Рішення № 4857889, 31.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/472

31.08.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»

До

Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України»

Про

стягнення 91 280, 00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Чорний О.А., дов. № б/н від 14.01.08 р.

Від відповідача: Олійник О.Ю., дов. № 2-27 від 18.12.08 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»до Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення 81 900, 00 грн. основного боргу, 7 903, 00 грн. інфляційної складової боргу та 1 447, 00 грн. пені за користування чужими коштами у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань відповідно до договору № 368/22 від 29.07.2008 р. щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 27.07.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/472 та призначено її розгляд на 31.08.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 31.08.2009 р. представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за користування чужими коштами та інфляційних витрат, просив стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 81 900, 00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду заяву про визнання позовних вимог в частині стягнення 81 900, 00 грн. основного боргу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»до Дочірньою компанією «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»було укладено договір № 368/22 від 29.07.2008 р., згідно з пунктом 1.1 якого відповідач зобов’язався передати, а позивач –прийняти і оплатити продукцію (товар), відповідно до специфікації, що додається до договору і є його невід’ємною частиною.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідного до пункту 2.1 договору № 368/22 від 29.07.2008 р., номенклатура, ціна, кількість та асортимент товару повинні відповідати специфікації.

Згідно з пунктом 3 зазначеного договору, умови поставки, перелік вантажовідправників та вантажоотримувачів вказуються в специфікації.

У відповідності до пункту 5.2 договору № 368/22 від 29.07.2008 р., покупець проводить оплату за поставлений товар в безготівковій формі на підставі актів приймання-передачі згідно рахунку шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації.

Згідно з пунктом 3 специфікації № 1 договору № 368/22 від 29.07.2008 р., термін поставки товару-30 календарних днів з моменту надання заявки покупця.

Відповідно до пункту 4 вищевказаної специфікації, умови та строки поставки –протягом 30 днів з дати підписання акту приймання-передачі товару.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № 368/22 від 29.07.2008 р. щодо поставки відповідачу товару –фільтрів повітря турбоагрегату «SOLAR»ФГЗ-15-200-3600-290х410х875хЦ-001 –на суму 163 800, 00 грн., що підтверджується рахунками-фактурами № СФ-0000277 від 29.10.2008 р. та № СФ-0000290 від 20.11.2008 р., довіреністю на отримання цінностей серії ЯМЕ № 313879 від 27.10.2008 р. та серії ЯМЕ № 313888/81 від 20.11.2008 р. та видатковими накладними № РН-000221 від 29.10.2008 р. та № РН-0000233 від 20.11.2008 р., копії яких були надані позивачем до позовної заяви.

Відповідач взяте на себе зобов’язання щодо оплати товару виконав частково, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 81 900, 00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобов’язання –це зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідач у судовому засіданні підтвердив обставини, наведені позивачем, та визнав основний борг в сумі 81 900, 00 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»про стягнення з Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в сумі 81 900, 00 грн. основного боргу за договором № 368/22 від 29.07.2008 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»у позовній заяві просило суд також стягнути з відповідача 7 903, 00 грн. інфляційної складової боргу та 1 447, 00 грн. пені за користування чужими коштами.

У судовому засіданні 31.08.09 р. представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог у частині стягнення пені та інфляційних витрат, яка судом була прийнята.

У відповідності до пункту 4 частини 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин позов в частині вимог про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу та пені за користування чужими коштами підлягає припиненню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 625 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 198, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(вул. Кудрявська, буд. 26/28, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛТОН»(вул. Круглоуніверситетська, буд. 22, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 32556556) 81 900, 00 (вісімдесят одна дев’ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 819 (вісімсот дев’ятнадцять) грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита та 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 7 903, 00 грн. інфляційної складової боргу та 1 447, 00 грн. пені за користування чужими коштами припинити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.