ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30.09.09 р. Справа № 1/220
за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Пасіфік”
м. Маріуполь Донецької області
про стягнення 955 608 грн. 14 коп.
Суддя Азарова З. П.
При секретарі судового засідання: Розум А.С.
Представники:
Від позивача – Чернік С.І. - представник
Від відповідача – не з’явився
В засіданні брали участь:
СУТЬ СПРАВИ:
Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк” м. Київ звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пасіфік” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 757 912 грн. 89 коп., за відсотками у сумі 107 493 грн. 24 коп., пені у сумі 118 483 грн. 58 коп.
В обґрунтування позову позивач надав: кредитний договір № СМ/102/042/2005 від 01.12.2005р., додаткову угоду № 1 від 28.11.2006р. до вказаного договору, кредитні заявки від 01.12.2005р., від 28.11.2006р., повідомлення № 22-3-1/26000 від 02.12.2008р., розрахунок позову.
В судове засідання 03.09.2009р. відповідач не з’явився, вимоги суду не виконав. Розгляд справи був відкладений. Судом був направлений запит до Головного управління статистики у Донецькій області про державну реєстрацію відповідача.
В наступне судове засідання сторони не з’явилися. На адресу суду надійшла довідка Головного управління статистики у Донецькій області, відповідно до якої відповідач зареєстрований за іншою адресою, ніж вказана позивачем у позовній заяві: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, провулок Дніпропетровський, 15, тому суд направив ухвалу за вказаною адресою та зобов’язати позивача направити копію позовної заяви за вказаною адресою. Розгляд справи був відкладений.
В судовому засіданні 30.09.2009р. позивач повідомив про зміну найменування Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” на Публічне акціонерне товариство “ОТП Банк”. Крім того, надав заяву про зменшення позовних вимог в частині пені, яку просить стягнути у сумі 90 202 грн. 01 коп.
Заява прийнята судом, оскільки вона не протиречить вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідач у судове засідання знову не з’явився, незважаючи на те, що він був повідомлений належним чином про розгляд справи. Він не скористався своїм процесуальним правом на захист інтересів, не надав відзив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 01.12.2005 року між Акціонерним комерційним банком “Райффайзенбанк Україна” в особі Маріупольського відділення (правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Пасіфік” був укладений кредитний договір № СМ/102/042/2005 від 01.12.2005р.
Відповідно до умов договору банк зобов’язався надати позичальнику (відповідачу) кредит у розмірі 1 350 000 грн. 00 коп., а позичальник (відповідач) зобов’язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту згідно з узгодженим сторонами графіком повернення кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом у розмірі 17 % річних.
Пунктом 1.4.1.1 договору визначено, що у разі використання фіксованої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, яка є незмінною на весь строк дії договору, з розрахунку річної бази нарахування процентів. Відповідно до пункту 1.4.1.2 договору у разі використання плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR+Фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. Згідно з пунктом 1.4.1.3 договору плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає корегуванню протягом дії договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дня видачі кредиту чи його першої частини (траншу). Плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 12 місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи із ставок FIDR (фактично діюча на дату корегування) + Фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. Пунктом 1.4.1.4 договору закріплено, що проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у графіку повернення кредиту та сплати процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов пункту 1.5 договору.
Згідно з пунктом 1.5.1 договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів шляхом безготівкового перерахування, а пунктом 1.5.1.1 договору закріплено, що нараховані в порядку, передбаченому договором проценти, сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту. Якщо до сплати процентів з моменту надання кредиту залишається не більш трьох банківських днів, перше нарахування та сплата процентів здійснюється у наступному місяці.
Додатковою угодою № 1 від 28.11.2006р. сторони збільшили розмір кредиту до 1 875 000 грн. 00 коп. та визначили, що він надається двома траншами: перший транш – 1 350 000 грн. 00 коп., другий транш – 685 714 грн. 30 коп., а повідомленням вих. № 22-3-1/26000 від 02.12.2008р. відповідач був проінформований про збільшення розміру процентної ставки до 21 % річних.
Графіком погашення кредиту сторони передбачили щомісячну суму погашення кредиту 51 190 грн. 48 коп. та відсотків з кінцевим терміном погашення 01.12.2009р.
Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення міститься у пункті першому статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Позивач виконав свої зобов’язання та надав кредитні кошти у розмірі, визначеному договором. Проте, відповідач належним чином графік погашення кредиту не виконував, внаслідок чого за ним виникла прострочена заборгованість за кредитом та відсотками.
В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. Так пунктом 4.1.1 договору за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами в обумовлені в договорі строки, позичальник (відповідач) повинен сплатити банку (позивачу) пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання, за кожний день прострочки. Проте стаття 1 Закону України 1 “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а статтею 3 вказаного Закону закріплено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Факт прострочки виконання зобов’язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач правомірно нарахував пеню згідно з вимогами вказаного Закону у сумі 90 202 грн. 01 коп.
Крім того, пунктом 1.9.1 договору сторони передбачили, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому, або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх зобов’язань за договором. При цьому, виконання боргових зобов’язань повинно бути проведено позичальником протягом семи банківських днів з дати надіслання банком відповідної вимоги. Відповідачем були порушені умови договору щодо погашення заборгованості за кредитом та відсотків відповідно узгодженого сторонами графіку, тому позивач 02.11.2008р. направив відповідачу лист № 22-3-2/37505 від 17.10.2008р. з вимогою достроково погасити заборгованість. Вимога залишена відповідачем без задоволення, тому позивач правомірно звернувся з позовом.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України). Позивач довів позовні вимоги, тому вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” м. Київ задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пасіфік” (87517, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський р-н, пров. Дніпропетровський, 15, ідентифікаційний код 24654798, р/р 26006201308902 в Маріупольському відділенні ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 300528) на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП ”Банк” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, к/р 32006191001 в Головному Управлінні НБУ по місту Києву і Київській області, МФО 321024, ідентифікаційний код 21685166) заборгованість за кредитом у сумі 757 912 грн. 89 коп., за відсотками у сумі 107 493 грн. 24 коп., пеню у сумі 90 202 грн. 01 коп., судові витрати по сплаті державного мита 9 556 грн. 08 коп., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. 00 коп.
Повернути позивачу зайве сплачені витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 194 грн. 50 коп. Видати довідку.
Рішення оголошено в засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 4873936, Господарський суд Донецької області було прийнято 30.09.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1/220. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: