Постанова № 4882377, 10.08.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.08.09Справа №2а-876/09/8/0170 (10:40 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК

до Відкритого акціонерного товариства “Сімферопольський завод пластмас”

про стягнення

за участю:

від позивача - Скрильова Олена Володимирівна, довіреність № 111/30/09.5 від 10.12.08,

від відповідача - Скориков Максим Павлович, довіреність № 10/222 від 08.04.09,

Обставини спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 14000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”та Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України”, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1, відповідачем у встановлені законодавством строки не відшкодовані Управлінню ПФУ фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у звязку з чим за відповідачем склалась прострочена заборгованість у сумі 14000 грн., яка на момент звернення позивача з позовом до суду не погашена.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.09 р. наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.08.09 р. проти позову заперечував у звязку з незрозумілістю підстав призначення пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство “Сімферопольський завод пластмас”(далі ВАТ “Сімферопольський завод пластмас”) є юридичною особою, зареєстрованою 22.12.1995 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 22.09.2008 року серії НОМЕР_1.

Відповідно до заяви від 25.11.1996 року ВАТ “Сімферопольський завод пластмас” зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду Центрального району м. Сімферополя АРК.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як субєкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій є публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон) всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Таким чином, ВАТ “Сімферопольський завод пластмас” є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

Відповідно до розділу 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

а) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

б) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У звязку з невідшкодуванням відповідачем у строки, передбачені вищевказаною Інструкцією, пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачем разом з повідомленням № 10305/02-5 від 20.11.08 р. (а.с.9) на адресу відповідача було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.“б”-“з”ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за листопад 2008 р.(а.с.10-12).

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “ Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “ Про пенсійне забезпечення ” за листопад 2008 року, ВАТ “Сімферопольський завод пластмас” зобовязане відшкодувати УПФУ Центрального района м. Сімферополя фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсії на загальну суму 14385,02 грн. (а.с.6).

Згідно з пунктом 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем витрати на виплату та доставку пенсій за листопад 2008 року у розмірі 14385,02 грн. до 25.11.2008 року.

Але відповідно до відомостей особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 станом на 07.05.2009 року відповідачем за листопад 2008 року було сплачено лише 385,02 грн., решта заборгованості в розмірі 14000 гривень станом на день розгляду справи не погашена.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог відносно відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2

З цього питання суд зазначає, що призначення пенсії громадянину ОСОБА_1 згідно розпорядження № 148409 відбулося за списком № 2, з 01.09.2008 року проведений перерахунок пенсії у звязку зі збільшенням прожиткового мінімуму. Громадянину ОСОБА_2 пенсія призначена згідно протоколу № 929 від 30.09.2008 року за списком № 2, перерахунок пенсії не проводився.

Витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи на даному підприємстві.

Тому пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначені та виплачуються обґрунтовано, отже, витрати на їх виплату мають бути відшкодовані відповідачем пропорційно відпрацьованого на цьому підприємстві часу.

Суд враховує, що відповідно до частини 12 статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобовязаннями, у тому числі із сплати податків та інших обовязкових платежів.

Приймаючи до уваги, що відповідач суму боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2008 року в розмірі 14000 гривень не погасив, вона підлягає стягненню з відповідача, та позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.08.09 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, постанова у повному обсязі складена 17.08.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Сімферопольський завод пластмас” (АРК, м. Сімферополь, вул.. Трансформаторна, 7, код ЄДРПОУ 0203602, р/р 2600201004964 в АТ «Кредит Банк», МФО 324913 та інші р/р) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК (м. Сімферополь, вул.. Дм.Ульянова, 10, код ЄДРПОУ 22300458, р/р 25607010048701 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805) заборгованість з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2008 р. у сумі 14000 гривень.

3. Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.