Постанова № 48734151, 24.01.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/24/14 Головуючий в 1-й інстанції: суддя Олійник М.Ю.

Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції: суддя Шаповал О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Шаповал О.С., розглянувши 24 січня 2014 року у м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду у присутності ОСОБА_1 його апеляційну скаргу на постанову судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 18.12.2013 року,

встановила:

Постановою судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 18.12.2013 року /з урахуванням постанови від 27.12.2013 року/, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді сорока годин громадських робіт.

Згідно з постановою судді, 05.11.2013 року о 16 годині 00 хвилин по вул. Островського в смт. Михайлівка ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ-110270 державний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, огляд на встановлення стану сп'яніння був проведений в Територіальному медичному об'єднанні Михайлівського району, висновок лікаря: наркотичне сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 "а" Правил дорожнього руху України.

На постанову судді подана апеляційна скарга ОСОБА_1, з урахуванням заяви про уточнення апеляційної скарги в частині прізвища апелянта, в якій апелянт просить постанову судді скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, посилаючись на те, що висновок суду про його винність в скоєному правопорушенні не відповідає дійсності та є помилковим, оскільки він не керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, і цьому факту не має допустимих та належних доказів.

В обгрунтування апеляційної скарги послався на те, що, вирішуючи питання щодо його винності, суд в постанові послався на висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння № 71 від 05.12.2013 року, складеного цього дня о 16 годині 30 хвилин лікарем ТМО Михайлівського району, відповідно до якого встановлено факт знаходження його у стані наркотичного сп'яніння, а також на покази співробітника ДАІ Михайлівського РВ - ОСОБА_2, який складав протокол про адміністративне правопорушення, та покази свідка лікаря ТМО Михайлівського району - ОСОБА_3, який здійснював його медичний огляд, при цьому, співробітник ДАІ- ОСОБА_2 в даному випадку не може виступати свідком в цій справі, оскільки він є безпосередньо тією посадовою особою, яка складала щодо нього адміністративний протокол, тобто свідок явно зацікавлений у вирішенні судом справи не на його користь.

Також апелянт вважає, що покази свідка - лікаря ТМО Михайлівського району - ОСОБА_3 та висновок щодо результатів медичного огляду № 71 від 05.12.2013 року - не можуть бути підставою для визнання факту його знаходження в стані наркотичного сп'яніння, оскільки процедура його огляду була проведена з суттєвими порушеннями "Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", так як відібрана у нього сеча була поміщена в нечисту ємкість, він був затриманий приблизно о 16.00 годині, а висновок лікаря ТМО Михайлівського району - ОСОБА_3 був складений о 16 годин 30 хвилин та в цей період часу вийшло його затримання, доставка його до ТМО Михайлівського району, його огляд лікарем, відібрання сечі, лабораторне дослідження сечі та оформлення висновку, що за такий короткий період часу неможливо.

Також зазначає, що він взагалі не спілкувався з лікарем ОСОБА_3, а всі дії проводила медична сестра, яка в той день чергувала в прийомному відділені ТМО Михайлівського району, всі ці дії медичних працівників суперечать Розділу 3 вищевказаної Інструкції, а відповідно до п. 3.22 цієї Інструкції, - висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, - вважаються недійсними, тобто суд в обгрунтування свого висновку про встановлення факту його наркотичного сп'яніння поклав докази, які є неналежними та недопустимими, що є порушенням норм процесуального права.

Окрім цього, вважає, що його доводи стосовно того, що він не вживав наркотичні засоби, підтверджуються висновком № 12547 від 05.11.2013 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який був зроблений КУ "Обласний клінічний наркологічний диспансер" та відповідно до вказаного висновку, станом на 21.00 годину 05.11.2013 року, ознак його сп'яніння не виявлено, тобто цей висновок підтверджує його пояснення та спростовує безпідставні звинувачення його в тому, що він керував 05.11.2013 року о 16.00 годині транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, оскільки він не керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, і цьому факту не має допустимих та належних доказів, відповідно в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні апелянт підтримав свою апеляційну скаргу та її вимоги і пояснив, що він притягнутий до адміністративної відповідальності безпідставно. При цьому на підтвердження своєї позиції доказів не надав, клопотань не має, як не мав їх і у суді першої інстанції.

Справа в апеляційному порядку розглядається в межах апеляційної скарги і по даним, які містяться в матеріалах справи.

Вислухавши апелянта, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі, доходжу висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а постанова судді без змін за наступних підстав.

Виходячи з пояснень ОСОБА_1 у суді першої інстанції, він свою вину не визнав та пояснив, що 05 листопада 2013 року він дійсно був доставлений в ТМО Михайлівського району, де був проведений огляд на встановлення наркотичного стану сп'яніння, але з висновком лікаря він не погодився, тому звернувся в інший медичний заклад, де ним був отриманий висновок про відсутність у нього ознак наркотичного сп'яніння, і, таким чином, вважає себе невинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України, оскільки факт його перебування за кермом у стані наркотичного сп'яніння не доведений. Аналогічні пояснення апелянт надав і в судовому засіданні апеляційної інстанції. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення апелянт відмовився від підпису протоколу і при цьому ніяких заперечень стосовно змісту протоколу та фактичних обставин не надав /а.с.1/.

На виконання вимог ст.280 КУпАП, суддя повно і об'єктивно перевірив всі обставини та докази, а також додаткові матеріали на підтвердження дотриманнями правил медичного огляду, передбачених відповідними нормативними актами, і дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.

Так, порядок огляду водіїв, відповідно до вимог ст.266 КУпАП, визначений "Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я від 09.09.2009 року № 400/666 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2009 року за № 931/16947, згідно з яким огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Виявивши у ОСОБА_1 підозру на ознаки знаходження його у стані наркотичного сп'яніння, він був направлений інспектором ВДАІ Михайлівського РВ до ТМО Михайлівського району, де висновком № 71 від 05.11.2013 року о 16 годині 30 хвилин було підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння /а.с. 3/.

Що стосується посилання в апеляційній скарзі на висновок № 12547 від 05.11.2013 року, проведений о 21.00 годині, згідно з яким ОСОБА_1 знаходився у тверезому стані /а.с. 40/, то його не можна вважати доказом, який спростовує висновок № 71 /а.с.3/, оскільки огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Тобто, не погодившись з висновком ТМО Михайлівського району від 05.11.2013 року, згідно з яким огляд був проведений о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 ніщо не перешкоджало пройти повторний огляд, але протягом двох часів з моменту встановлення підстав для його здійснення. Ані матеріали справи, ані апеляційна скарга, не містять посилання на дані, які б свідчили про неможливість його повторного огляду у визначений законом час з причин, незалежних від апелянта.

Не містять матеріали справи та апеляційна скарга посилання і на те, що апелянтом були оскаржені та спростовані дії і висновок лікаря ОСОБА_3, допитаного в судовому засіданні суду першої інстанції, де він підтвердив свої висновки, а також пояснив, як фахівець, що медичне обстеження, зроблене ОСОБА_1 о 21.00 годині з іншим висновком, не можуть спростовувати його висновок при обстеженні о 16 годині 30 хвилин, виходячи з того, що в сечі сліди опіатів /марихуани/ можуть знаходитись до 24 годин і зникати зі збігом часу.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги в частині порушення процедури огляду та відбору аналізу у ОСОБА_1, то ці обставини апелянтом не підтверджені і спростовуються додатково наданими матеріалами адміністрацією ТМО Михайлівського району, дослідженими суддею під час розгляду справи у присутності апелянта.

Не допустив суддя порушень, допитавши інспектора, який складав протокол про адміністративне правопорушення, та лікаря ОСОБА_3, виходячи з того, що ці особи мають безпосереднє відношення до обставин справи.

Виходячи з наведеного, доводи, якими обґрунтована апеляційна скарга, не знайшли свого підтвердження і, таким чином, не спростовують докази, зібрані під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та досліджені суддею, у тому числі додаткові, а також висновки суду, і не дають правових підстав для скасування постанови судді.

Що стосується адміністративного стягнення, застосованого до правопорушника, то воно застосовано в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 18.12.2013 року / з урахуванням постанови від 27.12.2013 року/, якою ОСОБА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді сорока годин громадських робіт, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.С. Шаповал