Постанова № 48770638, 12.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року Справа № 876/5875/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Яворського І.О.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

прокурора Турчина І.Я.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу прокуратури міста Луцька на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури міста Луцька про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури міста Луцька, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання обґрунтованої відповіді на його звернення та зобов'язати повторно розглянути його по суті.

Вважає, що відповідач всупереч вимогам Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про прокуратуру» не розглянув належним чином його заяву, вчинив бездіяльність, а саме, не надав вичерпної відповіді по суті на всі питання, порушені у заяві.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.05.2015 року позов задоволений.

Відповідач - прокуратура міста Луцька оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що за результатами розгляду звернення позивача прокуратурою міста Луцька підготовлена та скерована ОСОБА_2 відповідь, в якій відповідно до питань, зазначених у зверненні, роз'яснено його права та обсяг повноважень прокуратури. Вважає прокурор, що розгляд звернення був повний і бездіяльності не вчинено.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 1 квітня 2015 року звернувся до прокуратури міста Луцька із заявою, у якій просив: 1) провести перевірку на предмет правомірності описаних в заяві дій ОСОБА_3 та, у випадку виявлення ознак правопорушень, притягнути її до відповідальності; 2) створити комісію для перевірки адекватності поведінки ОСОБА_3, яка виражається в написанні численних заяв та звернень до органів державної влади та вжити заходів реагування; 3) вжити дієві заходи, які б унеможливили в подальшому зловживанням зі сторони ОСОБА_3 правом на звернення на шкоду конституційним правам ОСОБА_2

До заяви ОСОБА_2 було додано копії відповідей на звернення ОСОБА_3

10 квітня 2015 року прокуратурою міста Луцька надана відповідь, якою повідомлено ОСОБА_2 про результати розгляду звернення щодо можливих неправомірних дій ОСОБА_3 в якому зазначено, що прокуратура здійснює функцію нагляду за додержанням та застосуванням прав і свобод людини і громадянина виключно у формі представництва інтересів громадянина і державі в суді і оскільки підстав для представництва його інтересів не встановлено, то роз'яснено, що заявник має право на самостійне звернення до суду про захист порушених своїх прав, зокрема, на повагу до честі та гідності. Також роз'яснено право на оскарження цієї відповіді до вищестоящого прокурора або до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідачем розглянуте звернення ОСОБА_2 від 1 квітня 2015 року без дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян», оскільки не на всі порушені у зверненні питання була надана вичерпна відповідь та не вжито відповідних заходів для їх вирішення.

При цьому, судом першої інстанції не зазначено і не встановлено, на які саме питання не була надана відповідь та які заходи не вжиті прокуратурою міста Луцька у відповідь на звернення ОСОБА_2

З такою постановою суду першої інстанції не погоджується колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, вважає її необґрунтованою, а висновки суду такими, що не відповідають встановленим обставинам та є неповними.

Як встановлено із звернення ОСОБА_2 та пояснень його представника в суді апеляційної інстанції, позивач звертався у прокуратуру міста Луцька відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ч. 3, 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»).

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»).

Статтею 2 Закону України «Про прокуратуру» встановлені функції прокуратури, зокрема, на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до пункту 1 розділу ХХІІІ Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Статтею 23 цього Закону встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналізуючи вищенаведені норми та питання, порушені позивачем ОСОБА_2 у зверненні, апеляційний суд вважає, що проведення перевірки на предмет правомірності описаних в заяві дій ОСОБА_3 та притягнення її до відповідальності; створення комісії для перевірки адекватності поведінки ОСОБА_3, яка виражається в написанні численних заяв та звернень до органів державної влади та вжиття заходів реагування; вжиття дієвих заходів, які б унеможливили в подальшому зловживанням зі сторони ОСОБА_3 правом на звернення на шкоду конституційним правам ОСОБА_2 знаходиться поза межами компетенції прокуратури, визначеної Законом України «Про прокуратуру».

Тому відповідь прокуратури міста Луцька на звернення ОСОБА_2 апеляційний суд вважає повною, вичерпною і такою, що відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян». Звернення позивача було об'єктивно та вчасно розглянуте, викладені у ньому факти перевірені та прийняте рішення в межах компетенції прокуратури.

Апеляційний суд зазначає, що твердження позивача про нерозгляд прокуратурою міста Луцька його звернення по суті є його суб'єктивною думкою, оскільки відповідь на звернення позивача була надана у спосіб та строк, встановлені чинним законодавством.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідач -прокуратура міста Луцька, як суб'єкт владних повноважень, на якого статтею 71 КАС України покладений обов'язок доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, надала суду належні докази правомірності своїх дій, пов'язаних із розглядом звернення ОСОБА_2

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи, що обставини справи судом першої інстанції з'ясовані неповно, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також доведення відповідачем своїх заперечень проти позову, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу прокуратури міста Луцька задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі № 803/785/15-a - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді Т.В. Онишкевич

І.О. Яворський