Постанова № 4883545, 22.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.09.09Справа №2а-2481/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжовій Н.М., Дубініной А.В., за участю представника позивача - Іванова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Республіканського підприємства «Керченське «Міжрайпаливо»

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом Республіканське підприємство «Керченське «Міжрайпаливо» до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим про скасування рішення державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим № 0001602301/0 від 20.08.2008 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.03.2009 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2009 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у ньому, пояснив, що на адресу позивача з Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим надійшло податкове повідомлення рішення № 0001602301/0 від 20.08.2008 року про сплату суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 31527,00 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що повідомлення рішення № 0001602301/0 від 20.08.2008 року є протиправним та має бути скасовано.

Представник позивача зазначив, що Республіканське підприємство «Керченське «Міжрайпаливо» було покупцем вугілля у ТОВ «Анторс ТДМ» на підставі укладених договорів.

Представник позивача пояснив, що позивач не нараховував та не отримував суми ПДВ, ніяких зобовязань, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», за вказаними правочинами виникнути не могло.

Представник позивача зазначив, що вугілля в період з грудня 2006 року по лютий 2007 року ТОВ «Анторс ТДМ» поставляв по залізничній дорозі, крім договорів були оформлені з/д накладні, за якими залізнична дорога приймала вугілля до перевезення, у звязку з чим позивач не мав підстав для сумніву щодо достовірності накладних.

Представник позивача пояснив, що за укладеними договорами були здійснені проплати, що підтверджується платіжними дорученнями.

У судове засідання представник відповідача не зявився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю та заперечення проти позову.

В запереченнях проти позову зазначено, що РП «Керченське «Міжрайпаливо» необґрунтовано завищило суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 21018,00 гривень за податковими накладними, одержаними від ТОВ «Анторс ТДМ», яке на момент поставки вугілля не було зареєстроване як юридична особа та не було платником ПДВ, що призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ на суму 21018,00 гривень, у звязку з чим позивачеві було донараховано податкове зобовязання та нараховані штрафні санкції.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку ДПІ в м.Керчі АР Крим, є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю ДПІ в м.Керчі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобовязаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у звязку прийняттям такого повідомлення - рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Республіканське підприємство «Керченське «Міжрайпаливо» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Керченської міської ради 30.08.1993 року, що підтверджується актом про результати невиїзної документальної перевірки Республіканського підприємства «Керченське «Міжрайпаливо» з питань правових відносин з ТОВ «Анторс ТДМ» за період з 27.12.2006 року по 26.05.2007 року від 7 серпня 2008 року № 1327/23-1/01884797.

Відповідно до п.3.1 Статуту Республіканського підприємства «Керченське «Міжрайпаливо», погодженого Першим заступником Голови Фонду майна АР Крим 18 серпня 2005 року, затвердженого Міністром промислової політики, транспорту та паливно-енергетичного комплексу АР Крим 29.06.2005 року, Республіканське підприємство «Керченське «Міжрайпаливо» є юридичною особою, здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України і нормативно-правових актів АР Крим, а також згідно з даним Статутом.

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 01.10.2008 року № 232 Республіканське підприємство «Керченське «Міжрайпаливо» узяте на облік в органах державної податкової служби 28.03.1997 року.

Судом встановлено, що Республіканське підприємство «Керченське «Міжрайпаливо» зареєстроване платником податку на додану вартість 6 жовтня 1997 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100154869.

Таким чином, судом встановлено, що Республіканське підприємство «Керченське «Міжрайпаливо» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що посадовою особою ДПІ в м.Керч на підставі п.4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 XII від 04.12.1990 року проведена невиїзна документальна перевірка Республіканського підприємства «Керченське «Міжрайпаливо» з питань правових відносин з ТОВ «АНТОРС ТДМ» за період з 27.12.2006 року по 26.05.2007 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.08.2008 року № 1327/23-1/01884797, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення Республіканським підприємством «Керченське «Міжрайпаливо» п.п.7.2.3 п.7.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 21018,00 гривень, в тому числі за грудень 2006 року в сумі 3112,00 гривень, за січень 2007 року в сумі 3224,00 гривень, за лютий 2007 року в сумі 13957,00 гривень; за квітень 2007 року в сумі 576,00 гривень,за травень 2007 року в сумі 149,00 гривень.

В акті перевірки зазначено, що виїзною плановою перевіркою РП «Керченське «Межрайтопліво» встановлено, що в грудні 2006 року та січні, лютому 2007 року від ТОВ «АНТОРС ТДМ» м.Києва, здійснювалося постачання вугілля, на що були виписані видаткові накладні, акти прийому передач та податкові накладні.

В акті перевірки вказано, що дані податкові накладні включені РП «Керченське «Межрайтопліво» до податкового кредиту Декларацій з податку на додану вартість за грудень 2006 року, а також січень і лютий, квітень, травень 2007 року.

В акті перевірки зазначено, що дані суми придбання товару підприємством до складу валових витрат не відносилися; для підтвердження задекларованих сум РП «Керченське «Межрайтопліво» в ході виїзної планової перевірки в ДПІ Святошинського району м.Києва був направлений запит для проведення зустрічної перевірки з ТОВ «АНТОРС- ТДМ» за № 37/7/23-1 від 11.01.2008 року. ДПІ Святошинського району м.Києва на адресу ДПІ в м.Керчі АР Крим направило інформацію і копії статутних документів ТОВ «АНТОРС-ТДМ».

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «АНТОРС- ТДМ» як платник податку на додану вартість зареєстровано з 01.03.2007 року і право на виписку податкових накладних за грудень 2006 року та за січень, лютий 2007 року не мало.

Вказано, що відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97 ВР право на нарахування податку і складання податкових накладних представляється виключно особам, зареєстрованим як платник податку в порядку, встановленому ст.9 Закону».

Зазначено, що в порушення вищезгаданих статей підприємством завищений податковий кредит, що призвело до заниження податкових зобовязань в загальному розмірі 21018,00 гривень.

Судом встановлено, що позивач заперечував проти висновків відповідача, викладених в акті перевірки, та надав заперечення до ДПІ в м.Керчі АР Крим.

ДПІ в м.Керчі АР Крим листом від 14.08.2008 року № 10620/10/23-1 визнала висновки, відображені в акті перевірки правомірними та обґрунтованими.

На підставі акту перевірки, керуючись п.п. “б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року, п.17.1.3 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року, п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2008 року № 0001602301/0, у якому зазначено, що позивачем порушено п.п.7.2.3 п.7.2 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у звязку з чим податковим органом визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 31527,00 гривень (21018,00 гривень за основним платежем; 10509,00 гривень за штрафними санкціями).

Судом встановлено, що позивачем в адміністративному порядку було оскаржено податкове повідомлення-рішення № 0001602301/0 від 20 серпня 2008 року.

За наслідками розгляду скарги РП «Керченське «Межрайтопліво» Державною податковою інспекцією в м.Керчі в АР Крим зазначену скаргу залишено без задоволення.

За наслідками розгляду скарги РП «Керченське «Межрайтопліво» Державною податковою інспекцією в АР Крим залишено без змін податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Керчі від 20.08.2008 року № 0001602301/0 та Рішення ДПІ в м.Керчі від 11.09.2008 року № 11865/10/23-1, прийняте за результатами розгляду первинної скарги заявника, а повторну скаргу без задоволення.

Перевіряючи правомірність винесення ДПІ в м.Керчі АР Крим податкового повідомлення рішення № 0001602301/0 від 20.08.2008 року судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд зазначає, що відповідно п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

При цьому суд зауважує, що право на складання податкової накладної має лише особа, яка зареєстрована як платник податку в відповідному податковому органі.

Судом встановлено, що в період з грудня 2006 року по лютий 2007 року згідно документів, наданих позивачем, РП «Керченське «Межрайтопліво» придбавало у ТОВ «АНТОРС ТДМ» вугілля.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.1 Договору постачання №8 від 20 грудня 2006 року ТОВ «АНТОРС ТДМ» зобовязувалося поставити, а РП «Керченське «Межрайтопліво» прийняти та оплатити у встановленому порядку «Товар», найменування, ціна, кількість, якісні показники, марочний склад та строки постачання якого визначені в Додатках, які є невідємною частиною Договору та можуть бути змінені за взаємною домовленістю сторін, яке оформлене письмовою угодою.

Згідно з п.2.1 зазначеного Договору постачання товару продавцем здійснюється з\д транспортом за реквізитами, вказаними в Додатках до договору.

Судом встановлено, що на підтвердження факту відвантаження вугіллю Антрацит ДГр позивачем надані накладна № 11 від 27.12.2006 року на суму 18674,07 гривень (сума ПДВ 3112,34 гривень) та акт приймання передачі від 27.12.2006 року; накладна № 12 від 15.01.2007 року на суму 19340,88 гривень (сума ПДВ 3223,48 гривень) та акт приймання-передачі від 15.01.2007 року; накладна № 13 від 02.02.2007 року на суму 19084,88 гривень (сума ПДВ 3180,81 гривень) та акт приймання-передачі від 02.02.2007 року; накладна № 22 від 13.02.2007 року на суму 34391,87 гривень (сума ПДВ 5731,98 гривень) та акт приймання - передачі від 13.02.2007 року; накладна № 23 від 14.02.2007 року на суму 34615,07 гривень (сума ПДВ 5769,18 гривень) та акт приймання передачі від 14.02.2007 року.

На підтвердження факту правомірності визначення податкового кредиту позивачем надані суду податкові накладні ТОВ «АНТОРС ТДМ» № 11 від 27.12.2006 року на суму 18674,07 гривень (ПДВ 3112,34 гривень), № 12 від 15.01.2007 року на суму 19340,88 гривень (ПДВ 3223,48 гривень), №13 від 02.02.2007 року на суму 19084,88 гривень (ПДВ 3180,81 гривень); № 22 від 13.02.2007 року на суму 34391,87 гривень (ПДВ 5731,98 гривень); № 23 від 14.02.2007 року на суму 34615,07 гривень (ПДВ 5769,18 гривень).

Судом встановлено, що дані податкові накладні включені РП «Керченське «Межрайтопліво» до податкового кредиту Декларацій з ПДВ за грудень 2006 року, січень та лютий, квітень, травень 2007 року на суму 21017,79 гривень.

Суд проаналізувавши документи, які знаходяться в матеріалах справи, приходить до висновку, що РП «Керченське «Межрайтопліво» до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2006 року, січень, лютий, квітень, травень 2007 року включені суми ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ «АНТОРС ТДМ», яке на момент складання податкових накладних не було зареєстровано юридичною особою та не було платником ПДВ, що призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту в розмірі 21018,00 гривень та заниженню податкових зобовязань з ПДВ на суму 21018,00 гривень.

Суд зазначає, що той факт, що ТОВ «АНТОРС ТДМ» на момент складання податкових накладних не було зареєстровано юридичною особою та не було платником ПДВ підтверджується наступним.

ТОВ «АНТОРС ТДМ» було зареєстровано юридичною особою Святошинською районною у м.Києві державною адміністрацією лише 26.02.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 075576 та Витягом з ЄДР юридичних та фізичних осіб підприємців Серії АГ № 360476 від 18.06.2009 року, Довідкою з ЄДРПОУ № 1479 від 27.02.2007 року.

Судом встановлено, що ТОВ «АНТОРС ТДМ» було взято на облік платника податків 27.02.2007 року в ДПІ у Святошинському районі м.Києва, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків від 27.02.2007 року за № 569/29-109.

Суд зазначає, що ТОВ «АНТОРС ТДМ» було зареєстровано платником ПДВ 05.03.2007 року та йому було присвоєно ІПН платника ПДВ № 347621726570, що підтверджується корінцем Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100025612.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до 26.02.2007 року ТОВ «АНТОРС ТДМ» не існувало як юридична особа, взагалі не мало необхідної правоздатності, та не було зареєстровано як платник податку, що давало б право на складання податкових накладних.

Суд зауважує, що ТОВ «АНТОРС ТДМ» не мало право складати податкові накладні до моменту реєстрації платником податку на додану вартість, отже, виписані ТОВ «АНТОРС ТДМ» податкові накладні № 11 від 27.12.2006 року на суму 18674,07 гривень (ПДВ 3112,34 гривень), № 12 від 15.01.2007 року на суму 19340,88 гривень (ПДВ 3223,48 гривень), №13 від 02.02.2007 року на суму 19084,88 гривень (ПДВ 3180,81 гривень); № 22 від 13.02.2007 року на суму 34391,87 гривень (ПДВ 5769,18 гривень); № 23 від 14.02.2007 року на суму 34615,07 гривень (ПДВ 5769,18 гривень) вважаються недійсними.

Таким чином, суд зауважує, що РП «Керченське «Межрайтопліво» не мало право включати суму 21017,79 гривень до складу податкового кредиту.

Посилання представника позивача на той факт, що зобовязання по договору, укладеному між РП «Керченське «Межрайтопліво» та ТОВ «АНТОРС ТДМ» були реально виконані, позивачем перераховані кошти за поставлений товар на розрахунковий рахунок ТОВ «АНТОРС ТДМ», що підтверджується платіжними дорученнями, отже, позивач мав право на включення суми 21017,79 гривень до податкового кредиту, суд не приймає до уваги.

Суд зазначає, що розрахунки за договором позивачем здійснено вже після здійснення державної реєстрації ТОВ «АНТОРС ТДМ» та реєстрації його платником податку, що підтверджується платіжними дорученнями від 10 травня 2007 року, від 17 травня 2007 року, від 3 липня 2007 року, від 17 липня 2007 року, від 25 липня 2007 року, від 1 серпня 2007 року, від 27 серпня 2007 року.

Посилання представника позивача на те, що у РП «Керченське «Межрайтопліво» не було підстав для сумніву щодо наявності у ТОВ «АНТОРС ТДМ» правоустановчих документів у звязку з тим, що були оформлені з/д накладні, за якими залізничною дорогою приймався товар до перевезення суд також вважає безпідставними.

Судом були досліджені з/д накладні, наявні в матеріалах справи: з/д накладна № 48939584 від 29.12.2006 року, з/д накладна № 48939705 від 15.01.2007 року, з/д накладна № 49104247 від 02.02.2007 року, з/д накладна № 48582040 від 15.02.2007 року, з/д накладна № 48582039 від 15.02.2007 року, за якими товар приймався до перевезення, та встановлено, що відправником вантажу за зазначеними з/д накладними були інші субєкти, ніж ТОВ «АНТОРС ТДМ». Отже, зазначене спростовує доводи представника позивача.

Крім того, суд зауважує, що при укладанні РП «Керченське «Межрайтопліво» договорів з ТОВ «АНТОРС ТДМ», позивач мав можливість перевірити чи був зареєстрований ТОВ «АНТОРС ТДМ» платником ПДВ.

Таким чином, суд зазначає, що у звязку з недійсністю податкових накладних, складених ТОВ «АНТОРС ТДМ» у грудні 2006 року, січні, лютому 2007 року, позивачем завищено податковий кредит на суму 21018,00 гривень та заниженню податкових зобовязань з ПДВ на суму 21018,00 гривень, отже ДПІ в м.Керчі АР Крим правомірно було донараховано позивачеві податкове зобовязання у сумі 21018,00 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У звязку з тим, що позивачеві ДПІ в м.Керчі була донарахована сума податкового зобовязання за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року, суд приходить до висновку, що штрафні санкції у розмірі 10509,00 гривень, що складає 50% від суми заниження податкових зобовязань у розмірі 21018,00 гривень, ДПІ в м.Керчі АРК були нараховані правомірно.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0001602301/0 від 20 серпня 2008 року є таким, що прийняте на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.09.2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 28.09.2009 року

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання її у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Трещова О.Р.