Ухвала суду № 48843245, 19.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9839/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Губської Л.В.

при секретарі: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер"до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ш" Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві №0011291502 від 12.11.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.10.2014 р. відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2013 р., за результатами якої відповідачем складено акт №7057-15/26-53-15-02-19 від 30.10.2014 р.

Згідно висновків, викладених в акті перевірки №7057-15/26-53-15-02-19, позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме, самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток - 14 250,00 грн., граничний термін сплати - 11.03.2014 р., при цьому 12 000,00 грн. сплачено 06.06.2014 р. (117 днів затримки сплати), а 850,10 грн. - 25.09.2014 р. (198 днів затримки сплати).

На підставі вказаного акту перевірки №7057-15/26-53-15-02-19 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0011291502 від 12.11.2014 р., яким за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 12 850,10 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 2 570,02 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішеннями ГУ ДФС у м. Києві №1412/10/26-15-10-06 від 31.01.2015 р. "Про результати розгляду первинної скарги" та ДФС України №6633/6/99-99-10-01-02-25 від 31.03.2015 р. "Про результати розгляду скарги" залишено без змін прийняте відповідачем ППР №0011291502, а скарги позивача - без задоволення.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що позивачем не було допущено несплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених чинним законодавством.

Згідно з абз.1 та абз.4 п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

ТОВ "Лін Беккер" було подано відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 р., в якій податок на прибуток за звітний (податковий) період визначено у розмірі 14 250,00 грн.

Позивачем у 2013 р. щомісяця сплачувались авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 12 000,00 грн., на підтвердження чого надано відповідні банківські виписки, у зв'язку з чим 06.06.2014 р. засобами електронного зв'язку відповідачу направлено уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 р. (реєстраційний номер 9091400981).

Згідно з п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Акт перевірки №7057-15/26-53-15-02-19 та податкове повідомлення-рішення №0011291502 були складені після подання позивачем уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2013 р. (реєстраційний номер 9091400981), доказів невідповідності якої вимогам законодавства відповідачем не надано.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем не було допущено несплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених чинним законодавством

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20.08.2015 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

Л.В. Губська

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Губська Л.В.

Гром Л.М.