Ухвала суду № 48770630, 13.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року Справа № 876/12105/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сеника Р.П., Носа С.П.

за участі секретаря судового засідання Гелецького П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року в справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» про стягнення податкового боргу в сумі 38 013,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулася з позовом в суд до приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» про стягнення податкового боргу в сумі 38 013,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість в загальному розмірі 38 013,00 грн., що виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року в справі №809/1918/13а адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням приватним акціонерним товариством «Зелене господарство» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року в справі №809/1918/13а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що відповідачем проводилася сплата заборгованості по податку на додану вартість, однак орган державної податкової служби зараховував сплачені суми податку в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ПрАТ «Зелене господарство» подано до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.05.2013 року. У вказаній податковій декларації, відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2013 року в розмірі 38 013,00 грн.

У зв'язку з несплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання, 21.06.2013 року податкова інспекція звернулась з позовом до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В силу вимог пункту 54.1 статті 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На момент виникнення обов'язку із сплати податку на додану вартість за квітень 2013 року у ПрАТ «Зелене господарство» був наявний непогашений податковий борг із податку на додану вартість за інші періоди, в тому числі й такий податковий борг, щодо сум якого, податковим органом надіслано відповідачу першу податкову вимогу форми «Ю1» від 02.09.2004 року за № 1/1915/29343/10/24-1-205 та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 08.10.2004 року за № 2/2140/34457/10/24-1-205. Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську направлялися відповідачу вказані податкові вимоги, які отримані ПрАТ «Зелене господарство» 07.09.2004 року та 14.10.2004 відповідно, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення. На час розгляду справи податкові вимоги є неоскарженими та невідкликаними.

За приписами пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як видно із зворотнього боку облікових карток платника податків, податковий орган за наявності такої сплати виконував свої повноваження враховуючи положення пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України та відповідно перераховував зазначені кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Враховуючи вимоги статті 87 Податкового кодексу України суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що кошти, які надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку черговості незалежно від напряму сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом. При цьому, зарахування коштів, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, є обов'язком органу державної податкової служби.

З огляду на наведене, апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року в справі №809/1918/13а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді Р.П. Сеник

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 18.08.2015 року