2009 року був складений акт № 225/23-2/32265502, в якому зазначив, що позивачем порушено п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі встановленого порушення відповідачем складено спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2008 року на 46340 грн. Позивач вважає, що відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого/нарахованого/ податку на додану вартість при придбанні товару.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, надали письмові заперечення проти позовних вимог. Свою позицію обгрунтували тим, що неможливо підтвердити право позивача на бюджетне відшкодування, так як постачальник по другому ланцюгу ТОВ "Альянс Н" за юридичною адресою не знаходиться.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідив надані сторонами докази вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

ДПІ у м.Житомирі провела виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2008 року, за результатами якої було складено акт N 225/23-2/32265502 від 19.01.2009 року.

В ході перевірки було встановлено, що позивач включив до податкового кредиту за лютий 2008 року суми податку на додану вартість в розмірі 46340 грн. згідно податкових накладних , які були виписані ТОВ "Південно-Східна промислова група". Оплата за отримані товарно-матеріальні цінності позивач провів у безготівковій формі.

Вказаний факт не заперечується представниками відповідача, доказів щодо безтоварності вказаних операцій надано суду не було.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Для підтвердження взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ "Південно-Східна промислова група" в ході перевірки були направлені запити для проведення зустрічної перевірки до Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя. Згідно відповіді Жовтневої ОДПІ постачальниками реалізованої продукції ТОВ "Південно-Східна промислова група" є ТОВ "Альянс-Н". З метою встановлення походження реалізованої продукції були направлені запити до ДПІ у Ворошиловському р-ні м. Донецька на проведення зустрічної перевірки з питань взаєморозрахунків між ТОВ "Південно-Східна промислова група" та ТОВ "Альянс-Н". У відповідь на запит ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька повідомила про неможливість перевірки у зв'язку з тим, що ТОВ "Альянс-Н" не знаходиться за юридичною адресою.

З посиланням на те, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету від ТОВ "Альянс-Н", якому ТОВ "Південно-Східна промислова група" перерахувало ці суми податку на додану вартість, які в свою чергу були ним отримані від позивача, позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування цих сум податку на додану вартість, в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та про завищення ним податкового кредиту за лютий 2008 року.

19.01.2009 на підставі акта перевірки ДПІ у м.Житомирі прийняла податкове повідомлення-рішення N 0000012304/0 , яким згідно з пп. "б", пп. "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "Септіма" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 року на 46340 грн.

Суд, задовольняючи позовні вимоги, виходить з того, що позивач та його контрагенти зареєстровані як платники податку на додану вартість, суми податку на додану вартість, віднесені позивачем до податкового кредиту в лютому 2008 року, підтверджуються оформленими відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковими накладними , сплата сум податку на додану вартість в складі вартості товарів підтверджується платіжними дорученнями , а тому позивачем були виконані усі законодавчі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 року.

Слід зазначити, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право на формування податкового кредиту платником податку в залежність від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку на додану вартість до бюджету. Несплата контрагентами платника податку на додану вартість до бюджету тягне негативні наслідки та відповідальність саме для контрагентів і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли ним виконані усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та він має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону).

В свою чергу, податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 5 вищезгаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, при придбанні товарів (послуг) платник податку має право віднести до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були ним сплачені продавцю, за умови підтвердження факту придбання товарів (послуг) податковими накладними.

Встановивши, що позивач має всі документальні підтвердження розмір свого податкового кредиту, що підтверджується оформленими належним чином податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками, та виконав вищезазначені законодавчі умови для отримання бюджетного відшкодування, суд дійшов до висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого Адміністративного Суду України від 20 вересня 2007 року по справі за позовом Приватного підприємства "Септіма" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач поніс судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2814 від 22.06.2009 р., а тому на його користь з Державного бюджету слід відшкодувати понесені судові витрати.

Керуючись Законом України „ Про податок на додану вартість”, ст. ст. 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" до ДПІ у м.Житомирі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі № 0000012304/0 від 19.01.2009 року.

Відшкодувати з Державного бюджету Дочірньому підприємству "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" 3 грн.40 коп.понесених судових витрат.

Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАСУкраїни набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Є.М. Мацький

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 20.08.09 року.