Постанова № 4882245, 05.02.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2009 р.                                                                                 № 2а-31330/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зінченко А.В.

при секретарі –Король Д.О.

за участю представників сторін:

позивача –Рябова В.О.

відповідача –Жепалова О.В., Луценко С.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву

імунобіологічних та лікарських препаратів «БІОЛІК»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками

податків у м. Харкові

проскасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив суд після доповнення позовних вимог скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб № 0000010840/0 від 01.10.2008 р., № 0000010840/1 від 31.10.2008 р. та № 0000010840/2 від 22.12.2008 р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1090800, 00 грн. (в тому числі за основним платежем – 363600, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 727200, 00 грн.).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до пункту c) параграфу 7 Протоколу до Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, підписаної 04.03.1994р., підставою для оподаткування в Україні доходу у вигляді роялті, отриманого резидентом США від резидента України, є факт прийняття одержувачем роялті (резидентом США) рішення про включення до свого валового доходу, для цілей оподаткування у Сполучених Штатах, суму такого податку, сплаченого в Україні.

Позивач зазначає, що за відсутності доказів наявності такого рішення у отримувача роялті – фірми «SOLUX CORPORATION» доход у вигляді роялті, отриманий вказаною компанією, не підлягає оподаткуванню в Україні.

В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували. В обґрунтування своїх заперечень вказують на те, що згідно роз’яснення компетентного органу США – Служби Внутрішніх Доходів Департаменту Скарбниці Сполучених штатів Америки від 26.08.2003р. було запроваджено комп’ютеризацію процесу видачі довідок про підтвердження статусу резидента США, внаслідок чого довідки видаються за формою 6166. Сертифікат довідки за формою 6166 видається Філадельфійським сервісним центром, який є структурним підрозділом Служби Внутрішніх Доходів США; довідка за формою 6166 є офіційним урядовим документом і єдиною формою підтвердження права особи (резидента США) на застосування Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал.

За наявності довідки за формою 6166, на думку представників відповідача, доходи нерезидента у вигляді роялті підлягають оподаткуванню податком на прибуток іноземних юридичних осіб згідно ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР та ст. 12 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал за ставкою 10%.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступні обставини.

Працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкового звіту Закритого акціонерного товариства «Біолік» (код ЄДРПОУ 01973452) про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за І квартал та за І півріччя 2008 року, про що складений Акт перевірки № 1970/44-015/01973452 від 22.09.2008р.

В Акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 13.1., 13.2. ст. 13 та п. 16.13. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР та ст. 12 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал. Вказаний висновок було зроблено на підставі наступних фактів.

ЗАТ «Біолік» було подано звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за 1 квартал 2008 року і за 1 півріччя 2008 року. У вказаних звітах платником податків було відображено суму виплаченого нерезиденту (компанія «SOLUX CORPORATION» (США)) доходу у вигляді роялті: 1 квартал 2008 року – 3636000,00 грн., у 2 кварталі 2008 року виплат роялті не проводилось. Водночас податкові зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб не було нараховано, відповідно, утримання та перерахування до Державного бюджету України податку – не зроблено.

На підставі зазначених фактів, керуючись п.п. 13.1., 13.2. ст. 13 та п. 16.13. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 12 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, підписаної 04.03.1994р., відповідач зробив висновок про необхідність оподаткування вказаної суми роялті в Україні за ставкою 15 %.

ЗАТ «Біолік» було подано заперечення до зазначеного акту перевірки з наданням підтверджуючих документів, а саме – нотаріально посвідченої довідки за формою 6166, яка згідно роз’яснень податкових органів мала підтверджувати статус «SOLUX CORPORATION», як резидента США.

З урахуванням вказаних заперечень відповідачем було прийнято рішення про визначення суми податку на доходи нерезидента з сум роялті, сплачених ЗАТ «Біолік» на користь «SOLUX CORPORATION», за ставкою 10 %. Вказане рішення було викладено у висновку № 13777/10/44-018 від 30.09.2008р. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2008р. № 0000010840/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1090800, 00 грн., в тому числі за основним платежем – 363600, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 727200, 00 грн.

Позивачем було оскаржено зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, в ході якого було отримано Рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про результати розгляду первинної скарги від 13.10.2008р. № 2677/05 та Рішення ДПА у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги від 12.12.2008р. № 5412/10/25-203, якими було відмовлено у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 01.10.2008р. № 0000010840/0.

На підставі п. 5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. N 247 відповідачем за результатами адміністративного оскарження було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000010840/1 від 31.10.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1090800, 00 грн. та № 0000010840/2 від 22.12.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1090800, 00 грн.

Як встановлено наявними в матеріалах справи доказами позивачем було здійснено виплату роялті на користь компанії «SOLUX CORPORATION» (США) на підставі Контракту про передачу прав на використання інформації відносно промислового, комерційного та наукового досвіду (ноу-хау) виготовлення НІВ вакцини від 24.03.2006р. та Контракту про передачу прав на використання інформації відносно промислового, комерційного та наукового досвіду (ноу-хау) виробництва готової форми препарату адеметіонін для ін’єкцій від 11.07.2007р. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням № 25 від 20.02.2008р. на суму 100000 доларів США та платіжним дорученням № 5 від 21.01.2008р. на суму 620000 доларів США.

Як вбачається з пояснень відповідача та інших поданих ним документів, відповідач не піддає сумніву належність отримувача роялті – компанії «SOLUX CORPORATION» до резиденції США. Цей висновок підтверджується також фактом зниження застосованої відповідачем ставки податку з 15 %, передбаченої Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до 10 %, визначених Конвенцією між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал.

Статус компанії «SOLUX CORPORATION», як резидента США, підтверджується також наявними в матеріалах справи доказами: довідка від 04.06.2007р., завірена державним нотаріусом штату Каліфорнія, США, та апостильована фінансовим інспектором округу Сан-Дієго, штат Каліфорнія Грегорі Дж. Смітом, а також довідка за формою 6166 від 02.08.2008р. Вказані документи свідчать, що компанія «SOLUX CORPORATION» у 2008 році була резидентом США.

Згідно п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміють, зокрема, роялті.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Крім того, п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Також відповідно до ст. 12 і 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.93 р. N 3767-XII міжнародні договори України підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Таким чином, при розгляді даного спору обов’язковому застосуванню підлягають норми Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, підписаної 04.03.1994р., ратифікованої 26.05.1995р. та яка набрала чинності 05.06.2000р. Даний висновок підтверджується також тим, що згідно п. b) параграфу 1 ст. 2 Конвенції вона застосовується, зокрема, до податку на доход (прибуток) підприємств в Україні.

Правила оподаткування роялті визначено статтею 12 вказаної Конвенції. Так, у відповідності до параграфу 1 вказаної статті роялті, якими фактично володіє резидент Договірної Держави, можуть оподатковуватись у тій Державі. Згідно параграфу 2 ст. 12 Конвенції такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичним володарем цих роялті є резидент іншої Договірної Держави, податок, який стягується, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті.

Суд зазначає, що Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал була підписана разом з Протоколом, що складає невід'ємну частину цієї Конвенції. У відповідності до пункту c) параграфу 7 Протоколу до Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування Україна погодилася, що американський одержувач дивідендів, відсотків або роялті, які можуть оподаткуватись в Україні відповідно до Статей 10 (Дивіденди), 11 (Проценти) або 12 (Роялті), буде вважатися таким, що підлягає оподаткуванню, якщо такий одержувач вирішує включати до свого валового доходу, для цілей оподаткування у Сполучених Штатах, суму такого податку, сплаченого в Україні.

Отже, доход у вигляді роялті, отриманий резидентом США від резидента України, підлягає оподаткуванню в Україні лише за умови наявності рішення отримувача роялті (резидента США) про включення до свого валового доходу, для цілей оподаткування у Сполучених Штатах, суми такого податку, сплаченого в Україні.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте факт наявності такого рішення компанії «SOLUX CORPORATION» відповідачем не доведено. Навпаки, з листа зазначеної компанії від 20.02.2008р. вбачається, що таке рішення не приймалось.

Вказане згідно пункту c) параграфу 7 Протоколу Конвенції підтверджує, що роялті, отримане компанією «SOLUX CORPORATION» від позивача, не підлягають оподаткуванню в Україні.

Таким чином, рішення відповідача щодо визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та нарахування штрафних (фінансових)санкцій суперечить вимогам чинного законодавства.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту c) параграфу 7 Протоколу до Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, що є підставою для їх скасування, як в частині основного платежу, так і в частині штрафних (фінансових) санкцій.

Виходячи з викладеного позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючисьст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «БІОЛІК» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією пороботі з великими платниками податків у м. Харкові податкові повідомлення-рішення:

№ 0000010840/0 від 01.10.2008 р.;

№ 0000010840/1 від 31.10.2008 р.;

№ 0000010840/2 від 22.12.2008 р.

Стягнути з державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «БІОЛІК» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова у повному обсязі виготовлена 10 лютого 2009 року.

Суддя                                                   Зінченко А.В.