Постанова № 4882180, 19.01.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2009 р.                                                                       справа № 34619/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Христофорова А.Б.

при секретарі                                                  Рябовол М.О.,

за участю           

представника позивача

представників відповідача

          Фортель М.Л.,

Максимчук С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу за позовом

Державного підприємства

„Селидіввугілля”

до          Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

про          визнання частково недійсним податкового

повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

02.12.2008 року ДП „Селидіввугілля” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00003371640/0/0 від 04.09.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 04.09.2008 року № 463/15/3342 вказаним податковим повідомленням-рішенням Селидівська ОДПІ нарахувала штрафну санкцію з податку на додану вартість у сумі 90 811,20 гривень відповідно до п.п. 5.3.1, п. 5.3 ст. 5, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань по податку на додану вартість на суму 454055,91 гривень.

Позивач із зазначеним нарахуванням штрафної санкції не погоджується частково з огляду на те, що згідно із розрахунком суми фінансових штрафних санкцій, що є додатком до акту перевірки 463/15/33426253 від 04.09.2008 року відповідач безпідставно зарахував сплачені позивачем платежі в рахунок погашення податкового боргу інших періодів, а не тих (періодів), що були вказані позивачем у платіжних дорученнях.

Вважає посилання відповідача на п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» безпідставним, оскільки вона не передбачає право податкового органу змінювати призначення платежу.

Вважає, що дії відповідача порушують інтереси позивача та суперечать вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, тому просить визнати податкове повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ від 04.09.2008 року № 0000371640/0, предметом якого визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафної санкції з податку на додану вартість загальною сумою 90 811,20 гривень, частково недійсним на суму 84 458, 74 гривень (а.с. 1-3).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення, згідно до яких зазначили, що черговість погашення узгоджених податкових зобов’язань платника чітко визначена пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях. Визначений порядок сплати та зарахування податків є єдиним для всіх платників податків та органів державної податкової служби. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму погашеного податкового боргу відповідно до ст.ст. 16, 17 вказаного закону нараховуються пеня та штрафні санкції. Інспекторами податкової інспекції при нарахуванні штрафу приймається до уваги лише фактична сплата податкових зобов’язань. Просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач – ДП „Селидіввугілля” є юридичною особою та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за № 33426253.

Красноармійською ОДПІ, 29.08.2008 року проводилася невиїзна документальна перевірка Державного підприємства „Селидіввугілля” з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий 2008 року, за результатами якої складено акт 04.09.2008 року № 463/15/3342 (а.с. 11-13).

Як вбачається з п. 1 висновку цього акту, перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у вигляді несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань податку на додану вартість на загальну суму 454055,91 грн. (а.с. 13).

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000371640/0 від 04 вересня 2008 року на суму штрафних санкцій 90811,20 грн. (тобто 20% від 454055,91 грн. за затримку сплати податку на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання) (а.с. 15).

Правовою підставою прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення є п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд вважає нарахування позивачу штрафних санкцій на суму 90811,20 грн. вищевказаним податковим повідомленням-рішенням протиправними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час судового розгляду справи не доведена правомірність своїх дій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Позивач 19.06.2008 року платіжним дорученням № 3935 сплатив податок на додану вартість у розмірі 136 744,74 гривень, зазначивши призначення платежу - ПДВ за травень місяць 2008 року (а.с.17).

Відповідач, в свою чергу, зарахував частину вказаної суми - 115 575,74 грн. на погашення недоїмки за декларацією № 2672 від 20.03.2008 року за лютий місяць 2008 року, про що свідчить зворотній бік облікової картки платника податків (а.с.30-32) та акт перевірки (а.с.12-13). У податковому повідомленні-рішенні № 00003371640/0/0 від 04.09.2008 року відповідач нарахував на вищезазначену суму штрафну санкцію в розмірі 23 115,15 гривень, (20 % від суми 115 575,74 грн.) (а.с.14-15).

27.06.2008 року позивач платіжним дорученням № 4359 сплатив ПДВ у розмірі 363 000,00 (а.с. 19) згідно діючого договору розстрочки № 9 від 30.04.2008 року, який укладений між Красноармійською ОДПІ та ДП „Селидіввугілля” про розстрочення податкових зобов’язань з ПДВ на суму 2 900 000,00 гривень (а.с.21).

Відповідач частину цієї суми у розмірі 306 717, 93 гривень зарахував на погашення недоїмки за декларацією № 2672 від 20.03.2008 року за лютий місяць 2008 року, про що свідчить зворотній бік облікової картки платника податків (а.с.30-32) та акт перевірки (а.с.12-13). У податковому повідомленні-рішенні № 00003371640/0/0 від 04.09.2008 року нарахував на вищезазначену суму сплати штрафну санкцію в розмірі 61343,59 гривень (20 % від суми 306 717, 93 гривень) (а.с.14-15).

          Загалом сума нарахованої штрафної санкції з вищезазначених платежів склала 84 458, 74 гривень.

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Також на порушення позивачем зазначеної норми Закону відповідач посилається у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Суд знаходить необґрунтованим таке посилання відповідача, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Суд вважає, що однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати податку на додану вартість встановлюються спеціальним Законом, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

За таких обставин суд вважає врахування відповідачем суми сплаченого податку на додану вартість на погашення недоїмки минулого періоду – лютого 2008 року необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам закону.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач не довів підставу нарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням № 000037164/0 від 04 вересня 2008 року суми штрафних санкцій 84458,74 грн., суд задовольняє позовні вимоги та визнає вказане податкове повідомлення-рішення частково недійсним на вищевказану суму штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Державного підприємства „Селидіввугілля” до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання податкового повідомлення-рішення від 04.09.2008 року № 0000371640/0 частково недійсним на суму штрафних санкцій у розмірі 84 458,74 гривень.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Красно армійської об’єднаної державної податкової інспекції від 04.09.2008 року № 0000371640/0 на суму штрафних санкцій 84 458,74 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства „Селидіввугілля” (85400, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41, код ЄДРПОУ 334312, р/р 26003301490817 у Філії „Відділення Промінвестбанку у м. Селидове Донецької області”, МФО 334312) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 січня 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 24 січня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.