Ухвала суду № 48843244, 19.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3429/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Глущенко Я.Б.

при секретарі: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Київ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Київ" звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнати протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15.09.2014 р. №0012582213, №0012592213, №0012612213 та №0012602213.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2014 р., за результатами якої відповідачем було складено акт №1353/22-13/33637819 від 28.08.2014 р. (надалі - акт перевірки №1353).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки №1353, позивачем, порушено: п.135.2, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 р. на суму 656 138,00 грн.; п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 р. (надалі - Закон №265/95-ВР); пп. 267.1.1 (а) п.267.1 ст.267 ПК України; ст.121 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки №1353 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.09.2014 р.:

№0012582213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 820 172,00 грн., з яких 656 138,00 грн. - за основним платежем, а 164 034,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0012602213, яким за порушення пп.267.6.4 -пп.267.6.6 п.267.6 ст.267 ПК України до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 974,00 грн.;

№0012592213, яким за порушення п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 332 750,85 грн.;

№0012612213, яким за порушення п.44.6 ст.44 ПК України до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 510,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішеннями ГУ ДФС у м. Києві №992/10/26-15-10-05-15 від 24.11.2014 р. "Про результати розгляду первинної скарги" та ДФС України №1390/6/99-99-10-01-02-15 від 23.01.2015 р. "Про результати розгляду скарги" були залишені без змін прийняті відповідачем ППР №0012582213, ППР №0012602213, ППР №0012592213 та ППР №0012612213, а скарги позивача - без задоволення.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що висновки відповідача про порушення п.135.2, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 р. на суму 656 138,00 грн.; п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 р. (надалі - Закон №265/95-ВР); пп. 267.1.1 (а) п.267.1 ст.267 ПК України; ст.121 ПК України, не обґрунтовані та суперечать матеріалам справи.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення №0012582213 та №0012612213 прийняті, у зв'язку з порушенням позивачем п.44.6 ст.44, п.135.2, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 р. на суму 656 138,00 грн.

З акту перевірки №1353 вбачається, що підставою для вищевказаного висновку стали розбіжності між даними рахунку бухгалтерського обліку 442 "Непокриті збитки" у 4 кварталі 2012 р., де рахуються збитки у розмірі 3 124 464,69 грн., а згідно декларації з податку на прибуток за 2012 р. не задекларовано від'ємне значення з податку на прибуток, у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок щодо заниження позивачем доходу у вказаному періоді в розмірі 3 124 465,69 грн.

Відповідно до ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 135.1 ст.135 ПК України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.135.2 ст.135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу (пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України).

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем п.44.6 ст.44, п.135.2, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 р. на суму 656 138,00 грн.

Акт перевірки №1353 не містить вказівок на конкретні господарські операції позивача, за якими було отримано доходи у розмірі 3 124 465,69 грн. та за якими відсутні первинні документи.

ТОВ "Альянс-Київ" до складу доходів за 2012 р. включило доходи від надання інформаційно-консультаційних послуг в сфері нерухомості в розмірі договірної вартості, на підтвердження чого були наданні відповідні договори про надання інформаційно-консультаційних послуг, акти виконаних, прибуткові касові ордери та банківські виписки.

Первинні документи про донараховані перевіркою доходи у 2012 р. у розмірі 3 124 465,69 грн., відсутні, оскільки такі доходи ТОВ "Альянс-Київ" не отримувало та господарських операцій, за результатами яких надійшли такі доходи, не здійснювало.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів в обґрунтування правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень №0012582213 та №0012612213.

Податкові повідомлення-рішення №0012602213 та №0012592213 прийняті відповідачем, у зв'язку з порушенням позивачем пп. 267.1.1 (а) п.267.1 ст.267 ПК України та п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Позивачем продано за готівку технічне обладнання на суму 120 999,98 грн., яке належало йому на праві приватної власності: комплект акустики "Jamo", "Наіеr", "Раnаsоnіс", "Ріоnееr", супутникові ресивери, телевізори чотири рази в один день - 28.09.2012 р., від 2 осіб.

Відповідно до пп. 267.1.1 (а) п.267.1 ст.267 ПК України платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності, зокрема, торговельна діяльність у пунктах продажу товарів.

Згідно з п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.263 Господарського кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що реалізація обладнання в один день - 28.09.2012 р., 2 особам, не може розглядатися як систематична торгівельна діяльність. Згідно виписки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності ТОВ "Альянс-Київ" є агентства нерухомості.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції про необґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем пп. 267.1.1 (а) п.267.1 ст.267 ПК України та п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20.08.2015 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

Я.Б. Глущенко

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Глущенко Я.Б.

Гром Л.М.