Постанова № 4882168, 18.02.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2009 р.                                                                       справа № 34348/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Христофорова А.Б.

при секретарі                                                  Рябовол М.О.,

за участю:

представників позивача –                     Бурлаченка А.М., Стародубової О.О.,

представників відповідача – Сивоконь М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Унітех” до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції м. Макіївки про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення від 24 жовтня 2008 року № 0002371540/0 -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Унітех” звернулося до суду з адміністративним позовом до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції м. Макіївки про скасування акту про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток підприємства ТОВ „Унітех” № 6971/15/31501506 від 14.10.2008 року та податкового повідомлення рішення від 24 жовтня 2008 року № 0002371540/0.

Позивачем було надано уточнення до позовних вимог, відповідно до яких він просив суд визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції від 24 жовтня 2008 року № 0002371540/0.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на той факт, що посадовими особами Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток підприємства ТОВ „Унітех” з питання виявлених арифметичних або методологічних помилок у поданих платником податку на прибуток податкових деклараціях за 2006,2007 рік, за результатами якої було складено акт від 14.10.2008 № 6971/15-31501506, в якому встановлені порушення:

1.          Занижено податок на прибуток на суму 35132 грн.:

А) в порушення п. 8.7.1 ст. 8 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94 ВР від 28.12.1994 із змінами та доповненнями за підсумками 2006 року було завищено витрати на поліпшення основних фондів на суму 12228,00 грн., відповідно податок на прибуток – 3057,00 грн.

Б) на порушення вимог наказу ДПА України № 143 від 29.03.2003 „Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств та Порядку її складання” при наданні уточнюючого розрахунку за 11 місяців 2007 року безпідставно зменшено нарахування за 2007 рік на суму 32075 грн.

2. не нарахована сума штрафу у зв’язку з виправленням помилок за результатами минулих податкових періодів у сумі 17 грн.:

А) порушено п. 17.2 ст. 17 ЗУ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 – ІІІ від 21.12.2000 та Наказу ДПА України від 29.03.2003 № 143 „Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання”

          У декларації з податку на прибуток підприємства за 1-е півріччя 2007 року ТОВ „Унітех” заповнено рядок 02.2 (самостійно виявлені помилки з результатами минулих податкових періодів) у сумі – 10760 грн. (від’ємне значення) та рядок 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів) у сумі 11422 грн. (від’ємне значення).

          На підставі висновків Акту перевірки від 14 жовтня 2008 року було винесено податкове повідомлення – рішення № 0002371540/0 від 24 жовтня 2008 року.

          Позивач не погоджується з такими висновками Макіївської ОДПІ посилаючись на п.п. 1.5, 1.6, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 № 327, відповідно до якого факти порушення податкового, валютного та іншого законодавства повинні викладатися в акті невиїзної документальної перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

          Так, зазначає позивач, у встановленому податковим органом порушенні п.п. 8.7.1 ст. 8 ЗУ № 2181 визначено, що ТОВ „Унітех” за підсумками 2006 року було завищено витрати на поліпшення основних фондів на суму 12228,00 грн., відповідно податок на прибуток – 3057,00 грн., але жодних даних щодо причин такого завищення з посиланням на відповідні документи податковим органом не наведено.

          Крім того, вказує позивач, податковим органом було також встановлено порушення вимог наказу ДПА № 143 від 29.03.2003 при наданні уточнюючого розрахунку за 11 місяців 2007 року, що полягало у безпідставному зменшенні нарахування за 2007 рік на суму 32075 грн., однак, відповідачем не зазначено причин безпідставності зменшення нарахування та підстав для здійснення такого висновку посадовими особами Макіївської ОДПІ під час здійснення перевірки.

          Керуючись викладеним, позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції від 24 жовтня 2008 року № 0002371540/0.

          Представник відповідача заперечував проти позову ТОВ „Унітех” та зазначав, що посадовими особами Макіївської ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ „Унітех” податкової звітності з податку на прибуток підприємства у відповідності до вимог ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 4 ЗУ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та правомірно встановлено факти порушення податкового законодавства у відповідності до вимог ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та Наказу ДПА № 143 від 29.03.2003 року. Спираючись на викладене, представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

          У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

          Представник відповідача заперечував проти задоволенні позовних вимог та під час надання пояснень, на яких ґрунтуються заперечення, дотримувався позиції, що викладена у письмових запереченнях на позовну заяву „Унітех”.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Унітех” є юридичною особою, ідентифікаційний код 31501506, зареєстрований як платник податків у ДПІ у Кіровському районі м. Макіївки з 07.05.2001.

14.10.2008 року відповідачем – Макіївською об’єднаною державною податковою інспекцією складений акт про результати документальної (камеральної) перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Унітех” від 14 жовтня 2008 року за № 6971/15/31501506, яким встановлено порушення п. 8.7.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та вимог наказу ДПА України № 143 від 29.03.2003 року «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання».

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 24.10.2008 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0002371540/0 щодо визначення суми податкових зобов’язань у розмірі 36905,60, у тому числі за основним платежем (податок на прибуток) 35149,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1756,60 грн.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

08.02.2007 року позивачем до Кіровського відділення Макіївської ОДПІ було подано декларацію з податку на прибуток підприємства, яку було зареєстровано за № 31924, відповідно до якої у рядку 04.10 «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин» було визначено значення 76363,00 грн.

07.02.2008 та 08.02.2008 року позивачем були подані до Кіровського відділення Макіївської ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємства №№ 360,365,366 у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період – 2006 рік:

1. Податковий період, за який виправляються помилки, - 2006 рік. Збільшена сума витрат на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин на 21930 гривень (рядок 04.10) (уточнюючий розрахунок № 360).

2. Податковий період, за який виправляються помилки, - 2006 рік. Збільшена сума витрат на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин на 12229 гривень (рядок 04.10) (уточнюючий розрахунок № 365).

3. Податковий період, за який виправляються помилки, - 2006 рік. Збільшена сума витрат на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин на 6194 гривень (рядок 04.10) (уточнюючий розрахунок № 366).

Отже, за результатами подання декларації з податку на прибуток підприємства та уточнюючих розрахунків позивачем самостійно було віднесено на витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин у 2006 році суму у розмірі 116716 гривень.

У відповідності до вимог п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Відповідно до таблиці 3 додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік визначено, що сукупна балансова вартість основних фондів на початок звітного періоду складала 1044879 грн., та відповідно у графі 4 зазначеної таблиці визначено ліміт суми витрат на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат у розмірі 104488 грн.

Так, різниця між витратами самостійно віднесеними позивачем на витрати на поліпшення основних фондів та лімітом на звітний період складає відповідно: 116716 – 104488 = 12288 грн.

Згідно п.10.1 ст. 10 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування, отже, податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємства становить 12288х25%=3057 грн.

Разом з тим, визначаючи позивачу розмір податкового зобов’язання відповідачем були допущені наступні порушення вимог податкового законодавства, які, на думку суду, виключають можливість прийняття податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідачем у період з 22.02.2008 по 21.03.2008 було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 30.09.2007, за результатами якої було складено акт № 1941/23-4/31501506 від 28.03.2008 року. Вказаним актом було встановлено завищення скоригованої суми валових витрат за 2006 рік в сумі 57952 грн. та заниження податку на прибуток у розмірі 14488 грн., з чим ТОВ „Унітех” погодилося.

Як вбачається з цього акту, під час перевірки податковим органом досліджувалися податкова декларація за 2006 рік від 08.02.2007 № 31924 та уточнюючі розрахунки від 07.02.2008 № 365, від 07.02.2008 № 360, від 08.02.2008 № 366, але відповідних висновків щодо заниження податкового зобов’язання відповідачем зроблено не було.

Підпункт 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає поняття камеральної перевірки як перевірки, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Отже, підставами для проведення камеральної перевірки є виключно дані, які містяться у податковій декларації (уточнюючому розрахунку).

Дані, що містяться у податковій декларації за 2006 рік від 08.02.2007 № 31924 та уточнюючих розрахунках від 07.02.2008 № 365, від 07.02.2008 № 360, від 08.02.2008 № 366 вже були предметом дослідження під час здійснення податковим органом виїзної планової перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 30.09.2007. За наслідками вивчення таких даних податковим органом були здійснені відповідні висновки, якими не було встановлено завищення витрат на поліпшення основних фондів на суму 12228,00 грн.

В пункті 4 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» наголошується, що вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

Таким чином, у даному випадку в відповідача були відсутні підстави для здійснення фактично повторної перевірки висновків податкового органу шляхом проведення камеральної перевірки.

          Крім того, пунктом 3 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів» від 17 липня 2006 року N 416, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 липня2006 р. за872/12746, установлені строки проведення камеральних перевірок. Щодо податку на прибуток така перевірка проводиться у строк протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному кварталу (півріччю, року). При цьому, у разі отримання органом державної податкової служби декларацій (розрахунків), що подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), а також декларацій (розрахунків) за нововідведені земельні ділянки (для земельного податку), за новоукладені договори (для орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності), за нові земельні ділянки (для фіксованого сільськогосподарського податку) камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку).

          Оскільки податкова декларація за 2006 рік була подана 08.02.2007, та уточнюючі розрахунки № 365 та № 360 подані 07.02.2008, уточнюючий розрахунок № 366 подано 08.02.2008, відповідачем був пропущений строк проведення камеральної перевірки.

          Також, відповідно до п. 4 вказаного вище Наказу акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у таких випадках:

за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку);

якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

У акті перевірки № 6971/15/31501506 від 14.10.2008 року відсутні будь-які відомості щодо допущення арифметичної або методологічної помилки позивачем у податковій декларації та уточнюючих розрахунках. Також наявність таких помилок не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду справи. Більш того, у цьому акті відповідач безпосередньо встановив порушення позивачем п.п. 8.7.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що не є арифметичною або методологічною помилкою. Отже, у даному випадку були відсутні підстави для проведення камеральної перевірки податкової декларації за 2006 рік від 08.02.2007 № 31924 та уточнюючих розрахунків від 07.02.2008 № 365, від 07.02.2008 № 360, від 08.02.2008 № 366.

Крім того, як встановлено судом вище, сума податкового зобов’язання, яка підлягала сплаті позивачем до бюджету, визначалася відповідачем виходячи саме з даних податкової декларації за 2006 рік від 08.02.2007 № 31924 та уточнюючих розрахунків від 07.02.2008 № 365, від 07.02.2008 № 360, від 08.02.2008 № 366.

Разом з тим, у акті про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток підприємства ТОВ «Унітех» від 14.10.2008р. № 6971/15/31501506 відповідач не посилається на вищевказані уточнюючі розрахунки; у якості підстав перевірки в акті зазначені декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік (вх. № 31924 від 07.02.2007р.), І півріччя 2007р. (№ 6966 від 07.08.2007р.), 11 місяців 2007р. (вх. № 11665 від 17.12.2007р.), 2007 рік (вх. №14667 від 07.02.2008р.), уточнюючи розрахунки за 11 місяців 2007р. (№ 359 від 07.02.2008р.), 2007 рік (вх. № 1195 від 24.03.2008р.), які у своїй сукупності не обґрунтовують розмір донарахованого податкового зобов’язання.

Судом також встановлено, що 17.12.2007 позивачем до Кіровського відділення Макіївської ОДПІ було подано декларацію з податку на прибуток підприємства № 11665 за звітний період – 11 місяців 2007 року, відповідно до якої позивачем самостійно віднесено на валові витрати: витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у сумі 1859576 грн. (рядок 04.1) та убуток балансової вартості запасів – 214605 грн. (рядок 04.2)

07.02.2008 року ТОВ „Унітех” до Кіровського відділення Макіївської ОДПІ було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємства № 359 у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період – 11 місяців 2007 року, відповідно до якого за зазначений період було збільшено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на 374104 грн. (рядок 04.1) та зменшено суму убутку балансової вартості запасів на 214605 грн., внаслідок чого позивачем було визначено суму завищеного об’єкту оподаткування у розмірі 159499 грн., а відповідно переплати зобов’язань з податку на прибуток підприємства у розмірі 39875 грн.

Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства та її форма затверджені наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003 року.

Згідно п.п. 3.1 п. 3 Порядку визначено порядок заповнення декларації, зокрема, що стосується заповнення рядків 04.1 та 04.2, порядок заповнення яких у декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ „Унітех” за 11 місяців 2007 року, посадовими особами Макіївської ОДПІ був визначений як такий, що порушує вимоги наказу ДПА № 143.

Так, згідно вище визначеного пункту Порядку рядок 04.1 заповнюється у відповідності до вимог п.п. п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2 ст.5, а рядок 04.2 - п. 5.9 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідно.

Пунктом 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          У відповідності до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

          Згідно п. 5.9 ст. 5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).           Суд вважає за необхідне зазначити, що з метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з п’яти методів бухгалтерського обліку, але під час проведення невиїзної документальної перевірки порядок оцінки вибуття запасів позивача не був об’єктом перевірки.

          Крім того, судом не сприймаються доводи відповідача щодо віднесення факту уточнення позивачем показника убутку балансової вартості запасів, а саме зменшення об’єкту оподаткування та уточнення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) – збільшення об’єкту оподаткування до порушень вимог наказу ДПА України № 143 від 29.03.2003 року «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», оскільки зазначеним порядком або іншим нормативним актом, що стосується порядку оподаткування прибутку підприємств не визначено заборони щодо внесення уточнюючим розрахунком змін до декларації, внаслідок яких формується завищена сума об’єкту оподаткування та визначається переплата зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

          Тому, з огляду на викладене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ТОВ „Унітех” до Макіївської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 24 жовтня 2008 року № 0002371540/0, оскільки зазначеним податковим повідомленням-рішенням неправомірно донараховано позивачу суму податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємства у розмірі 32075 грн. та нараховано штрафні санкції.

Стосовно доводів позивача, що проведена відповідачем перевірка не є камеральною, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вказувалося судом вище, згідно з пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону № 2181 камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок є у розумінні пп. 1.11 ст. 1 Закону № 2181 податковим деклараціями.

Невиїзна документальна перевірка, здійснена відповідачем, була проведена виключно на підставі даних, зазначених в податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. З наведеного вбачається, що зазначена перевірка відповідає визначенню „камеральна перевірка”, тому доводи позивача з приводу відсутності нормативної регламентації порядку проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки судом не приймаються.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного та враховуючи принципи частини 2 ст. 71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що Макіївською ОДПІ не було доведено суду правомірність прийняття податкового повідомлення – рішення від 24 жовтня 2008 року № 0002371540/0 щодо донарахування основного платежу з податку на прибуток у розмірі 35149 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1756,60, тому позовні вимоги ТОВ „Унітех” підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Унітех” до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції м. Макіївки про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення від 24 жовтня 2008 року № 0002371540/0 задовольнити .

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції м. Макіївки від 24 жовтня 2008 року № 0002371540/0 щодо донарахування основного платежу з податку на прибуток у розмірі 35149 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1756,60 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Унітех” витрат по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 18 лютого 2009 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 23 лютого 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.