Постанова № 4882055, 06.04.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2009 р.                                                                       справа № 33234/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Кошкош О.О.

при секретарі                                                  

при секретарі                                         Гумуржи Т.В.

за участю

представників позивача Твардовської Л.Г., Лисак Т.Г.

представників відповідача Наумової О.С., Рибалка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулось до суду з позовом до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем про ведена невиїзна документальна перевірка з питання нарахування та сплати аван сового внеску з податку на прибуток при сплаті Державним підприємством "Доб ропіллявугілля" розстроченої частини прибутку (доходу) господарських організа цій, що вилучається до бюджету у серпні 2008 році (акт №769/15-1/32186934 від 14.10.08 року). За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0002381540/0 від 20.10.08 року, яким на підставі п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань пла тників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", застосо вана штрафна санкція у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого подат ку, збору (обов'язкового платежу) у сумі 35 469,00грн. (47 290,00грн. х 25% х 2 = 23 646,00грн.; 23 646,00грн. +11 823,00грн. = 35 469,00грн.)

Позивач не згодний з визначеним податковим органом розміром штрафної санкції і вважає його необґрунтованим з огляду на те, що між ДП „Добропіллявугілля" та Добропільською ОДПІ укладені до говір про реструктуризацію податкового боргу №5/62 від 23.05.2006 року та додатко ва угода від 28.12.2006 року, якими розстрочена сума податкового боргу по платежу частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету у розмірі 4 445 793,62 грн. На підставі вищевказаних договорів підписаний графік погашення сум сплати реструктуризованого податкового боргу. Позивач на виконання графіка у серпні 2008р. платіжним дорученням № 6776 від 28.08.2008 року сплатило суму розстроченої частини прибутку (доходу) господарсь ких організацій, що вилучається до бюджету у сумі 47 290,00 грн., тобто позивач оплатив частину прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається бюджету, а не дивіденди, як зазначив податковий орган в акті перевірки.

Просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002381540/0 від 20.10.08 року на суму 35469,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов, надали пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Державне підприємство «Добропіллявугілля» 11.03.2003 року зареєстровано виконавчим комітетом Добропільської міської ради як юридична особа, знаходиться на податковому обліку у Добропільській об’єднаній державній податковій інспекції .

Відповідач Добропільська ОДПІ є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка податкової звітності з податку на прибуток Державного підприємства «Добропіллявугілля», за результатами якої складений акт № 769/15-1/32186934 від 14.10.2008 року.

На підставі висновків акту встановлене заниження сплати податку на прибуток за серпень 2008 року у розмірі 11823,00 грн., в результаті чого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням рішенням № 0002381540/0 від 20.10.2008 року підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов’язання з податку в розмірі 35469,00 грн., в тому числі за основним платежем 11823,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 23646,00 грн.

Позивач оскаржує зазначене рішення повністю, посилаючись на помилкове застосування відповідачем положень пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та, як слідство, протиправність визначення суми штрафу відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як вважає податкова інспекція, оскільки позивач сплатив саме частину прибутку господарських організацій, що вилучаються до бюджету платіжним дорученням № 6776 від 28.08.2008 року, то позивачу правомірно нарахована штрафна санкція у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку у сумі 35469,00 грн.

Суд вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством «Добропіллявугілля» та Добропільською об’єднаною державною податковою інспекцією укладений до говір про реструктуризацію податкового боргу №5/62 від 23.05.2006р. та додатко ва угода від 28.12.2006 року, якими розстрочена сума податкового боргу по платежу частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету у розмірі 4 445 793,62грн.

На підставі зазначеного договору та додаткової угоди підписаний графік погашення сум сплати реструктуризованого податкового боргу.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» платіжним дорученням №6776 від 28.08.2008 року сплатило суму розстроченої частини прибутку (доходу) господарсь ких організацій, що вилучається до бюджету у сумі 47290,83 грн., зазначивши при цьому у графі призначення платежу – реструктуризація боргу основного платежу частини прибутку.

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

З метою включення платежу у вигляді дивідендів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними, комунальними підприємствами до переліку обов'язкових платежів, що справляються згідно з нормами податкового законодавства, зазначений платіж включено до пункту 3 частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування".

Враховуючи вищенаведене, платіж у вигляді дивідендів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами згідно з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є окремим обов'язковим платежем, який передбачено Законом України "Про систему оподаткування".

Згідно з підпунктом 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що емітент, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахований на суму дивідендів, призначених для виплати. Тобто норма Закону передбачає одночасну сплату дивідендів всім акціонерам та за рішенням емітента, а не окремо випадок нарахування частини прибутку на рахунки держави.

Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому, відповідно, державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету, що є логічним, оскільки в даному випадку в якості акціонерів виступає держава чи місцеві органи влади в одній особі.

Відповідно до статті 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 року N 158, наказом ДПА України від 12.05.2008 N 294 затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2008 році, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.05.2008 за N 458/15149.

Норматив і порядок відрахування такої частини прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, тобто не за рішенням емітента.

При зазначеному механізмі вказані відрахування здійснюються не будь-якому акціонеру, як передбачає Закон, а лише на рахунок державного або місцевих бюджетів і не здійснюється на рахунки інших акціонерів.

Слід відмітити, що вказані платежі у вигляді частини прибутку (доходу) та платежі у вигляді дивідендів відрізняються один від одного: порядком нарахування, порядком сплати, а також базою для обчислення цих показників.

З наведеного виходить, що дивіденди і частина прибутку (доходу) є хоч і подібні, але різні економічні категорії, які в першому випадку стосуються в більшій мірі прав акціонерів, а в другому випадку - зобов'язання емітента в першочерговому порядку забезпечити вимоги держави.

Тому норми стосовно сплати авансових платежів, що передбачені в пункті 7.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", застосовуються лише під час обчислення дивідендів та платежів, що прирівняні до них згідно з пунктом 1.9 цього Закону, тобто платежів, що сплачують державні, некорпоратизовані, казенні чи комунальні підприємства і не поширюються на інших платників, які зобов'язані відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік сплачувати частину прибутку (доходу).

Відповідно до пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 25 відсотків, нарахований на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

При цьому пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Отже, якщо підприємство при виплаті дивідендів не сплатило авансовий внесок з податку на прибуток або сплатило не в повному об'ємі, то таке підприємство повинно сплатити штраф у двократному розмірі від суми несплаченого авансового внеску відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181 незалежно від того, хто виявив таке порушення.

З огляду на наведене суд дійшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0002381540/0 від 20.10.2008 року в частині донарахованих авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 35469,00 грн., в тому числі за основним платежем 11823,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 23646,00 грн., оскільки відповідно до пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" нарахування авансових внесків здійснюється на суму дивідендів, які визначені відповідачем безпідставно.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.          

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідач не надав суду доказів щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення – рішення.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,          

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення – задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції № 0002381540/0 від 20.10.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» судовий збір у сумі 3(три) грн. 40 коп.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Кошкош О.О.