Рішення № 4868053, 24.09.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2009 р.

Справа № 3/110-1653

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом: Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (АТ "Укрінбанк"), м. Київ в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", м. Львів вул. В. Великого, 18 (Тернопільське відділення ЛФ АТ, м. Тернопіль вул. Пирогова, 11).

до відповідача: Державного підприємства «Ковалівський горілчаний завод», с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області

За участю представників сторін від :

Позивача: Гладчук З.О. –представник по довіреності №76 від 11.03.2009р.

Відповідача: Молень Р.Б. –юрисконсульт , представник по дорученню №23 від 08.05.2009р.

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Акціонерного товариства „Український інноваційний банк" м. Київ в особі Львівської філії АТ „Укрінбанк” м. Львів, Тернопільського відділення ЛФ АТ „Укрінбанк” м. Тернопіль до відповідача Державного підприємства Ковалевський горілчаний завод” с. Ковалівка Монастирського району Тернопільської області , в якій позивач просить стягнути заборгованість в сумі 54 190 грн. 74 коп. шляхом звернення стягнення на майно.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався, явку свого представника в судове засідання забезпечив, письмового відзиву на позов суду не надав, однак , у судовому засіданні в усній формі позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі , окрім пені.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 24 вересня 2009 року на 14 год. 45 хв.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

Згідно п. 15 Положення Національного Банку України "Про кредитування", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.09.1995 року № 246 (далі —Положення), кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником у письмовій формі.

21 червня 2006 року між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк", вул. Інститутська, 12а, м. Київ, в особі Тернопільської філії (Банк) та Державним підприємством «Ковалівський горілчаний завод»(Позичальник) укладено кредитний договір № 80/06 відповідно до якого Банк надає Позичальнику кредит на суму 76886,00 грн. для оплати за автомобіль Chevrolet Lacetti, 2006 р.в.. із сплатою 19 відсотків річних з кінцевим терміном погашення 20 червня 2009 року. (п.п. 3.1. 3.2.1., 3.4.1. договору).

Позивач взяті на себе договірні зобов’язання виконав, суму кредиту в розмірі 76 886 грн. 00 коп. перерахував платіжним дорученням № 0001 від 21.06.2006р., згідно розпорядження на видачу кредиту від 21.06.2006р.

Відповідно до п. 5.3.2. договору , Позичальник взяв на себе зобов‘язання повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі в порядку , визначеному п.п. 3.2., 3.4., 3.5., 3.6., 4.1. Кредитного договору №80/06 від 21.06.2006р. та забезпечити приведення у відповідність розмір заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.п. 3.1., 3.5.1. цього Договору. На вимогу Банку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідач свої зобов’язання згідно договору щодо погашення кредиту не виконав, зобов’язання щодо погашення процентів в сумах та в строки, обумовлені кредитним договором також не виконав і не зважаючи на направлене останньому повідомлення - вимогу від 20.05.2009р. №160, станом на день подання позову заборгував позивачу по поверненню кредиту 36 302, 00 грн. та не сплатив нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 10 130, 35 грн.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. (ст. 510 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Ч. 1 ст. 611 ЦК України, передбачає, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Кредитні відносини, згідно ст. ст. 345, 346 Господарського кодексу України, здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінивши представлені документальні докази , господарський суд прийшов до висновку , що позовні вимоги позивача щодо стягнення 36 302,00 грн. заборгованості по кредиту, 10130 грн. 35 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 7.3. та п.7.4. договору, у разу порушення строків сплати процентів за кредитом , Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів , із розрахунку фактичної кількості прострочених днів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який нараховується пеня . У разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цим Договором Ліміту кредитної лінії , Позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості , починаючи з дати її виникнення до дати приведення у відповідність розміру заборгованості за Кредитом Ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.п. 3.1. та 3.5.1. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який нараховується пеня.

Згідно пунктів 7.2. та 7.3. вказаного Договору , за несвоєчасне виконання зобов‘язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 7 758 грн. 39 коп. , яка на день розгляду справи позивачу не сплачена.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.(ст.549 ЦК України)

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. (ст.. 550 ЦК України)

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст. 551 ЦК України) .

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За таких обставин , позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 7 758 грн. 39 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

На забезпечення виконання кредитного договору сторони пунктом 3.7.1. даного договору визначили заставу:

- застава автомобіля Chevrolet Lacetti, 2006 р.в.. , який зареєстрований та знаходиться за адресою Тернопільська область , Монастириський район, с. Ковалівка , заставною вартістю 96186,00 грн. ,

В якості забезпечення виконання умов кредитного договору №80/06 від 21.06.2006 року Акціонерне товариство „Український інноваційний банк „ м. Київ вул. Інституцька 12-а в особі Львівської філії АТ „Укрінбанк”м. Львів вул. В.Великого, 18 Тернопільського відділення ЛФ АТ „Укрінбанк” м. Тернопіль вул. Пирогова,11 та Державне підприємство «Ковалівський горілчаний завод»с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області уклали між собою договір застави від 21.06.2006р. (реєстр №6488) , згідно якого Державне підприємство „ Ковалівський горілчаний завод” передав позивачу в заставу легковий автомобіль марки CHEVROLET Lacetti червоного кольору , 2006 року випуску, шасі № (VIN) Т 18 SED1590946 , кузов №KL 1 NA 193E6K394124, реєстраційний №ВО 82 50 АС , зареєстрований МРЕВ м. Підгайці Тернопільської області 17 червня 2006 року , заставною вартістю 96 186,00 грн. , який належить ДП „Ковалівський горілчаний завод” та знаходиться за адресою с. Ковалівка Монастирського району Тернопільської області.

Згідно п.4.1. договору застави право звернення стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог, відповідно до договору кредиту, виникає у Заставодержателя (позивача по справі) у випадках, обумовлених положеннями договору кредиту , цього договору та приписів норм чинного законодавства України.

Ст. 3 Закону України „Про заставу” передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до ст.20. Закону України "Про заставу" Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Приймаючи до уваги, що Позичальник: Державне підприємство «Ковалівський горілчаний завод» належним чином не виконало взяті на себе згідно з кредитним договором зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, а також не сплатило передбачену договором пеню за несвоєчасне повернення кредиту та процентів, позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставне майно.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави - легкового автомобіля марки CHEVROLET Lacetti червоного кольору , 2006 року випуску, шасі № (VIN) Т 18 SED1590946 , кузов №KL 1 NA 193E6K394124, реєстраційний номер ВО 8250 АС , зареєстрований МРЕВ м. Підгайці Тернопільської області 17 червня 2006 року , який належить ДП „Ковалівський горілчаний завод” та знаходиться за адресою с. Ковалівка Монастирського району Тернопільської області в погашення боргу в сумі 54 190 грн. 74 коп. Акціонерному товариству "Український інноваційний банк" (АТ "Укрінбанк"), ( код ЄДРПОУ 05839888) м. Київ в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", м. Львів вул. В. Великого, 18 ( код ЄДРПОУ 20817074) (Тернопільське відділення ЛФ АТ, м. Тернопіль вул. Пирогова, 11) по кредитному договору №80/06 від 21.06.2006 року, документально обґрунтовані , підлягають до задоволення та неоспорені відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача .

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 530, 549, 550, 551, 589, 590 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 230, 231, 345, 346 ГК України, Законом України «Про заставу», господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет застави - легкового автомобіля марки CHEVROLET Lacetti червоного кольору , 2006 року випуску, шасі № (VIN) Т 18 SED1590946 , кузов №KL 1 NA 193E6K394124, реєстраційний номер ВО 8250 АС , зареєстрований МРЕВ м. Підгайці Тернопільської області 17 червня 2006 року , який належить ДП „Ковалівський горілчаний завод” та знаходиться за адресою с. Ковалівка Монастирського району Тернопільської області в погашення боргу в сумі 54 190 грн. 74 коп. Акціонерному товариству "Український інноваційний банк" (АТ "Укрінбанк"), ( код ЄДРПОУ 05839888) м. Київ в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", м. Львів вул. В. Великого, 18 ( код ЄДРПОУ 20817074) (Тернопільське відділення ЛФ АТ, м. Тернопіль вул. Пирогова, 11) по кредитному договору №80/06 від 21.06.2006 року.

3. Стягнути з Державного підприємства «Ковалівський горілчаний завод», с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області ( код ЄДРПОУ 32147811) в користь Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (АТ "Укрінбанк"), ( код ЄДРПОУ 05839888) м. Київ в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", м. Львів вул. В. Великого, 18 ( код ЄДРПОУ 20817074) (Тернопільське відділення ЛФ АТ, м. Тернопіль вул. Пирогова, 11) –541 грн. 91 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення «28»вересня 2009 року, через місцевий господарський суд.

6. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя І.М. Турецький