Ухвала суду № 48843679, 08.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2015 рокусправа № 808/9758/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року по справі за позовом Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17-1703 від 04.11.2014 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2014 р. №Ф-17-1703.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 182,70 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати постанову суду від 04 березня 2015 року, як таку що винесена, з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не прибув, надіслав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є поштове повідомлення, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що в період з 22.10.2014р. по 28.10.2014р. співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності формування затратної частини та сплати податків і зборів позивача за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.

За наслідками перевірки 04 листопада 2014 року був складений Акт перевірки № 518/17/НОМЕР_1, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

- ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме встановлено заниження показників сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності та заявлена в податковій декларації, на які нараховується єдиний внесок за ставкою 34,7% в сумі 80649,37 грн., в т.ч. за 2013 рік в розмірі 80649,37 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, ст.8, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме заниження показника сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу в розмірі 34,7% в сумі 27985,33 грн., у т.ч. за період 2013 рік в розмірі 27985,33 грн.;

- п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення нотаріальної діяльності за 2013 рік в розмірі 14473,71 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17-1703 від 04.11.2014р., якою позивача зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 27 985,33 грн.

На думку відповідача, підставою для прийняття оскаржуваної вимоги стало, те що ОСОБА_1 занижено показники сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу, у розмірі 34,7% в сумі 27 985,33 грн., у т.ч. за 2013 рік в розмірі 27 985,33 грн., в результаті заниження показників сум чистого доходу (прибутку), зазначеного в розділі 2.2.2 «Визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу (документально підтверджених)».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з неправомірності висновків відповідача про заниження позивачем показника суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу в розмірі 27 985,33грн. та протиправності вимоги про сплату боргу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та зазначає наступне.

Згідно пункту 1 частини 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2014р. №2464-VI (далі Закон №2464-VI), платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Частиною 11 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно ч.3 ст.7 Закону №2464 нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Пунктом 4 ч.1 ст.1 Закону №2464 передбачено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» установити у 2013 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 1108 гривень, з 1 грудня - 1176 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення працездатних осіб: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Таким чином, базою для нарахування единого соціального внеску є дохід отриманний за календарний рік. При цьому максимальна величина доходу, на який нараховується єдиний внесок за 2013 рік становить 20 706,00грн., а отже сума єдиного соціального внеску сплаченого з доходу отриманого за календарний рік не може бути більше за 2013 рік ніж 7 184,98грн.

Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що висновок контролюючого органу про те, що позивачем занижено показник суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу в результаті заниження показників сум чистого доходу (прибутку), зазначеного в розділі 2.2.2 «Визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу (документально підтверджених)», суперечить вимогам п.1 ст.1 Закону № 2464-VI.

Таким чином, Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1, відповідно до платіжного доручення № 11 від 28.04.2014 р. на суму 11 563,09грн, сплачено єдиний внесок, який перебільшує максимальний розмір внеску, передбачений Законом №2464-VI, а отже, вимога податкового органу про сплату боргу є протиправною та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що постанова суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм матеріального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу каргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року по справі № 808/9758/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай