Постанова № 48553279, 14.03.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/560/14-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - ЄвдокімоваНомер провадження 33/788/76/14 Суддя-доповідач Безверхий О. М. Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 року суддя Апеляційного суду Сумської області Безверхий О. М. ,переглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 лютого 2014 року , якою

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

на підставі ст. 130 ч.1 КУпАП підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на один рік, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно цієї постанови судді ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 11 грудня 2013 року близько 09 год. 23 хв. керував автомобілем ИЖ - 2717 ЗНТ державний номер НОМЕР_1 в с. Червоне Коропського району Чернігівської області по вул. Пролетарська з явними ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився в присутності двох свідків від проходження у встановленому порядку медичного огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 з постановою судді не погоджується, посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, недоведеність його вини у вчиненні вказаного правопорушення. Зокрема зазначає, що 11 грудня 2013 року відносно нього було складено два протоколи про адміністративне правопорушення за одне й теж адміністративне правопорушення, тобто він всупереч вимогам закону двічі був притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. При цьому вказує на те, що при складанні першого протоколу про адміністративне правопорушення у нього було вилучено водійське посвідчення та не було видано тимчасового талону, однак він не був відсторонений від керування своїм автомобілем. Також посилається на те, що при складанні другого протоколу йому не пропонувалось пройти медичне обстеження на стан сп'яніння, а також протокол був складений без запрошення свідків. Вважає посилання суду у постанові про керування ним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння упереджене і таке, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки він лише відмовився від проходження медогляду. Також звертає увагу на те, що він має певний водійський стаж і жодного разу не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, має на утримання трьох дітей, а тому стверджує, що він ніколи б не сів за кермо автомобіля в нетверезому стані, оскільки водійські права дають можливість єдиного заробітку для його сім'ї. Просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Розглядаючи справу, суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_2, порушуючи Правила дорожнього руху України, керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння і ухилився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Зазначені висновки суду є обґрунтованими і відповідають фактичним обставинам справи.

Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2013 року, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КупАП, поясненнями двох свідків, які показали, що в їх присутності ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння( а.с. 2-3), а також поясненнями самого ОСОБА_2, який у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що ввечері вживав спиртне, а зранку керував автомобілем, від проходження мед. огляду відмовляється і з порушенням згоден.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він не бачив вказаних свідків, не є такими, що заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він був ознайомлений з даним протоколом, в якому зазначені дані про свідків, погодився з правильністю внесених записів до протоколу , і при цьому у ОСОБА_2 не виникало ніяких питань стосовно свідків.

Доводи ОСОБА_2 про те, що у нього лише було вилучено лише водійське посвідчення, а він не був відсторонений від керування своїм автомобілем є також безґрунтовними і спростовуються матеріалами справи.

Так, з копії протоколу про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2013 року складеного о 7 год. 10 хв. вбачається, що у ОСОБА_2 було вилучене посвідчення водія і автомобіль передано ОСОБА_3 Отже, після встановлення того, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, він за наведених обставин був реально відсторонений від керування своїм автомобілем.

Не заслуговують на увагу і посилання ОСОБА_2 на те, що за оскаржуваною постановою судді його визнано винним у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, а він лише відмовився від проходження медогляду, оскільки вказаною постановою судді ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена і він обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності.

Ніяких порушень законодавства про адміністративні правопорушення, які б вплинули на правильність прийнятого місцевим судом рішення, та були б підставою для його скасування, під час складання протоколу про адміністративні правопорушення, та під час розгляду справи в суді першої інстанції, допущено не було.

Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік накладено у межах, встановлених санкцією статті 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.

Виходячи з наведеного, вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, тому підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 лютого 2014 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіБезверхий О. М.