Постанова № 48734146, 19.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/170/13 Головуючий в 1-й інстанції суддя

Марченко Н.В.

Категорія ст. 163-1 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції суддя

Шаповал О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Шаповал О.С., розглянувши 19 квітня 2013 року у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду м. Запоріжжя у присутності фахівця з галузі права ОСОБА_3 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, в.о. генерального директора ДП "ЗТМК", який проживає: АДРЕСА_1,

за ст. 163-1 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2013 року ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. на користь держави за порушення встановленого законом "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", в наслідок чого не зареєстровано податкову накладну № 2337 від 30.11.2012 року на загальну суму 62049 грн. та податкову накладну № 2338 від 30.11.2012 року на загальну суму 85301,80 грн., про що було складено акт перевірки № 8/26-0/001194731 від 04.01.2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вважає, що постанову суду прийнято з порушенням норм КУпАП та норм податкового законодавства.

Зазначає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 163-1 ч.1 КУпАП, є протиправним, оскільки серед його обов'язків, закріплених пунктом 7.7. розділу 7 Статуту ДП "ЗТМК", такий обов'язок, як реєстрування податкових накладних в Єдиному державному реєстрі не передбачено.

Крім того зазначає, що посадові особи ДП "ЗТМК" не порушували п.201.4 та п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, п.2 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року за № 1246 та п.6.1 наказу МФ України від 01.11.2011 року №1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" в зв'язку з тим, що податкові накладні № 2337 та № 2338 від 30.11.2012 року вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства, оскільки 08.12.2012 року вони були відправлені до податкової інспекції і протягом операційного дня до ДП "ЗТМК" не надіслано квитанцій, що підтверджують прийняття або неприйняття податкових накладних.

Таким чином, на думку апелянта, посилання суду першої інстанції на заяву ПАТ "Завод напівпровідників" про порушення з боку ДП "ЗТМК" порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі ні доводить, а ні спростовує факт вчинення порушення, а головним державним податковим ревізором-інспектором Колєсніковою Л.А. в суді першої інстанції не надано доказів того, що ДП "ЗТМК" було повідомлене про відмову у реєстрації податкових накладних.

На підставі викладеного вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, просить постанову суду скасувати та закрити провадження в справі.

У судове засідання апелянт не з'явився, але подав заяву про допуск в якості його захисника ОСОБА_3 на підставі довіреності від 23.10.2013 року та даних про освіту.

Клопотання апелянта підлягає задоволенню, ОСОБА_3 має юридичну освіту і може брати участь у розгляді справи, як фахівець у галузі права.

Неявка апелянта не перешкоджає розгляду справи по суті апеляційної скарги.

Справа розглядається по наявним в ній матеріалам і в межах питань, які стосуються правомірності притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу, яку просить задовольнити, постанову районного суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення. При цьому не зміг обґрунтувати причину, по якій надані суду відомості про реєстрацію податкових накладних у визначений законом строк не були представлені податковому органу при підписанні Акту перевірки та при складанні протоколу.

Вислухавши апелянта, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Статтею 163-1 ч.1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у тому числі за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тобто за конкретні дії, або бездіяльність винної особи відповідно до норм ст.9 КУпАП.

Як свідчать дані, які містяться в справі, протокол про адміністративне правопорушення у відношенні апелянта складений без дотримання вимог закону, а додані до нього відомості викликають сумніви стосовно достовірності даних, в них зазначених.

У протоколі № 615691 /а.с.1/ у відношенні апелянта не викладена суть адміністративного правопорушення відповідно до диспозиції ст.163-1 ч.1 КУпАП та вимог ст.9 КУпАП.

Крім того в протоколі не визначені місце та час /дата/ скоєння адміністративного правопорушення.

Дані, які внесені до протоколу № 615691 від 08.01.2013 року містять посилання на Акт камеральної перевірки /а.с.2-5/, що не узгоджується з вимогами абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України /в ред.19.11.2012 р./, згідно з якими, на підставі заяви із скаргою покупця, органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним забов'язань з податку за такою операцією.

Згідно матеріалів справи, державною податковою службою проведена камеральна перевірка, за наслідками якої складений Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Не містять матеріали перевірки і даних про те, що встановлені під час перевірки обставини підпадають під адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.163-1 КУпАП, тобто порушення керівником та іншими посадовими особами підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Звертає на себе увагу і той факт, що додані до протоколу Акт та відомості про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, не є оригіналами /а.с. 2-5, 6-8/. Не містять матеріали справи і дані про те, що ОСОБА_4 є посадовою особою підприємства.

Перелічені обставини не ставились під сумнів і не оскаржувались апелянтом в суді першої інстанції, у зв'язку з чим, не були предметом перевірки з боку судді. Не ставляться під сумнів ці обставини і в апеляційній скарзі і тому не вбачаю підстав для їх врахування при прийнятті рішення по справі.

Не дивлячись на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не визначені місце і дата скоєння правопорушення, підлягає врахуванню наступне.

Так, відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду /судді/, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до норм, закріплених у пункті 201.10 статті 201 Подакового Кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Такі поняття, як несвоєчасна або повторна реєстрація відповідно до норм ПК України на ці дії не поширюються.

Згідно матеріалів справи податкові накладні № 2337 та № 2338 були складені 30.11.2012 року і підлягали реєстрації з 01.12.2012 року по 15.12.2012 року.

Таким чином, виходячи з позиції податкової інспекції, яка вважає, що не реєстрація податкових накладних у визначений законом п'ятнадцятиденний строк є адміністративним правопорушенням, то строк для накладення стягнення по зазначеним податковим накладним підлягає відрахуванню з 16.12.2012 року і триває до 16.03.2013 року.

Постанова суддею про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, винесена 21.03.2013 року, тобто з пропуском передбаченого законом тримісячного строку.

На підставі викладеного, а не доводів, покладених в обґрунтування апеляційної скарги, приходжу до висновку, що постанова судді підлягає скасуванню з закриттям провадження в справі на підставі ст. 247 п.7 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про відсутність в діях апелянта складу адміністративного правопорушення, вважаю необгрунтованими і безпідставними, за винятком вимог про скасування постанови судді.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 163-1 ч.1 КУпАП скасувати та закрити провадження в справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області Шаповал О.С.