Рішення № 4858151, 31.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/455

31.08.09

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Форум»

до

1) Комунального підприємства «Київпастранс»

2) Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»

про

стягнення 1 902,08 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача –

не з’явився;

від відповідача-1 –

від відповідача-2 –

Магратій Я.В. (довіреність № 06-5/95 від 10.02.2009);

Приходько Я.В. (довіреність № 11 від 08.04.2009).

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Форум»(далі –СК «Форум»або позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди (збитків) в порядку регресу з Комунального підприємства «Київпастранс»(далі –Підприємство, або відповідач-1) у сумі 510 грн. (франшиза) та Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»(далі –СК «Авіоніка»або відповідач-2) у сумі 1 157,8 грн. (страхове відшкодування та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження), а також з СК «Авіоніка»234,28 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що СК «Форум»на підставі договору серії № 1-923-005/06 страхування транспортного засобу від 21.08.2006 (далі –Договір добровільного страхування), внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП), виплачено страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля MERCEDES-BENZ 320Е, державний реєстраційний номер 11104 ОО, (далі –автомобіль MERCEDES-BENZ), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) отримано право зворотної вимоги, у межах фактичних витрат, до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки володільцем автомобіля, яким завдано шкоду, є Підприємство, то останнє повинно відшкодувати завдану шкоду. Разом з тим, оскільки відповідач-1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю транспортного засобу автомобіля «ЛАЗ-52527.01», номерний знак 043-29 КА, (далі –автомобіль «ЛАЗ»), то обов’язок з відшкодування збитків (у межах суми, яка відшкодовується страховою компанією) покладається на СК «Авіоніка». Позаяк відповідач-2 прострочив виплату страхового відшкодування позивач на підставі пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»нарахував СК «Авіоніка» пеню за період з 07.12.2008 до 10.07.2009 на суму 234,28 грн. З відповідача-1 позивач просив стягнути суму франшизи.

Підприємство заявлений до нього позов у сумі 510 грн. визнало, та зазначило, що заплатить вказані кошти після набрання рішенням законної сили.

СК «Авіоніка»позов визнала в частині вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, а також нарахованої на цю суму пені. У решті позов не визнало з підстав його необґрунтованості.

У судовому засіданні призначеному на 26.08.2009 оголошувалась перерва до 31.08.2009.

У судове засідання 31.08.2009 представник позивача не з’явився, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами, виходячи з розміру заявлених вимог викладених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з довідки Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 05.04.2007 № 53717 та постанови Подільського районного суду м. Києва від 31.01.2007 у адміністративній справі № 3-2545/07р., 21.12.2006 о 17 год. 15 хв. у м. Києві по вул. Костянтинівській була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля MERCEDES-BENZ із автомобілем «ЛАЗ», яким керував Яценко Володимир Іванович (водій Підприємства).

ДТП сталася в результаті порушення Яценко В.І. вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Подільського районного суду м. Києва від 31.01.2007.

У результаті вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль MERCEDES-BENZ.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 1, який було складено 17.01.2007 суб'єктом оціночної діяльності - ПП Богаченко В.М. (Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 2199 від 01.02.2005, видане Фондом державного майна України), (далі –Звіт автотоварознавчого дослідження) вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ без урахування зносу складає 1 917,8 грн., з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 945,5 грн., а вартість матеріального збитку – 945,5 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору добровільного страхування, укладеного 21.08.2006 між Радченком Віталієм Валерійовичем (володілець автомобіля MERCEDES-BENZ на підставі довіреності від 09.08.2005, виданої власником автомобіля –Чалим Дмитром Сергійовичем) та СК «Форум».

На підставі вказаного Договору добровільного страхування та Страхового акта № 04/07-35 Т від 10 квітня 2007 року, СК «Форум»виплатила страхове відшкодування на користь страхувальника у розмірі 1417,8 грн. Сума страхового відшкодування перерахована на розрахунковий рахунок Страхувальника в «Райффайзен Банк Аваль»(відомість виплат страхового відшкодування № 1 від 12.04.2007, платіжне доручення № 707 від 12.04.2007).

Також позивач оплатив проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля MERCEDES-BENZ в сумі 250 грн. відповідно до акта здачі-прийому виконаних робіт від 22 січня 2007 року, що підтверджується платіжним дорученням № 488 від 19.03.2007.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 1 667,8 грн. (1417,8 грн. матеріального збитку + 250 грн. вартість автотоварознавчого дослідження) право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується представниками сторін транспортний засіб –автомобіль «ЛАЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю MERCEDES-BENZ належить Підприємству.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ЛАЗ», що належить Підприємству та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, Підприємство є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю MERCEDES-BENZ, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ЛАЗ»–Підприємства –за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації вказаного транспортного засобу, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, була застрахований у СК «Авіоніка»на підставі Полісу № ВВ/0737745 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.12.2006 (договір I типу) (далі –Поліс № ВВ/0737745).

Відповідно до Полісу № ВВ/0737745 СК «Авіоніка»взяла на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля «ЛАЗ», –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Підприємства (Страхувальника). Вказаним договором (Полісом № ВВ/0737745) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза –510 грн. (пункт 2 Полісу).

04.11.2008 позивач звернувся до СК «Авіоніка»з листом № 1913 у якому ставилася вимога щодо виплати останнім суми страхового відшкодування на підставі Полісу № ВВ/0737745. До вказаного листа були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати. Даний лист із доданими до нього документами СК «Авіоніка»отримала 06.11.2008, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 04548456, копія якого міститься у матеріалах справи.

Проте, відповідач-2 на зазначений лист не відповів, суми страхового відшкодування не виплатив.

За таких обставин справи позов до відповідача-1 підлягає задоволенню у повному обсязі, а до відповідача-2 –у частковому, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Розмір матеріального збитку (вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу) заподіяного власнику автомобіля MERCEDES-BENZ, підтверджений Звітом автотоварознавчого дослідження та складає 945,5 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зважаючи на вимоги даної норми, статей 253-255 ЦК України СК «Авіоніка» повинна була здійснити виплату страхового відшкодування у строк до 06.12.2008 (включно).

Разом з тим, відповідач-2 всупереч вище вказаним нормам виплату страхового відшкодування не здійснив.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування»франшизою визначається частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

При цьому, згідно з пунктом 37.5 статті 37 вказаного Закону страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відтак, заявлена до Підприємства вимога про стягнення 510 грн. франшизи визнається судом за законну та обґрунтовану, і таку, що підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначене СК «Авіоніка»повинна була виплатити позивачу страхове відшкодування у сумі 435,5 грн. (945,5 грн. (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу) –510 грн. (франшиза)).

Крім того, враховуючи, що відповідач-2 у встановлений триденний строк не направив свого аварійного комісара або експерта для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, то відповідно до пункту 34.2 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»СК «Авіоніка»зобов’язана відшкодувати витрати на проведення експертизи, які складають 250 грн. Вказана сума витрат повинна бути відшкодована також і на підставі статей 22, 993 ЦК України, статей 224, 225 ГК України, статті 27 Закону України «Про страхування».

Отже, позовні вимоги до СК «Авіоніка»визнаються судом законними та обґрунтованими в частині стягнення 435,5 грн. заборгованості з виплати страхового відшкодування та 250 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, а тому позов до відповідача-2 підлягає задоволенню саме у зазначеній частині, в частині вимог щодо основного зобов’язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У зв’язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів вказаних норми та складає:

сума страхового відшкодування

(грн.)

період прострочення

кількість днів прострочення

2-на

ставка НБУ

пеня

(грн.)

435,5

з 07.12.2008 до 06.06.2009

182

24%

52,12

Отже, з відповідача-2 підлягає стягненню пеня у сумі 52,12 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідачі не довели факт того, що шкоду автомобілю MERCEDES-BENZ було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надали доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, оскільки позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн., тобто у сумі більшій, ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»(враховуючи постанову від 8 липня 2009 року № 693 «Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 361»), надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197 грн. підлягають поверненню позивачеві.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов до Комунального підприємства «Київпастранс»задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604, із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Форум»(04050, м. Київ, вул. Студентська 6, ідентифікаційний код 31409021, рахунок 26507300001215 у АКБ «Форум», МФО 322948) 510 (п’ятсот десять) грн. франшизи, а також 27 (двадцять сім) грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита та 31 (тридцять одну) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Позов до Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-Б, ідентифікаційний код 21637150, р/р 26507010023651 у Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Форум» (04050, м. Київ, вул. Студентська 6, ідентифікаційний код 31409021, рахунок 26507300001215 у АКБ «Форум», МФО 322948) 435 (чотириста тридцять п’ять) грн. 50 коп. страхового відшкодування шкоди, 250 (двісті п’ятдесят) грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 52 (п’ятдесят дві) грн. 12 коп. пені, а також 39 (тридцять дев’ять) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 45 (сорок п’ять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Форум»(04050, м. Київ, вул. Студентська 6, ідентифікаційний код 31409021, рахунок 26507300001215 у АКБ «Форум», МФО 322948) зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 (сто дев’яносто сім) грн., перераховані платіжним дорученням № 626 від 17 липня 2009 року, яке знаходиться у справі №34/455.

У решті позову до Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя

Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 31.08.2009