Рішення № 4853939, 25.08.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2009 р. Справа № 63/66-09

вх. № 5217/5-63

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Штанько О.М., дов.№ 3 від 20.11.08

відповідача - Івтушок С.В., дов. б/н від 02.07.09

розглянувши справу за позовом ТОВ фірма "Антарес", м. Харків

до ТОВ "ТД "Арго Трейд", м. Харків

про стягнення 63842,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 56151,98 грн. основного боргу, 6567,34 грн. пені та 1123,04 грн. штрафу, 638,42 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору поставки №141 від 25.01.2007 р., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, позивач в позовній заяві просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на рахунки та майно відповідача.

Представник позивача надав через канцелярію господарського суду заяву про уточнення позовних вимог від 14.08.2009 р. вх.№20229, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 55 932,93 грн. основного боргу, 6 541,41 грн. пені та 1 118,66 грн. штрафу. Своє уточнення позовних вимог позивач обгрунтовує актом звіряння взаємних розрахунків станом на 12.08.2009 р. Заява позивача про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства, а саме ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає право позивача до винесення рішення по справі зменшити або збільшити розмір позовних вимог.

Представник відповідача надав через канцелярію суду акт звірки згідно до якого позовні вимоги визнає частково, а саме суму основного боргу 55932,93 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У судовому засіданні 03.08.2009 р. було оголошено перерву до 25.08.2009 р.

Розглянувши матеріали справи, судом встановленно, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 141 від 25.07.2007 року, за яким позивач зобов'язався постачати відповідачеві товар згідно з замовленням останнього, а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 5.3 договору, відповідач зобов'язався оплатити товар на протязі семи календарних днів з моменту поставки товару.

Позивач свої зобов"язання відповідно до умов договору виконав, поставив відповідачеві з 23.07.2008 р. по 06.09.2008 р. включно, товар на суму 56 151,98 грн., що підтверджується видатковими накладними наданими до матеріалів справи, а відповідач прийняв товар, що підтверджується підписом відповідача та відбитком його печатки на зазначених видаткових накладних, але оплату вартості товару станом на день подання позову не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 56151,98 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач після звернення до суду із позовною заявою зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 55 932,93 грн. основного боргу, тим самим фактично відмовився від стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 219,05 грн.

Враховуючи викладене, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 55932,93 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню. Таким чином, в частині стягнення 219,05 грн. основного боргу провадження у справі необхідно припинити.

Позивач відповідно до п. 6.2. договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.1996 р. за № 543/96-ВР нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 6541,41 грн. та штраф за прострочку платежу в розмірі 2% від суми неоплаченого в строк товару в сумі 1118,66 грн. Зазначені суми підтверджуються наданим розрахунком, не суперечать чинному законодавству, тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача. В частині стягнення 25,93 грн. пені та 4,38 грн. штрафу провадження у справі припинити.

У задоволенні клопотання позивача стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на рахунки та майно відповідача, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки суду не було подано доказів, які підтверджують наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, відповідаючими чинному законодавству та підлягаючими задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 22, 33, 49, 66, 67, 82-85 господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на рахунки та на майно відповідача, відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Торговий дім "Арго Трейд", м. Харків (61033, м. Харків, 2-й Вологодський в"їзд, б. 2, код ЄДРПОУ 31440281, р/р 260043013611 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Антарес", м. Харків (61012, м. Харків, вул. Коцарська, 11, код ЄДРПОУ 24481777, р/р 26005074053901 у ВАТ "СВЕДБАНК" в м. Києві, МФО 300164) 55 932,93 грн. основного боргу, 6 541,41 грн. пені, 1 118,66 грн. штрафу, 635,93 грн. державного мита та 315,00 витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 219,05 грн. соновного боргу, 25,93 грн. пені та 4,38 грн. штрафу провадження у справі припинити.

Суддя

Рішення підписане 25.08.2009