Рішення № 4856720, 27.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.09 р. Справа № 30/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк ,ідентифікаційний код 32001618

до Відповідача: Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, м.Ясинувата, Донецька обл., ідентифікаційний код 05420228

про: стягнення заборгованості у сумі 40672,80грн.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 12.08.2009р. по 27.08.2009р.

за участю:

представника Позивача – не з’явився;

представника Відповідача – Рудська Т.П. (за довіреністю №02-12-763 від 11.08.2009р.).

СУТЬ СПРАВИ:

Дочірне підприємство „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, м.Ясинувата, Донецька обл. (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 40672,80грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань щодо оплати виконаної позивачем роботи.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи (а.с.11-22), договір №28 від 01.09.2005р. (а.с.а.с.23-24), акт приймання виконаних робіт за вересень 2005р. (форма КБ-2В) (а.с.а.с.25-26), довідку вартості виконаних підрядних робіт за вересень 2005 року. (форма КБ-3) (а.с.27), локальний кошторис 2-1-1 за вересень 2005р. з розрахункими одиничної вартості по благоустрою меморіалу Слави у смт. Верхнєторецьке (а.с.28-31), рішення Ясинуватської районної ради Донецької області від 09.06.2006р. (а.с.32).

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 3, 12, 49, 53, 53 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, до позовної заяви надано клопотання позивача про поновлення строку для подання позовної заяви, керуючись ст.53 ГПК України, а також клопотання про накладання арешту на грошові кошти у сумі 40672,80 грн., що належать Ясинуватській районній адміністрації Донецької області. Заявою від 04.08.2009р. Позивач відмовився від заявлених вимог щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти у сумі 40672,80 грн., що належать Ясинуватській районній адміністрації Донецької області (а.с.36).

Відповідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 04.08.2009р. по 12.08.2009р.

12.08.2009р. у судовому засіданні представник Позивача надав витребувані судом документи, в тому числі: Акт звірки взаємних розрахунків, підписаний лише з боку Позивача з доказами направлення його Відповідачу (а.с.а.с.45,46,48), лист Відповідача №06-2088/13 від 15.08.2008р. про надання відповіді (а.с. 47).

Представник позивача у судове засідання, яке відбулося 27.08.2009р. не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і дату судового засідання, про що свідчить відмітка та підпис представника Позивача на внутрішній стороні обкладинки справи.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву у судове засідання 12.08.2008р., яким не визнав позовні вимоги, вважає їх безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у запереченнях. (а.с.а.с.53-54).

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Сторони до початку судового засідання надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з Відповідача 40672,80 грн.

Підставою, для стягнення з Відповідача суми в розмірі 40672,80 грн., позивач зазначає Рішення Ясинуватської районної ради Донецької області від 09.06.2006р. (а.с.а.с.32-33), Договір №28 від 01.09.2005р. (а.с.23), Акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2005 року (форма КБ-2в) на загальну суму 40672,80 грн. (а.с.25), Довідку про вартість виконаних робіт за вересень 2005р. (форма КБ-3) на суму 40672,80 грн. (а.с.27), Локальний кошторис (форма №4) (28 -31). Як зазначив Позивач, ним було направлено вищевказані документи на підпис Відповідачу, в тому числі і самого договору, проте Відповідач відмовився від їх підписання та сплати грошових коштів у розмірі 40 672,80 грн. за виконані Позивачем роботи.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, вказує на відсутність підписання з боку Ясинуватської міської ради будь-яких документі, які б свідчили про зобов’язання Відповідача сплатити стягувану за позовом суму. Посилається на Наказ Державного казначейства України від 09.08.2004р. №136, відповідно до якого, Райдержадміністрація, як бюджетна установа повинна взяти зобов’язання протягом семи робочих днів з дати його виникнення. З причини не підписання документів та запобігання бюджетного правопорушення Відповідач не має право приймати цю не бюджетну заборгованість (а.с.а.с. 53-54).

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у зв’язку із наступним:

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору №28 від 01.09.2005р. (Розділ 1, ст. 1,2 „Предмет договору”, стаття 2.1. розділу 2 „Ціна договору”, статті 3.1., 3.2. розділу 3 „Строки виконання робіт”, стаття 4.2. розділу 4 „Розрахунки і платежі”, Стаття 14.1. розділу 14 Строки договору” він виконав всі роботи вказані в Договорі, а саме благоустрій меморіалу Слави в селищі міського типу Верхнеторецьке у вересні 2005 року на загальну суму 40672,80 грн.

З пояснень Позивача, останній направляв на адресу Відповідача оригінали документів для їх підписання Відповідачем, а саме: Договір №28 від 01.09.2005р. (а.с.23), Акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2005 року (форма КБ-2в) на загальну суму 40672,80 грн. (а.с.25), Довідку про вартість виконаних робіт за вересень 2005р. (форма КБ-3) на суму 40672,80 грн. (а.с.27), Локальний кошторис (форма №4) (28 -31). Доказів відправки суду не надано.

Відповідач листом від 15.08.2008р. (а.с.47) повідомив про відсутність у Відповідача заборгованості перед Позивачем.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно з ч.2 ст.207 Господарського кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Договір №28 від 01.09.2005р. (а.с.23), Акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2005 року (форма КБ-2в) на загальну суму 40672,80 грн. (а.с.25), Довідку про вартість виконаних робіт за вересень 2005р. (форма КБ-3) на суму 40672,80 грн. (а.с.27), ,Локальний кошторис (форма №4) (а.с.а.с. 28 -31), підписані лише з боку Позивача, тому вказані документи не мають будь-якої юридичної сили.

Водночас Рішення Ясинуватської районної ради №18/8–V від 09.06.2006р. на яке посилається Позивач, лише дає змогу суду дійти до висновку про те, що Відповідачем були внесені доповнення пункту 2.4. розділу 2 „Інженерно-технічні заходи” по реалізації Програми забезпечення дорожнього руху Ясинуватського району на 2006 рік, а саме визначено місце проведення дорожніх ремонтно-будівельних робіт, це Верхньоторецька сільська рада – 40673 грн. (з приміткою- у разі перевиконання надходження податку з власників транспортних засобів до спеціального фонду у районного бюджету) (а.с.32).

Норми статті 11 Цивільного кодексу України визначають, що підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків відповідача є договори та інші право чини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, делікт, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, нормативний акт та інші юридичні факти.

Відповідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Втім, ані дослідженні судом матеріали справи – договір №28 від 01.09.2005р., акт виконаних робіт за вересень 2005р., довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2005р., локальний кошторис за вересень 2005року, ані Рішення Ясинуватської районної ради №18/8–V від 09.06.2006р., не є юридичними фактами, які тягли б за собою юридичні наслідки у вигляді виникнення у Відповідача грошового зобов’язання перед позивачем на суму 40672,80 грн.

Таким чином, причиною відмови у задоволенні позову є доказова необґрунтованість позовних вимог до визначеного позивачем відповідача – Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, оскільки Позивач жодним чином не довів суду наявності належних та допустимих доказів, які би вказували на існування між Позивачем і Відповідачем договірних або позадоговірних правовідносин підряду, та передачі грошового зобов’язання по цих правовідносинах Адміністрації.

Крім того, до позовної заяви надано клопотання позивача про поновлення строку для подання позовної заяви, керуючись ст.53 ГПК України. У судовому засіданні позивач підтвердив своє клопотання про поновлення саме строку подання позовної заяви. Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, у зв’язку з тим, що положення господарського процесуального кодексу України не містять будь-яких встановлених строків для подання позовної заяви, що зумовлює неможливість їх поновлення..

Положенням ст.267 Цивільного кодексу України передбачено право суду, на підставі заяви про застосування строку позовної давності, визнати поважними причини пропущення позовної давності, проте вказане клопотання чи заява до суд з цього приводу не надходила.

Відповідно до статті 49 ГПК, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог-відмовити.

За згодою представника Відповідача в судовому засіданні 27.08.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 27.08.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя