Постанова № 4883638, 08.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.09.09Справа №2а-3830/09/8/0170 (14:53) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим,Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення

за участю представників сторін:

від позивача: Дербеньова Наталія Миколаївна, довіреність б/н від 02.02.09р.

від відповідача: Сачок Олег Анатолійович, довіреність №3690/10/10-0 від 07.08.09р.

Суть спору: Приватне підприємство "Продовольча компанія "Агрокрим" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000011502/0 від 09.01.2009р. та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 24891,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, висновки документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2008 року є необґрунтованими та необєктивними. Позивач також вважає, що акт перевірки від 31.12.208р. № 1632/30933340 не підтверджує достовірно наявність факту порушення та має суперечливі висновки, тому не може бути підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Враховуючи викладене позивач вважає, що відмова у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 24891грн. згідно податковому повідомленню-рішенню Красноперкопької ОДПІ від 09.01.2009р. №0000011502/0 є неправомірною.

У судове засідання, що відбулося 01.06.09р., Головне управління Державного казначейства України в АР Крим надало пояснення на адміністративний позов, у яких повідомляє суду, що відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» орган Державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування на підставі висновку податкового органу.

У судове засідання що відбулося 28.07.09р. Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим надала заперечення на позов, у яких повідомляє суду, що перевіряючим у висновку до акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ вказано, що згідно абз. 3 п.п. «а» п.п. 7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР позивачем завищено суму ПДВ заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок за листопад 2008р. на суму 24891,00грн. Враховуючи наведене відповідач вважає, що підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000011502/0 від 09.01.2009р. згідно з пунктом «б» п.п. 4.4.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є обгрунтованими та спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що прийняте згідно норм чинного законодавства.

Відповідач також звертає увагу суду на те, що обовязок надати висновок про відшкодування з бюджету ПДВ виникає лише після набрання законної сили рішенням суду, а у теперішній час ця сума не має статусу бюджетної заборгованості, таким чином на думку відповідача відсутній предмет спору.

28.07.09 до суду надійшло клопотання Красноперекопської ОДПІ про роз'єднання поєднаних в одне провадження позовних вимог про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним та стягнення відшкодування з бюджету ПДВ у самостійні провадження.

Враховуючи те, що вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь позивача бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 24 891,00 грн. сповільнює розгляд справи, суд ухвалою від 28.07.09р. розєднав позовні вимоги приватного підприємства “Продовольча компанія “Агрокрим” до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000011502/0 від 09.01.09р. та про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 24 891,00 грн., виділив позовні вимоги приватного підприємства “Продовольча компанія “Агрокрим” до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 24 891,00 грн. в окреме провадження.

У судовому засіданні, що відбулося 08.09.09р. позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, відповідач заперечував проти позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „ПК „Агрокрим” зареєстровано виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АРК 26.06.2000р. у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з ЄДРПОУ (а.с.50-51).

Судом встановлено, що ПП „ПК „Агрокрим” з 02.10.08р. є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100142734 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.61).

Судом також встановлено, що ПП „ПК „Агрокрим”, як платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування, прийняло рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року та подало податковому органу податкову декларацію від 02.12.08р.(вх. № 19060) (а.с.35-36) та заяву від 02.12.2008р. (вх. № 19064) (а.с.39) про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування у сумі 24891,00 грн., яка відображена у даній податковій декларації. Після подання декларації податковому органу ПП „ПК „Агрокрим” для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників подало 02.12.08р. органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття.

До декларації за листопад 2008 року додано розрахунок суми бюджетного відшкодування від 02.12.08р.(вх. № 19061) (а.с.38).

Судом встановлено, що листом № 75 від 05.12.08р. на адресу відповідача направлено оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (ВМД) № 600080004/8/004741 від 22.10.2008р., про отримання якого свідчить відбиток ОПДІ від 11.12.2008р., тобто, ВМД надана податковому органу під час перевірки (а.с.81).

Для визначення достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008р. Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція провела документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій декларації за листопад 2008 року, за наслідками якої оформлено акт перевірки від 31.12.08р. за № 1632/30933340 (а.с.11-21).

Судом встановлено, що для проведення вищенаведеної камеральної перевірки позивач надав відповідачу платіжні доручення з відміткою банку, копію реєстрів отриманих і виданих податкових накладних за листопад 2008 року та копії товарних та касових чеків за листопад 2008 року, про що свідчить лист № 73 від 05.12.2008р. з відміткою відповідача про його отримання (а.с.24).

У висновку акту перевірки від 31.12.08р. за № 1632/30933340 зазначене наступне.

В результаті перевірки, проведеної на підставі підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 24891,00грн., задеклароване позивачем у податковій декларації з ПДВ за листопад 2008р., у звязку із чим працівники контролюючого органу дійшли висновку про доцільність розглянути питання про проведення позапланової (виїзної) документальної перевірки ПП "Продовольча компанія "Агрокрим", з метою виявлення достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2008р.

У висновку акту перевірки зазначено, що при складенні податкових декларацій з ПДВ за жовтень та листопад 2008р. підприємством порушено:

-абз. 3 п.п. «а» п.п. 7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР,ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" завищено суму ПДВ заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок за листопад 2008р. на суму 24891,00грн.;

-абз. 2 п.п. «а» п.п. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР,ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" завищено суму ПДВ заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок за листопад 2008р. на суму 24891,00грн.;

-п.п.5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" в податкових деклараціях не вірно відображені обсяги поставки, що оподатковуються за нульовою ставкою, а саме експортні операції;

-п.п.5.12.1 та п.п. 5.12.2 п. 5.12 ст. 5 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" завищено суму ПДВ заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок за листопад 2008р. на суму 24891,00грн.

Виходячи з вищенаведеного встановлено, що сума бюджетного відшкодування ПДВ ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" за жовтень 2008р. складатиме 0,00грн. (зворотній бік а.с.18, а.с.19).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 09.01.2009 р. № 0000011502/0, яким згідно з п.п „б” п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та згідно з п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” у відповідності до п.п. 7.7.2 та п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 цього Закону (далі Закон про ПДВ) відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24891,00 грн. (а.с.22).

Не погодившись з висновками акту перевірки від 31.12.08р. за № 1632/30933340 та податковим повідомленням - рішенням від 09.01.2009 р. № 0000011502/0 позивач просить суд визнати нечинним спірне податкове повідомлення рішення.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення поняття “субєкт владних повноважень” наведено у пункті 7 частини першої статті 3 КАС України, відповідно до якого це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із системного аналізу частини другої статті 2 КАС України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у випадку, коли він виникає з публічно-правових відносин за участю субєкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо іншого субєкта, який є учасником спору.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, п.п. 7.7.7 п. 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та за результатами проведення документальних невиїзних (камеральних) перевірок у разі з'ясування факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, мають право надсилати платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Отже, орган державної податкової служби є субєктом владних повноважень, який у правовідносинах, повязаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цього органу є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно п. 1.8 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом, визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Безпосередній порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) врегульований п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно п.п 7.7.3. платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно вимог п.п 7.7.4. платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного від'ємного значення суми податку є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Законодавче визначення бюджетного відшкодування, як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, повязане із сплаченими платником сумами податку.

Отже, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону №168 щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Акт перевірки не встановлює допущених позивачем порушень порядку обчислення бюджетного відшкодування, що підлягає поверненню позивачу із бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.

Судом встановлено, що для розгляду питання про відшкодування з бюджету суми ПДВ позивачем надані відповідачеві усі необхідні документи у відповідності вимогам чинного податкового законодавства, що підтверджується наданими суду документальними доказами, а саме: копіями декларацій з ПДВ за перевірений період з відповідними додатками; копіями вантажних митних декларацій, підтверджуючих факт вивезення (єкспортування) товару за межі митної території України відповідно до митного законодавства; копіями виданих податкових накладних на продані товари, в тому числі за межі митної території України, на підставі яких сформовано податкові зобовязання; копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахуваня коштів на користь іншого платника, в оплату придбаних товарів(послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання; копіями реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за період жовтень-листопад 2008 року.Суд зазначає, що вищенаведеною перевіркою не виявлено взаємовідносин із субєктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні та інші документи яких визнано судом недійсними, або з субєктами господарювання, місцезнаходження яких не встановлено, не встановлено відхилень податкових зобовязань з ПДВ за жовтень та листопад 2008 року (таблиці арк. акту перевірки 8-15, (а.с.15-18)). Крім того, перевіркою підтверджений факт сплати у повному обсязі у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг) суми податку на додану вартість, яка включена до розрахунку бюджетного відшкодування (арк. акту перевірки 6 (а.с.14)).

Тобто, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що в даному випадку підтверджується факт надмірної сплати позивачем податку на додану вартість у розмірі 24891,00 грн., яку заявлено до бюджетного відшкодування за листопад 2008 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у висновках про результати перевірки вказано, що при складанні податкових декларацій за жовтень та листопад 2008 року підприємством завищено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за листопад 2008 року на суму 24891 ,00 грн. ( арк. акту 15-16 (зворотній бік а.с.18, а.с.19)).

Водночас документальною невиїзною (камеральною) перевіркою ПП „ПК „Агрокрим” встановлено (абз. 4 арк. акту 4 (а.с.13), що „платник податку на додану вартість ПП „Продовольча компанія „Агрокрим” не відповідає вимогам законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема відноситься до осіб, вказаних у абз. 3 п.п. «а» п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР”, що не надає права на одержання бюджетного відшкодування, оскільки не є особою, яка проводила діяльність протягом останніх 12 календарних місяців, а саме ПП „Продовольча компанія „Агрокрим” надає декларацію за травень 2008 року, яка свідчить про відсутність діяльності(декларація надана з прочерками).

Тобто, акт перевірки має два суперечливих висновки - про завищення суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за листопад 2008 року на суму 24891 грн. в порушення п.п. 7.7.2 та про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 24891 грн. в порушення вимог п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ.

Про порушення позивачем саме цих норм вказано в спірному повідомленні-рішенні.

Відповідно до п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної( камеральної) перевірки або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються:

а) сума заниження заявленої платником суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом, та підстави для її вирахування;

б) сума перевищення заявленої платником суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом, та підстави для її вирахування;

в) підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування у разі зясування факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 наведеного Закону випливає, що у разі невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, податкове повідомлення може мати тільки одну з підстав, передбачених цим підпунктом.

Відповідно до абз. «а» п.п 7.7.11 Закону України №168 такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування:

особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України) (абзац другий підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7статті 7 );

особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів)

особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців (абзац четвертий підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7статті 7).

У пункті 1.32 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” термін „господарська діяльність” визначено як будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між субєктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

На думку відповідача приватне підприємство „Продовольча компанія „Агрокрим” не має права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки надало з прочерками декларацію за травень 2008 року, що свідчить про відсутність діяльності, тобто, не є особою, яка провадила діяльність протягом останніх 12 календарних місяців.

Суд вважає, що відсутність у травні 2008 року операцій з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) не є доказом того, що позивач є особою, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд вважає висновки відповідача неправомірними та такими, що зроблені з помилковим тлумаченням, на його думку, положень Закону України «Про податок на додану вартість» абзацу 4 п.п. „а” п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 щодо позивача, як особи, яка не має права на отримання бюджетного відшкодування, тобто, висновок носить характер субєктивних припущень.

Як вже було зазначено відповідно до абзацу 4 п.п. „а” п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Протяг (у) простір, проміжок часу (протяг), продовження (про час) (вказівка на більш тривалий період часу) Українсько-російський словник В.С. Ільін, К.П. Дорошенко ( та інші).

Суд вважає, що відсутність у травні 2008 року операцій з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) не є доказом того, що позивач є особою, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців, виходячи з етимологічного значення слова «протягом».

Суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби повноваженням тлумачити Закон України «Про податок на додану вартість, на свій власний розсуд.

При таких обставинах суд вважає, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо.

Крім того, суд зауважує учасників процесу, що фактично у акті перевірки надається описання порушення позивачем абзацу 4 п.п. „а” п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тоді як застосовується абзац 3 п.п. „а” п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є покладення обовязку щодо доказування на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його дій.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 0000011502/0 від 09.01.09р.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач в процесі прийняття оскаржуваного рішення діяв безпідставно, з порушенням приписів ст. 19 Конституції України.

Враховуючи досліджені судом обставини справи суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000011502/0 від 09.01.09р.

Згідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Оскільки позивачем заявлена вимога про визнання оскаржуваного рішення відповідача нечинним, суд, враховуючи повноваження суду, визначені ст.162 КАС України, приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог у звязку з необхідністю повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011502/0 від 09.01.09р.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. із державного бюджету України в порядку ч.1 ст. 94 КАС України.

У судовому засіданні 08.09.09р. проголошені вступна та резолютивна частини постанови, постанова в повному обсязі складена 14.09.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000011502/0 від 09.01.09р. про відмову Приватному підприємству "Продовольча компанія "Агрокрим" у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24891,00грн. за листопад 2008р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим" (96000 м. Красноперекопськ, мкрн.1, буд.18. кв.63, код ЄДР 30933340, р/р 26005301001050 в СФ ВАТ «ВТБ банк», МФО 384997 м. Севастополь) судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.