Постанова № 48553294, 24.01.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/2398/13-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - ПодопригораНомер провадження 33/788/15/14 Суддя-доповідач Безверхий О. М. Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 року суддя Апеляційного суду Сумської області Безверхий О. М. , переглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 18 грудня 2013 року, якою

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

на підставі ст. 130 ч.2 КУпАП підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки , без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 34,41 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Згідно цієї постанови судді Чернявський М.М. був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, будучи особою, яка протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, 27 жовтня 2013 року о 10 годині в м. Лебедині по вул. Будильській керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтвердилось при проведенні на місці огляду його на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Драгер Алкотестер, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з постановою суду, посилається на її необґрунтованість, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування усіх фактичних обставин справи і призначення надто суворого стягнення. Зокрема, вказує на те, що судом не була взята до уваги надана ним довідка медичного закладу, в якій було вказано про відсутність алкоголю в крові та посилається на порушення його права щодо участі в розгляді справи. Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що він є непрацюючим, його цивільна дружина також ніде не працює, однак він шукає роботу водія, оскільки раніше ним працював, а позбавлення права керування транспортним засобом позбавляє його можливості працевлаштуватись та утримувати свою сім'ю. Просить постанову суду змінити в частині накладення стягнення, замінивши його на менш суворе, а саме на адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб без вилучення транспортного засобу.

Доповівши матеріали справи та перевіривши викладені у апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводи у зіставленні з вивченими матеріалами справи і нормами чинного законодавства, підстав для задоволення цієї скарги не знаходжу, виходячи з наступного.

При провадженні у цій справі були дотримані вимоги ст. ст. 1, 7, 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення й в точній відповідності з законом.

Розглядаючи справу, суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_2, порушуючи Правила дорожнього руху України, повторно протягом року керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння .

Зазначені висновки суду є обґрунтованими і відповідають фактичним обставинам справи.

Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 27 жовтня 2013 року, що за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та поясненнями двох свідків, які показали, що в їх присутності ОСОБА_2 було запропоновано пройти тест на алкоголь за допомогою приладу Драгер і за його ж згодою, з допомогою спеціального технічного засобу був проведений огляд на стан сп'яніння, а результат тесту склав наявність алкоголю в кількості 0,33 % проміле. Після чого водію було запропоновано пройти медичний огляд в лікарні на стан алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_2 відмовився. Крім того, сам ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення у своєму поясненні зазначив, що він продув Драгер, який показав вміст алкоголю - 033, проміле, в лікарню на медогляд їхати не треба, подальший рух заборонено.

За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння під час зупинення його працівниками ДАІ, не можуть бути взяті до уваги, як невідповідаючі дійсності.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена і він обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності.

Посилання ОСОБА_2 на суворість призначеного адміністративного стягнення не заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи, в лютому 2013 році ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП і до нього було застосовано такий вид адміністративного стягнення як громадські роботи, але не зважаючи на це, він належних висновків для себе не зробив і знову порушив Правила дорожнього руху, керуючи автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.

Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки накладено у межах, встановлених санкцією ст. 130 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.

Є безґрунтовними і посилання ОСОБА_2 на порушення його права щодо участі в розгляді справи, оскільки справа розглядалась у його присутності і він мав можливість знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання і користуватися юридичною допомогою адвоката.

Виходячи з наведеного, вважаю, що постанова судді є законною і обґрунтованою, тому підстави для її зміни відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 18 грудня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіБезверхий О. М.