Рішення № 4868062, 29.09.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2009 р.

Справа № 18/85-1657

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро –горілчаний завод Калганоф»м. Збараж, вул. Шолом Алейхема, 15, Збаразький район Тернопільська область

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»м. Київ, вул. Артема, 15, в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»Тернопільське регіональне управління м. Тернопіль, вул. Замкова, 6

про спонукання до виконання договору банківського рахунку

За участю представників сторін:

позивача: Юзьвак І.Я., довіреність від 08.09.2009 р.

відповідача: Катерняк О.М., довіреність № 1-11-15380 від 31.07.2009 р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їхні процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро –горілчаний завод Калганоф»звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»Тернопільське регіональне управління про зобов’язання відповідача виконати умови договору № 21127 від 07.08.2009 р. та перерахувати з поточного рахунку позивача кошти на рахунок ГУДКУ у Тернопільській області в сумі 38 000 грн. (оплата акцизного збору з алкогольних виробів за серпень 2009 року) згідно платіжного доручення № 1 від 11.08.2009 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору № 21127 від 07.08.2009 р. зобов’язання по поверненню кредиту виконав не належним чином, зокрема відповідачем порушено п. п. 2.2.1., 2.2.3. договору.

В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, платіжне доручення № 1 від 11.08.2009 р., претензію № 345 від 17.08.2009 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання прибув, згідно його усних пояснень та змісту викладеного у представленому ним відзиві на позов відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»проти задоволення позовних вимог заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив.

07.08.2009 р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»(банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лікеро –горілчаний завод Калганоф»(клієнт) був укладений договір банківського рахунку №21127 (надалі –договір), предметом якого є відкриття банком клієнту поточного рахунку в українській гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково –касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, зобов’язання приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України (п. 1.1. договору).

Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимого чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду, у випадках встановлених законом; вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг (п. п. 2.2.1., 2.2.3. договору.)

Згідно п. п. 2.3.3. договору банк бере на себе зобов’язання своєчасно здійснювати розрахунково –касове обслуговування клієнта у відповідності з чинним законодавством України.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро –горілчаний завод Калганоф»надало відповідачу платіжне доручення № 1 від 11.08.2009 р. із призначенням платежу –оплата акцизного збору з алкогольних виробів за серпень 2009 року.

Проте, 13.08.2009 р. кошти в сумі 38 000 грн. повернуті на рахунок позивача, що підтверджується банківською випискою, відповідно банківська операція залишилася без виконання.

Підставою заявленої у даній справі вимоги є порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань за умовами договору, зокрема, в частині виконання переказу грошей з рахунку позивача відповідно до наданого йому позивачем розрахункового документа.

З огляду на вищезазначене, між сторонами у справі виникли зобов’язання за договором банківського рахунка, згідно якого, в силу ст. 1066 ЦК України банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У відповідності п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 3 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видавати або перераховувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції як відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них.

Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених цим договором.

Згідно із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно із ст. 341 ГК України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Отже, за усіх обставин позивач є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності в силу ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України є непорушним.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 1074 ЦК України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Кошти в сумі 38 000 грн. на рахунок отримувача –ГУДКУ у Тернопільській області не надійшли, а були повернуті позивачу, оскільки відповідач не виконав вищезазначений розрахунковий документ з посиланням на прийняття Правлінням НБУ постанови №59 від 10.02.2009 р. про призначення у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»тимчасової адміністрації строком на 1 рік та ведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців, з 10.02.2009 р. до 10.08.2009 р. із наступним продовженням з 11.08.2009 р. по 10.02.2010 р. на підставі ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Стаття 1 названого Закону визначає, що мораторієм є зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Наведене у ст. 509 ЦК України визначення зобов'язання, на яке посилається скаржник в обґрунтування правомірності своїх дій, є загальним і стосується усіх цивільних правовідносин, які виникають між сторонами, а не тільки майнових. Тому доводи скаржника про те, що між ним та позивачем склалися саме майнові зобов'язання, якими він вважає надання послуг, є помилковим, оскільки відповідач не зобов'язаний сплатити позивачу свої гроші або передати своє майно, він зобов'язаний надати послугу.

Згідно ст. ст. 190, 509 ЦК України майновим зобов'язанням є зобов'язання боржника передати кредитору майно (річ, сукупність речей, майнові права та обов'язки) або сплатити певну грошову суму на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Отже, позивач не має майнових вимог до відповідача, а вимагає від відповідача виконання умов договору щодо здійснення поточних операцій по розпорядженню власними коштами, тобто вимагає надати послуги, за які, в силу договору, саме позивач сплачує відповідачу певну комісійну винагороду.

Окрім того, частина 4 ст. 85 названого Закону встановлює, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань. Відтак, позивач у відносинах, врегульованих вищезазначеним договором, не виступає в якості кредитора відповідача, оскільки не висуває до відповідача вимог щодо його майнових прав, а вимагає від відповідача належним чином обслуговувати розрахунковий рахунок, на якому знаходяться власні кошти позивача.

Згідно із пунктом 8.1. статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Станом на час розгляду справи розрахунковий документ банком не виконаний.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи, позов підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Зобов’язати відкрите акціонерне товариство комерційного банку «Надра»(м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, к/р 35192800002018 в Управлінні НБУ, м. Київ, МФО 320003) в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»Тернопільське регіональне управління (м. Тернопіль, вул. Замкова, 6, к/р 39003700400001, МФО 338705) виконати умови договору № 21127 від 07.08.2009 р. та перерахувати з поточного рахунку позивача кошти на рахунок ГУДКУ у Тернопільській області в сумі 38 000 грн. (оплата акцизного збору з алкогольних виробів за серпень 2009 року) згідно платіжного доручення № 1 від 11.08.2009 р.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, к/р 35192800002018 в Управлінні НБУ, м. Київ, МФО 320003) в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»Тернопільське регіональне управління (м. Тернопіль, вул. Замкова, 6, к/р 39003700400001, МФО 338705) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро –горілчаний завод Калганоф»(м. Збараж, вул. Шолом Алейхема, 15, Збаразький район Тернопільська область, ідентифікаційний код 35068869, р/р 26001021127001 в філії ВАТ КБ «Надра»Тернопільське РУ, МФО 38705):

- 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита;

- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –30.09.2009 р., через місцевий господарський суд.

Суддя